Ухвала суду № 11638278, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1382/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Премдор-Україна»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції в Житомирській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівської ОДПІ в Житомирській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000482301/0 від 17.03.2008 року та № 0000672301/0 від 21.04.2008 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є безумовними підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача щодо достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів (за грудень 2007 р.) та на рахунок платника у банку (за січень 2008 р.), внаслідок чого були складені відповідні акти перевірки: акт № 614/23-01/32721155 від 11.03.2008 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ДП «Премдор-Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних періодів за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року»; акт № 937/23-01/32721155 від 07.04.2008 року «про результати виїзної позапланової перевірки ДП «Премдор-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.12.2007 року по 31.01.2008 року».

На підставі вищезазначених актів перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000482301/0 від 17.03.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 68058,00 грн. за грудень 2007 року та податкове повідомлення-рішення № 0000672301/0 від 21.04.2008 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 79520,00 грн. за січень 2008 року.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, порушеним неправомірними діями відповідача.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, а судова колегія погоджується з такими висновками Житомирського окружного адміністративного суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених цим Законом.

Податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та іншими субєктами господарської діяльності (ТОВ «Стек Плюс», ТОВ «Ліст ЛТД») були укладені договори, відповідно до яких останні зобовязалися в порядку та на умовах договорів поставляти позивачу продукцію. Передача товару була оформлена виписаними постачальниками податковими накладними, на підставі яких зазначені в них суми податку на додану вартість позивач відніс до податкового кредиту.

Платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити. Податкові накладні на підставі яких підприємство сформовано податковий кредит не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством, що підтверджуються актами перевірки.

Розрахунки на одержану продукцію, позивачем проведено безготівковими операціями в повному обсязі згідно платіжних доручень, та в ціні придбаного товару сплачено податок на додану вартість повністю.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, планки податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З огляду на вищевикладене, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму коштів на підставі отриманих від його постачальників податкових накладних.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп. 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації; підставою для отримання відшкодування дані тільки податкової декларації за звітний період (пп. 7.1.1, абз. 1,2 пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Платник податку особа, яка зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме щодо цієї особи.

Тобто факт не визначення контрагентом звої зобовязань та несплата їх до бюджету, неможливість податкового органу провести зустрічні перевірки ТОВ «СтекПлюс»та ТОВ «Ліст ЛТД»не може бути підставою для висновку щодо неправомірності включення позивачем сум податку до податкового кредиту.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.4.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано надав Бердичівській ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року у строки, встановлені діючим законодавством та повідомлено про залишок суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за січень 2008 р. в сумі 182603,00 грн..

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно із п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки дати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Положеннями пп. 7.7.6 п. 7.7 цієї статті визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку заявлену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отриманого висновку податкового органу.

Виходячи з пп. 7.7.5, 7.7.6 п. 7 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість" платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування протягом 40 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації.

Податкова декларація, з податку на додану вартість була подана до Бердичівської ОДШ : за січень 2008 року - 20.02.2008 року.

У відповідності до п. 1.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість суми, невідшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування, вважаються бюджетною заборгованістю.

Таким чином суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість підлягає 182603,00 грн., а саме: за січень 2008 року 182603,00 грн.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що вищезазначена сума бюджетного відшкодування, платнику на розрахунковий рахунок не перерахована в строки передбаченні чинним законодавством та складає бюджетну заборгованість.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

П. 7 Положення про Державне казначейство, встановлені функції відділення Державного казначейства, до яких віднесено, зокрема, розподілення між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також перерахування місцевим бюджетам належних їм сум коштів від зазначених відрахувань, здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів та інші.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду шляхом перерахування відповідних грошових сум з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи у рішенні суду.

Згідно п. 4.3 зазначеного Порядку на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що відповідачем доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення не надано, у звязку з чим суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи зясовані повно та обєктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин апеляційна скарга Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції в Житомирській області залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції в Житомирській області відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Премдор-Україна»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції в Житомирській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текс ухвали виготовлений та підписаний 01.10.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: