Постанова № 11638332, 05.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 13/118 (2а-5145/08) Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г. Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 травня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва до приватного підприємства «ТОРГ-ІНВЕСТ»м.Київ, приватного підприємства «Контракт-М»м.Київ про визнання укладеного відповідачами договору №2 від 18 листопада 2003 року недійсним та стягнення з «Контракт-М»м.Київ в дохід держави коштів в сумі 8400000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна податкова інспекція в Голосіївському районі м.Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до ПП «ТОРГ-ІНВЕСТ»/ відповідач -1/, ПП «Контракт-М»/відповідач -2/ про визнання укладеного відповідачами договору №2 від 18 листопада 2003 року недійсним у відповідності до ст. 207 ГК України; стягнення з відповідача -2 в дохід державного бюджету України вартість придбаного за договором №2 від 18 листопада 2003 року товару в сумі 8400 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києіва від 26 травня 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м. Києва підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову або ухвалу суду 1-ї інстанції та ухвалює нове рішення, якщо буде визнано, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд 1-ї інстанції вважає встановленими, недоведені висновки суду обставинам справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом 1-ої інстанції встановлено, що 18 листопада 2003 року між ПП «Торг-Інвест»(яке виступало в якості Продавця) та ПП «Контракт-М»(яке виступало в якості Покупця) був укладений договір купівлі-продажу.

За умовами договору Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити олію рослинну в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в накладних, що є невідємною частиною Договору. Накладною №1 від 19.11.2003 р. передбачено, що вартість товару за цим Договором складає 8 400 000,0 грн.

З 14.04.2004 року по 16.04.2004 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування ПДВ Управління податкового аудиту та валютного контролю ДШ у Шевченківському районі м. Києва проведена позапланова документальна перевірка з врахуванням вимог п. п. «в»п. З Указу Президента України від 23.07.98 р. №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»ПП «Контракт М»за період 01.11.2003 р. по 30.11.2003 р. За результатами перевірки складено акт № 27/26-96/32486767 від 16.04.2004 «Про результати позапланової перевірки з питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ПП «Контракт-М»(код 32486767) за період листопад 2003». В даному акті зазначено, що в порушенні п. п. 7.4.1, 7.4,5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок додану вартість»Відповідач 2 занизив податок на додану вартість на суму 1 400 000,00 грн., чим умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму, що в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений Указом Президента України «Про внесення змін та доповнень до Указу Президента України від 13.09.1994 р. № 519» від 21.11.1995 неоподаткований мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн., що є особливо великим розміром.

З цього приводу слід зазначити, що Вироком Голосіївського районного суду м. Києва у кримінальній справі №1-241/17 від 2006р. визнано, ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків) та ч.2 ст.366 (службове підроблення).

Вироком встановлено, що ОСОБА_3, будучи директором ПП «Контракт-М», та здійснюючи фінансово-господарську діяльність, за наслідками якої протягом листопада 2003 р. виникли податкові зобовязання з ПДВ в сумі 10 3333 466,00грн., з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, скористався послугами невстановлених слідством осіб, які надали можливість ОСОБА_3 використати для цілей податкового обліку документи мнимої господарської операції.

В свою чергу ОСОБА_3, фактично не здійснивши фінансово-господарської операції, виключно з метою приховати дійсні податкові зобов'язання підприємства, задекларовані в декларації з ПДВ за листопад 2003р., підписав договір купівлі-продажу №2 від 18.11.2003 року, та накладну №1від 19.11.2003р., стосовно придбання у ПП «Торг-Інвест»олії рослинної на загальну суму 8 400 000,0 грн. в тому числі ПДВ 400 000,00грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю.

Згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто викладені обставини в силу ч.4 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з рішенням суду 1-ої інстанції щодо відмови повністю у задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний правочин укладено з метою завідомо суперечною інтересам Держави та суспільства при наявності умислу у однієї із сторін правочину, а саме у ПП «Контракт-М», в зв'язку з чим повинен бути визнаним недійсним на підставі ст.207 ГК України.

У відповідності до п.3 Пленуму Верховного суду України від 8 жовтня 2004 року №3 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»визначається, що про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку ; перекручування в обліковій або звітній документації ; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку тощо.

Наявність умислу щодо ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами можливо довести за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Саме за факт ухилення від сплати податків, та вирок суду який міститься в матеріалах справи є доказом того, що дійсно угода укладена з метою за відомо суперечною інтересам держави та суспільства та укладена з метою приховування доходів від оподаткування .

Так, наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Щодо пропущенням строків для застосування до відповідача адміністративної санкції, згідно ст. 250 ГК України, слід зазначити наступне:

Статтею 208 Господарського кодексу України передбачено стягнення у доход держави одержаного за договором здійснюється лише в тих випадках, коли за відомо суперечний інтересам держави та суспільства договір був повністю або частково виконаний хоча б однією зі сторін.

Про те, що зобовязання за спірним договором з боку ПП «Контракт-М»виконане, свідчить зокрема накладна №1 від 19.11.2003р. до договору купівлі-продажу №2 від 18 листопада 2003р., яка у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинним документом та підтверджують факт здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що є всі підстави згідно ст. 207 ГК України застосувати відповідні наслідки щодо стягнення в дохід державного бюджету України вартість товару придбаного у ПП «Торг-Інвест»за договором купівлі-продажу №2 від 18.11.2003р.

Статею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Як визначено ч. 4 позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що договір купівлі-продажу між ПП «Торг-Інвест» та ПП «Контракт-М» укладений з метою яка завідомо суперечить інтересам Держави та суспільства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києіва від 26 травня 2009 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 травня 2009 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги позивача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва в повному обсязі.

Визнати договір №2 від 18 листопада 2003 року укладений між ПП «Контракт-М»і ПП «ТОРГ-ІНВЕСТ»недійсним у відповідності до ст. 207 Господарського Кодексу України.

Стягнути з ПП «Контракт-М»в дохід державного бюджету України вартість товару, придбаного за договором №2 від 18 листопада 2003 року в сумі 8400000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 08 жовтня 2010 року.