Ухвала суду № 11639650, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-582/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2010 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Колорит Агро»до ДПІ у м.Вінниця

- про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2009 року №0000912330/2; визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2009 року на суму 757297 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2010 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 27.07.2009 року по 14.08.2009 року працівниками органу державної податкової служби була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов»язань з ПДВ наступних податкових періодів за період з 21.11.2006 року по 1.02.2009 року, які виникли за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 1.12.2006 року по 1.09.2008 року, за результатами якої складений акт від 21.08.2009 року №144/0701/34700975.

Згідно висновків даного акту працівниками податкового органу було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п.7.7 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, у зв»язку із чим, платником завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1226621 грн., завищено залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2009 року на суму 757297 грн.

На підставі акту перевірки та виявленого в ході її проведення порушення вимог закону податковий орган 21.08.2009 рок виніс податкове повідомлення-рішення №0000912330/0, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1226621 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження платником даного податкового повідомлення-рішення, податковий орган 13.11.2009 року та 30.12.2009 року виніс аналогічні за змістом останньому податкові повідомлення-рішення №0000912330/1 та №0000912330/2.

Висновки акту перевірки щодо виявленого порушення ґрунтуються на тому, що питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередні звітні (податкові) роки становить за 2007 рік 80,9%, за 2008 рік 81,2%. У зв»язку з таким відсотком реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, на думку податкового органу, позивач зобов»язаний був застосовувати спеціальний режим оподаткування з ПДВ.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками органу державної податкової служби та вважає, що суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог даного позову, з наступних підстав.

За даними первинних документів та первинного бухгалтерського обліку, валовий дохід позивача у 2007 році складає 13904,83 тис. грн.., а дохід від реалізації власної продукції рослинництва у розмірі 817,9 тис. грн., в 2008 році 18410,57 тис. грн., а дохід від реалізації власної продукції рослинництва у розмірі 5078,6 тис. грн. Тобто, питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становила відповідно в 2007 році 5,88%, в 2008 році 27,58%. Вказані розрахунки здійснені виходячи зі скоригованого валового доходу позивача, що відповідає нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевказані показники у позивача відсутні правові підстави для переходу на спеціальний режим оподаткування з ПДВ, що встановлений пп.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач має право застосовувати загальний порядок податкового обліку та звітності по ПДВ визначений Законом України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема нормам Закону України «Про податок на додану вартість, аргументовані висновки щодо яких обґрунтовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог та ухвалив рішення, яке відповідає Закону.

Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та не відповідає фактичним обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами матеріального права у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, об»єктивно оцінив зібрані по справі докази, вірно вирішив спір та ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Вінниця залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення виготовлений 4.10.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: