Ухвала суду № 11638281, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5773/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області до Малого приватного підприємства «Вегас» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до МПП «Вегас»про скасування стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3400,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

В судове засідання сторони не зявилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі п. 1,2 ч. 1 ст. 197 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Шосткінською МДПІ у Сумській області 28.03.2009 року було проведено перевірку позивача за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт від 27.03.2009 року, згідно до якого встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі Закон) зі змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки від 27.03.2009 року № 0126/18/17/23/30199999 прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001542302 від 28.04.2009 року в розмірі 3400,00 грн.

Проте, відповідачем сума штрафних (фінансових) санкцій сплачена не була, у звязку з чим податковий орган звернувся до суду з відповідним позовом.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, а судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі п. 2 ст. 17 Закону України про РРО, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи позивач має гральні автомати, які не переведені у фіскальний режим роботи як РРО.

З цього приводу слід зазначити, що пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключалася.

Як було вже зазначено вище, перевірка була проведена 28.03.2009 року, а тому застосована штрафна санкція в розмірі 3400,00 грн. є правомірною, оскільки вина у субєктів господарювання презюмується з 01 липня 2008 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області до Малого приватного підприємства «Вегас» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Вегас»- залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: