Постанова № 11638331, 05.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-8795/08 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого суддіЗайцева М.П.

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2007 року у справі за позовом Державного підприємства «Укррезерв»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство «Укррезерв», звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 18.01.2007 року №0000062301/0 (№0000062301/1, №0000062301/2) на суму 43162377 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києіва від 15 жовтня 2007 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києіва від 15 жовтня 2007 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог позивача, посилаючись на неповне зясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання зявилися представники Державного підприємства «Укррезерв»та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м. Києва підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову або ухвалу суду 1-ї інстанції та ухвалює нове рішення, якщо буде визнано, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд 1-ї інстанції вважає встановленими, недоведені висновки суду обставинам справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Так, судом 1-ої інстанції встановлено, що за період з 01.07.2005р. по 30.06.06р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено виїзну позапланову перевірку діяльності позивача з питань дослідження схеми проходження цукру-сирцю по всьому ланцюгу операцій з його придбання, переробки і реалізації готової продукції та повноти нарахування та сплати податків до бюджету за даними операціями. За результатами вказаної перевірки було складено акт від 29.12.06р. № 899/1520/13677856 та встановлено наступні порушення: 1) п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 1-21 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», в результаті чого було занижено податок на прибуток за Ш-й квартал 2005 року на суму 34 692 600 грн. та 2) п.4.7 статті 4, п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у серпні 2005 року на суму 11 731 667 грн., у вересні 2005 року на суму 17 033 873 грн. та у лютому 2006 року на суму 9 378 грн.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі зазначеного акту перевірки направило на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 18.01.07р. №0000062301/0 (№ 0000062301/1, № 0000062301/2) на суму податкового зобов'язання 43 162 377 грн. (податок на додану вартість -28 774 918 грн. та штрафні санкції - 14 387 459 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 18.01.07р. №0000072301/0 (№ 0000072301/1, № 0000072301/2) на суму 52 038 900 грн. (податок на прибуток - 34 692 600 грн. та штрафні санкції - 17 346 300 грн.).

26 січня 2007р. позивач звернувся із скаргою до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП. Скарга позивача була залишена без задоволення. Рішенням відповідача від 26.03.07р. позивачу донараховано штрафні санкції з податку на прибуток та надіслано податкове повідомлення-рішення від 26.03.07р. № 0000652307/1 (№ 0000652307/2) про нарахування штрафних санкцій у розмірі 17 346 300 грн.

В квітні та червні 2007р. позивач звернувся зі скаргами до ДПА України в порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань. Рішеннями ДПА України скаргу залишено без задоволення за тих самих підстав, що зазначені відповідачем, а саме: порушення позивачем Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість»та «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Слід зазначити, що ДП «Укррезерв»створене згідно з наказом Державного Комітету України з державного матеріального резерву від 20.05.03р. № 104, є державним підприємством, заснованим на загальнодержавній власності, і входить до сфери управління Держкомрезерву України (п. 1.1. Статуту підприємства позивача).

А тому, відповідач вважає, що оскільки майно підприємства позивача є державною власністю та закріплено за ним на праві повного господарського відання (п. 5.2. Статуту), то при вчиненні правочину, повязаного із закупівлею товарів, робіт та послуг, підлягає застосуванню Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», яким встановлено правові та економічні засади здійснення процедур закупівель.

Виходячи з наведеного в ході перевірки податковими органами було встановлено порушення позивачем процедури придбання послуг по переробці сировини. При цьому податковими органами було застосовано Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»зі змінами і доповненнями в редакції від 15.12.2005р. № 3205-ІУ. В зазначеній редакції Закону визначено зокрема, що розпорядниками державних коштів є державні підприємства, в яких державна частка акцій перевищує 50%, а під державними коштами розуміється кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50%, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Судом першої інстанції зазначено, що договір комісії було укладено сторонами 9 серпня 2005 року. На момент вчинення правочину сторонами був чинний Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»зі змінами та доповненнями в редакції від 16.06.05р. №2664-ІУ, відповідно до якої розпорядниками державних коштів визначено органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів. Державними коштами Закон визначає - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Націонаїьного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, що забезпечують діяльність цих органів. Тобто, на момент укладення договору комісії підприємство позивача не підпадало під визначення суб'єктів, на яких розповсюджувалась дія Закону" (абз.3 стор.5 Постанови).

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з наступних підстав:

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»№1490 (в редакції чинній на момент вчинення правочину комісії) розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів. Тому висновок суду про те, що Позивач не підпадав під визначення суб'єктів на яких розповсюджувалася дія Закону в редакції від 16.06.2005р. є помилковим.

Крім того, згідно з абз. 4 ст. 1 Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»№1490 державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється. Тобто, відповідно до норм даного Закону Позивач взагалі не мав права укладати договір комісії.

державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим 'та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, що забезпечують діяльність цих органів.(абз.5 ст.1). Засновником Позивача є Державний комітет з державного матеріального резерву з частиною у статутному фонді 100%. Отже при виконанні умов договору Позивач використовував державні кошти.

учасник процедури закупівлі - фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію(абз.6 ст.1 Закону №1490). Як свідчать обставини справи Позивачем придбавались послуги по переробці сировини через посередника ДП «Укрспецпостач», що суперечить поняттю державна закупівля, принципам державної закупівлі та меті Закону №1490.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (в редакції чинній на день складення Акту перевірки та розгляду справи Окружним адміністративним судом м. Києва) державною закупівлею (далі-закупівля) є придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти в порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.

Послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і звязком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, повязані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій.

Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: максимальна економія та ефективність..."

Таким чином. Позивачем придбавались послуги по переробці сировини через посередника ДП "Укрспецпостач" повязаної особи, що суперечить поняттю державна закупівля, принципам державної закупівлі та меті Закону України " Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" .

Крім того, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які виготовляються таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до довідки ЄДРПОУ ДП "Укррезерв" підприємство має право здійснювати наступні види діяльності: 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчувння, напоями та тютюновими виробами; 51.70.0 Інші види оптової торгівлі; 74.20. 1 Діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, повязана з будівництвом; 63.12.0 Складування; 74.13.0 Дослідження ринку та вивчення суспільної думки.

Тому, придбання послуг по переробці сировини через посередника ДП "Укрспецпостач" не відповідає видам діяльності ДП "Укррезерв".

Під час проведення перевірки встановлено, що згідно банківських виписок по розрахунковим рахункам, ДП "Укррезерв" у серпні-вересні 2005 року перерахувало ДП "Укрспецпостач" на виконання договору комісії від 09.08.05 р. № 1304 у формі авансових платежів грошові кошти за здійснення переробки цукру-сирцю в сумі 193090 000грн. з ПДВ.

Виконання доручення по договору комісії підтверджується відповідними актами, які були передані комісіонером - ДП "Укрспецпостач" до ДП "Укррезерв", з вказанням фактичних підприємств - переробників цукру-сирцю, кількості отриманого цукру-сирцю на переробку (загальна кількість 110071,18 тн) та виходу цукру-піску без промпереробки, некондиційного цукру та меляси на загальну суму 193 193 674,48 грн. з ПДВ (1755,70 грн. за 1 тону переробки). У зв'язку з вищевикладеним ДП "Укрспецпостач" на вказану суму були виписані податкові накладні на виконання умов комісійного договору.

Загальна сума фактичних витрат, понесених ДП "Укрспецпостач", у зв'язку з переробкою цукру-сирцю, на підставі наданих до перевірки ДП "Укрспецпостач" документів, а саме: актів прийому робіт на виконання контрактів на підрядні роботи за період з вересня 2005 по лютий 2006 року складає 26 565 481,79 грн. з ПДВ. (сума без ПДВ 22 137 901,49 грн.)

Таким чином перевіркою встановлені порушення п. 5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, ст. 1,2,2-1 Закону України від 22.02.2000 №1490-111 " Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти " зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2005 року на суму 34692600 грн.

Також, перевіркою правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість у серпні 2005 року у розмірі 11731667 грн., у вересні 2005 року у розмірі 17033873 грн. та лютому 2006 року у розмірі 9378 грн.

Згідно документів, наданих до перевірки, формування податкового кредиту ДП "Укррезерв", у рамках договору комісій від 09.08.05 №1304 з ДП "Укрспецпостач" відбувалось на підставі податкових накладних виписаних у момент списання коштів з банківських рахунків на передплату за послуги по переробці цукру-сирцю, що підтверджується банківськими виписками. У серпні 2005 року до складу податкового кредиту віднесено податку на додану вартість в сумі 11 731 667 грн.

У вересні 2005 року до складу податкового кредиту віднесено податку на додану вартість в сумі 20 456 544 грн.

У лютому 2006 року до складу податкового кредиту віднесено податку на додану вартість в сумі 10 735 грн.

Фактичне отримання послуг по переробці цукру-сирцю припадає на період, в якому ДП "Укррезерв" отримав акти виконання дорученя по вказаному договору комісії.

У серпні 2005 року акти виконання доручення відсутні.

У вересні 2005 року отримано актів вконанання доручення в сумі 162 345 909,60 грн., в т.ч. ПДВ 27 057 651,6 грн.

У жовтні 2005 року отримано актів вконанання доручення в сумі 30783355,27 грн., в т.ч. ПДВ 5 130559,21 грн.

У лютому 2006 року отримано актів вконанання доручення в сумі 64409,61 грн., в т.ч. ПДВ 10734,94 грн.

Відповідно до п.4.7 ст.4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями: "...У разі, коли платник податку (далі-повірений) здійснює діяльність з придбання товарів, робіт та послуг за дорученням та за рахунок іншої особи (далі- доверітель), датою збільшення податкового кредиту такого повіренного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів, робіт та послуг або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт та послуг), а датою збільшення податкових зобовязань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг)довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням..."

Таким чином, право на збільшення податкового кредиту ДП "Укррезервом набувається у податковий період отримання послуг, придбаних ДП "Укрспецпоcтач" за його дорученням.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями "Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;..."

Перевіркою встановлено, що формування податкового кредиту ДП "Укррезерв" у рамках договору комісій від 09.08.05 №1304 з ДП "Укрспецпостач", відбувалось на підставі податкових накладних, виписаних у момент здійснення передплат за послуги по переробці цукру-сирцю, тобто базою оподаткування податком на додану вартість є загальна сума комісійної винагороди, визначена у загальному звіті комісіонера від 30.03.06 р. № 329/1 у розмірі 193 674,48 грн.

Відповідно результатів перевірки придбання послуг по переробці сировини через посередника ДП "Укрспецпостач" не відповідає видам діяльності ДП "Укррезерв", тобто не входить у межі господарської діяльності підприємства. Перевіркою встановлено, що до складу валових витрат повинна бути віднесена та частина комісійної винагороди ДП "Укрспецпостач", яка перерахована за фактично надану послугу, підтверджену актами прийому робіт на виконання контрактів на підрядні роботи по переробці цукру-сирцю між заводами - переробниками та ДП "Укрспецпостач".

Таким чином, в порушення п.4.7 ст.4, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-8Р "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями Позивачем завищено податковий кредит у серпні 2005 року в сумі 11 731 667 грн., у вересні 2005 року в сумі 17 033 873 грн., у лютому 2005 року в сумі 9378 грн.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованим, в звязку з чим задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києіва від 15 жовтня 2007 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2007 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Державного підприємства «Укррезерв»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 08 жовтня 2010 року.