Постанова № 11638412, 05.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.10.10Справа №2а-8394/10/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтцем»

до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим

про визнання неправомірними дій та скасування рішень,

за участю представників:

позивача Фомін В.Ю., довіреність № 000087 від 01.06.2010 року;

відповідача Бокучава Х.О., довіреність № 10897/10-0 від 14.05.2010 року;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтцем» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим щодо прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 року № 0000152200/0 на суму 4411321,53 грн.;

- скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 000015220/0 від 01.04.2010 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 року № 0000152200/0 на суму 4411321,53 грн.;

- скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 9333/10/25-0 від 16.04.2010 року про результати розгляду первинної скарги ТОВ «Альтцем» на рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 000015220/0 від 01.04.2010 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 року № 0000152200/0 на суму 4411321,53 грн.;

- скасувати рішення Державної податкової адміністрації в АР Крим № 1374/10/25-023 від 21.06.2010 року про результати розгляду повторної скарги на рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 000015220/0 від 01.04.2010 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 року № 0000152200/0 на суму 4411321,53 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Позивачем 03.08.2010 року та 30.09.2010 року до суду були надані заяви про уточнення позовних вимог, в яких він просив суд, окрім заявлених раніше позовних вимог, також скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 000015220/1 від 16.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4411321,53 грн. та рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 000015220/2 від 01.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4411321,53 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2010 року провадження по справі закрито в частині позовних вимог щодо скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 9333/10/25-0 від 16.04.2010 року про результати розгляду первинної скарги ТОВ «Альтцем» на рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 000015220/0 від 01.04.2010 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 року № 0000152200/0 на суму 4411321,53 грн. та скасування рішення Державної податкової адміністрації в АР Крим № 1374/10/25-023 від 21.06.2010 року про результати розгляду повторної скарги на рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 000015220/0 від 01.04.2010 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 року № 0000152200/0 на суму 4411321,53 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 05.10.2010 року, наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові та уточненнях до нього.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у запереченні на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтцем» 21.04.2005 року зареєстровано виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 444496 (а.с.43,т.ІІ).

Основними видами діяльності товариства за КВЕД, згідно з довідкою з ЄДРПОУ № 34-01-22-35/638 від 01.06.2007 року, є виробництво цементу, добування глинистого сланцю, добування піску та гравію, добування глини та каоліну, добування вапняку, гіпсу та крейди, оптова торгівля будівельними матеріалами (а.с.41-42,т.ІІ).

Відповідно до п. 2.3 статуту ТОВ «Альтцем», затвердженого протоколом зборів № 1 від 25.01.2005 року, зареєстрованого 21.04.2005 року державним реєстратором при виконавчому комітеті Керченської міської ради АР Крим (а.с.28-40,т.ІІ), товариство може від свого імені укладати угоди, здійснювати угоди, здобувати майнові й особисті немайнові права і виконувати обовязки.

Згідно з Розділом 4 статуту товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Зовнішньоекономічна діяльність товариства є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України. Валютна виручка зараховується на валютний балансовий рахунок товариства і використовується ним самостійно.

На зовнішньоекономічному ринку здійснюються всі види зовнішньоекономічної діяльності відповідно до існуючого законодавства.

Товариство в своїй зовнішньоекономічній діяльності по питаннях економічної, технологічної, екологічної і соціальної безпеки контролюється державними органами (п.4.4 статуту).

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку № 74/22/6 від 22.03.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим в період з 23.03.2010 року по 25.03.2010 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альтцем» щодо виконання імпортного контракту № D000296 від 14.02.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 437/22-06/31772337 від 30.03.2010 року (а.с.201-206, т.І), в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині невчасного надходження товарів по імпорту і на підставі ст. 4 вищезазначеного Закону підлягає стягненню пеня.

Висновки відповідача обґрунтовані наступним.

Згідно з наданими до перевірки документами встановлено, що за імпортним контрактом № D000296 від 14.02.2008 року код «KRIMFA 1» на постачання технології та обладнання для нового цементного заводу 1 технологічна лінія, у обсязі вказаному в специфікації Додаток № 2 до контракту (загальна вартість контракту становитиме 89600000,00 Євро).

Контракт з нерезидентом укладений на покупку товару з ввезенням його на територію України і ця продукція підлягає обовязковому митному оформленню.

Згідно з Інструкцією «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій по експортних, імпортних і лізингових операціях», затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, здійснення поставки це оформлення вантажної митної декларації ( у разі ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно законодавству України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом всіх зобовязань щодо поставки, покладених на нього за контрактом (у інших випадках).

Відповідно до п.п.3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента у разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або псування») і за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках після предявлення резидентом документа, який згідно умовам договору свідчить про здійснення нерезидентом поставки продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

За висновками Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим моментом закінчення імпортної операції вважається випуск товару у вільне використовування, тобто закінченням імпортної операції є дата оформлення імпортної вантажної митної декларації на випуск товару у вільний обіг (ВМД ІМ-40), а не дата перетину митного кордону України або дата оформлення вантажної митної декларації на розміщення товару на митному ліцензійному складі.

Тому з метою контролю за імпортними операціями використовується дата оформлення ВМД ІМ-40 (випуск у вільне користування).

Позивачем же до перевірки були надані ВМД типу ІМ-74, що свідчать про знаходження товару під митним контролем.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

За висновками перевірки позивачем було здійснено імпортну операцію з відстроченням поставки товару з перевищенням 180 днів на загальну суму 17920000,00 грн., оскільки на підтвердження поставки (закінчення митної операції) позивачем були надані лише ВМД типу ІМ-74, замість ВМД ІМ-40.

У звязку з цим інспекцією на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» була нарахована пеня у розмірі 4411321,53 грн.

Перевірку ТОВ «Альтцем» проведено в присутності його посадових осіб, з актом перевірки вони ознайомлені, акт ними підписаний з запереченнями, заперечення долучені до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень позивача до акту перевірки № 437/22-06/31772337 від 30.03.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим листом № 8426/10/22-2-05 від 01.04.2010 року (а.с.218-221, т.І) було повідомлено ТОВ «Альтцем» про те, що висновки перевірки є обґрунтованими у звязку з чим підлягають нарахуванню штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені по імпорту в сумі 4411321,53 грн.

На підставі зазначеного, 01.04.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим було прийнято рішення № 0000152200/0 про застосування до ТОВ «Альтцем» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн. (а.с.222, т.І).

Позивачем 06.04.2010 року до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим було подано скаргу на рішення № 0000152200/0 від 01.04.2010 року (а.с.223-234,т.І).

Рішенням № 9333/10/25-0 від 16.04.2010 року про результати розгляду первинної скарги позивачу було відмовлено у задоволенні скарги (а.с.235-238,т.І).

У звязку з зазначеним, 16.04.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим було прийнято рішення № 0000152200/1 про застосування до ТОВ «Альтцем» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн. (а.с.53, т.ІІ).

Не погодившись з рішенням відповідача, позивачем 26.04.2010 року до Державної податкової адміністрації АР Крим було подано повторну скаргу за № 19/04 на рішення № 0000152200/0 про застосування до ТОВ «Альтцем» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн. (а.с.239-251, т.І).

Рішенням Державної податкової адміністрації АР Крим № 1374/10/25-023 від 21.06.2010 року (а.с.2-13, т.ІІ) позивачу було відмовлено у задоволенні повторної скарги.

У звязку з цим, 01.07.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим було прийнято рішення № 0000152200/2 про застосування до ТОВ «Альтцем» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4411321,53 грн. (а.с.88, т.ІІ).

Вважаючи дії Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим щодо нарахування ТОВ «Альтцем» штрафних (фінансових) санкцій незаконними, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій такими, що прийняті протиправно, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція в м. Керч АР Крим мала право на проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Альтцем» щодо виконання умов імпортного договору.

Відповідно до п.1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 (далі Порядок № 327),позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Згідно з п. 1.3. Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Відповідно до п. 3.1 Порядку № 327 інформаційним додатком до акту перевірки, зокрема є розрахунки пені та штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового та іншого законодавства, валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, при порушенні правил сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг здійснюється на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» державним податковим інспекціям надано право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що нормами чинного законодавства державним податковим інспекціям надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, у тому числі за порушення норм валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відтак, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим щодо прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 року № 0000152200/0, оскільки такі дії виконані відповідачем на підставі закону та в межах наданих йому повноважень.

Що стосується безпосередньо суті виявленого відповідачем порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та застосування у звязку з цим до позивача штрафних (фінансових) санкцій, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» одним з видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

При цьому експорт (експорт товарів) являє собою продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України

Імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право: самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам; вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» до іноземної валюти належить: валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Відповідно до даних акту перевірки № 437/22-06/31772337 від 30.03.2010 року між ТОВ «Альтцем» та фірмою «POLYSIUS AG» (Німеччина) укладено контракт. При перевірці розрахунків з фірмою «POLYSIUS AG» встановлено несвоєчасне надходження валютних цінностей в Україну за даним контрактом (у виді імпортної продукції) у сумі 17920000,00 Євро. До перевірки не надані вантажні митні декларації типу ІМ-40 «Імпорт», які підтверджують факт постачання імпортної продукції. За порушення резидентом законодавчо встановлених термінів розрахунків, встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі Закон) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідальність за порушення строків, передбачених ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачена ст. 4 вказаного Закону: порушення резидентами строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2008 року між ТОВ «Альтцем» (м. Керч, Україна) та фірмою «POLYSIUS AG» (м. Беккум, Федеральна Республіка Германія) було укладено контракт № D000296 код «KRIMFA 1» на поставку технології та нового обладнання для нового Цементного Заводу продуктивністю: 1 технологічної лінії по 5.000т/добу клінкера в Ленінському районі, АР Крим, Україна, відповідно до доданих технічних специфікацій та описів (а.с.20-39,т.І).

Згідно з п. 6 контракту № D000296 від 14.02.2008 року оплата буде проводитись в Євро, повністю без відрахувань на таких умовах: передплата 20% від вартості контракту, що становить 17920000,00 Євро, сплачується протягом 30 днів з дня підписання контракту; 75% контрактної вартості, що становить 67200000,00 Євро сплачується шляхом безвідкличного акредитиву, який відкривається за дорученням покупця банком покупця на користь продавця через 2 місяці після підписання контракту; 5% контрактної вартості, що становить 4480000,00 Євро, сплачується шляхом безвідкличного акредитиву, який відкривається за дорученням покупця банком покупця на користь продавця через 23 місяці після підписання контракту.

Судом встановлено, що 14.03.2008 року ТОВ «Альтцем» на рахунок фірми «POLYSIUS AG» було перераховано 17920000,00 Євро авансового платежу (20% від вартості контракту № D000296 від 14.02.2008 року).

Враховуючи, вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» поставка товару на умовах відстрочення мала відбутись протягом 180 днів з дня сплати авансового платежу за контрактом № D000296 від 14.02.2008 року на суму 17920000,00 Євро.

Позивачем 29.09.2008 року було отримано висновок № 364 Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією (за контрактом № D000296 від 14.02.2008 року) з 11.09.2008 року до 14.03.2010 року (а.с.126, т.І).

На підтвердження того, що поставка товару за контрактом № D000296 від 14.02.2008 року на суму 17920000,00 Євро відбулась у встановлені висновком Міністерства економіки України № 364 від 29.09.2008 року строки, позивачем були представлені вантажно-митні декларації типу ІМ-74 (знаходження товару під митним контролем на ліцензійному складі), що згідно з Інструкцією «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій по експортних, імпортних і лізингових операціях», затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, засвідчують факт поставки товару на митну територію України, якщо такий товар підлягає митному оформленню (а.с.129-200, т.І).

Однак, вказані вантажно-митні декларації не були прийняті відповідачем до уваги, оскільки за висновками Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим факт поставки товару (закінчення імпортної операції) має бути підтверджений вантажно-митними деклараціями типу ВМД ІМ-40 (випуск товару у вільний обіг), дата ж оформлення вантажної митної декларації на розміщення товару на митному ліцензійному складі не може свідчити про закінчення імпортної операції.

Суд не погоджується з висновками відповідача в зазначеній частині з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України від 11.07.2002р. із змінами та доповненнями.

Зокрема, згідно п. 2 ст. 1 Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно ст. 40 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно зі ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що факт поставки імпортованого товару підтверджується саме фактом ввезення товару на митну територію України (перетинанням митного кордону України).

При цьому суд звертає увагу на те, що ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню з метою забезпечення митного контролю, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається з поняттям «переміщення товару через митний кордон України ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який підтверджує факт та визначає дату перетину товаром митного кордону України.

Однак, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України (ст. 69 Митного кодексу України) і який підтверджується оформленою вантажною митною декларацією.

Враховуючи наведене вище, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України.

Як було зазначено судом вище, поставка товару за контрактом № D000296 від 14.02.2008 року на суму 17920000,00 Євро відбулась у встановлені висновком Міністерства економіки України № 364 від 29.09.2008 року строки, що підтверджується відміткою Кримської митниці на вантажно-митних деклараціях типу ІМ-74 , наявних в матеріалах справи.

За таких умов, суд дійшов висновку, що імпортна операція на умовах відстрочення поставки за контрактом № D000296 від 14.02.2008 року на суму 17920000,00 Євро відбулась з дотриманням вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у звязку з чим суд вважає безпідставним застосування до позивача пені у розмірі 4411321,53 грн. на підставі ст. 4 цього Закону.

Враховуючи зазначене вище, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000152200/0 від 01.04.2010 року, № 000015220/1 від 16.04.2010 року, № 000015220/2 від 01.07.2010 року є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим протиправно, у звязку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 11.10.2010 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим № 0000152200/0 від 01.04.2010 року, № 000015220/1 від 16.04.2010 року, № 000015220/2 від 01.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтцем» у розмірі 4411321,53 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Цикуренко А.С.