Постанова № 11636508, 27.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.12

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2010 року Справа № 2а-2913/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Захарової О.В.

секретаря судового засідання: Шабаліної О.С.

за участю:

прокурора: Прибіги І.О.(посвідчення №984, видане 13 травня 2010)

представника позивача: Болдирева Р.В.(довіреність №01/45 від 11.01.2010)

представника відповідача: Шевченко І.В.(довіреність №1-3/3д-16 від 10.12.2009)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора м.Ровеньки Луганської області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально технічного постачання » про стягнення заборгованості по страховим внескам,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м.Ровеньки Луганської області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально технічного постачання» про стягнення заборгованості по страховим внескам та нараховану пеню на загальну суму 25309,31 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ВП «Управління матеріально технічного постачання » ДП «Ровенькиантрацит» зареєстроване у відділенні ВД ФССНВ м.Ровеньки за реєстраційним номером 1213000454 від13.01.2009, де це підприємство , згідно заяви та довідки облуправління статистики , в залежності від виду діяльності і КВЕД 10.10.1 віднесено до 23 класу професійного ризику та встановлений страховий тариф 1,06 від фонду оплати працівників підприємства. Відповідно до розрахунку загальна сума заборгованості , що підлягає сплаті складає 25 309,31 грн.

У звязку з чим, прокурор просив стягнути з відповідача суму заборгованості по страховим внескам у сумі 25 309,31 грн.

Відповідно до ст.51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

У судовому засіданні 17.05.2010 представником позивача надано уточнення адміністративного позову, яким збільшено позовні вимоги, у звязку з чим сума заборгованості складає 30394,32 грн., в т.ч. недоїмка по страховим внескам 27740,11 грн., пеня - 2654,21 грн. В обґрунтування збільшення позовних вимог зазначено, що згідно розрахункової відомості від 14.04.2010 року, завіреною керівником підприємства та головним бухгалтером , ВП «Управління матеріально технічного постачання» ДП«Ровенькиантрацит» станом на 01.04.2010 мало заборгованість (недоїмку) перед відділенням ВД ФСНВ України в м.Ровеньки Луганської області по страховим внескам у сумі 77367,29 грн. та пеня на загальну суму 2737,78 грн., а загалом 80105,07 грн. За період з 01.04.2010 по 30.04.2010 відповідачем сплачено страхових внесків на загальну суму 7730,00 грн. За рішеннями Луганського окружного адміністративного суду присуджено до стягнення присуджено 41 980,75 грн. Таким чином, загальна сума, що належить до сплати складає 30394,32 грн.( 80105,07-41980,75 7730,00=30394,32), з якої 27740,11 грн. - недоїмка і 2654,21 грн.-пеня.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали уточнені збільшені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, надавши письмову заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового засідання, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із Законом України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Статтею 46 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105-XIV)регламентовано, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, здійснює збір та акумулювання страхових внесків.

Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідач Державне підприємство «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально технічного постачання ».

Згідно довідки з ЄДРПОУ відокремлений підрозділ «Управління матеріально технічного постачання » ДП «Ровенькиантрацит» , і.к. 33775091, без права юридичної особи (а.с.4).

У відповідності до ст.ст. 6, 7 Закону №1105-XIV юридичні особи або структурні підрозділи із відокремленим балансом є страхувальниками з обов'язкового страхування від нещасних випадків.

Відокремлений підрозділ «Управління матеріально технічного постачання» ДП «Ровенькиантрацит» у відповідності із вимогами статті 10 Закону 1105-XIV взятий на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області як страхувальник, про що свідчить страхове свідоцтво № 1213000454 (а. с. 5).

Частиною 2 ст. 45 Закону встановлено, що роботодавець як страхувальник зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно із ч. 8 статті 47 Закону страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Інструкція).

Розділом 4 Інструкції встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.

Страхові внески сплачуються в день перерахування коштів на особові рахунки - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків. (п. 4.12 Інструкції).

Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п. 4.13 Інструкції).

Згідно зі ст. 1, 2 Закону України 22 лютого 2001 року N 2272-III «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (із змінами і доповненнями) (далі Закон N 2272-III) структурним підрозділам встановлені страхові тарифи у розмірі фіксованих відсотків від фактичних витрат на оплату праці.

У відповідності до ст.1 Закону N 2272-III відповідачу встановлений страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 1,06 %.

Відповідно до п.5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Згідно розрахункової відомості від 14.04.2010 року, завіреною керівником підприємства та головним бухгалтером, ВП «Управління матеріально технічного постачання» ДП «Ровенькиантрацит» станом на 01.04.2010 мало заборгованість (недоїмку) перед відділенням ВД ФСНВ України в м.Ровеньки Луганської області по страховим внескам у сумі 77367,29 грн. та пеня на загальну суму 2737,78 грн., а загалом 80105,07 грн. (а.с.22).

Згідно переліку ідентифікованих платежів страхувальником ( а.с.23) за період з 01.04.2010 по 30.04.2010 відповідачем сплачено страхових внесків на загальну суму 7730,00 грн.

В розрахунку загальної заборгованості (а.с.21) зазначено, що рішеннями Луганського окружного адміністративного суду по правам № 2а-20143/09/1270, №2а-24713/09/1270, №2а-28553/09/1270 присуджено до стягнення - 41980,75 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості зі сплати страхових внесків що підлягає стягненню з відповідача складає 30394,32 грн.( 80105,07-41980,75 7730,00=30394,32), з якої 27740,11 грн. - недоїмка і 2654,21 грн.-пеня.

Зазначені розрахунки відповідачем не оспорюються.

Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 30394,32 грн. обґрунтована та підтверджена матеріалами справи

За змістом ч.1, ч.3 ст.95 Цивільного Кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст.96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Таким чином, відповідальність за несвоєчасне перерахування страхових внесків відокремленим підрозділом «Управління матеріально технічного постачання» повинно нести ДП «Ровенькиантрацит» як юридична особа.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України ”№1105-XIV від 23.09.1999 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 112, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора м.Ровеньки Луганської області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ровеньки Луганської області до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально технічного постачання» про стягнення заборгованості по страховим внескам задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально технічного постачання» на користь фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі - 27740,11 грн. та нараховану пеню у сумі - 2654,21 грн., всього 30 394,32 грн.( тридцять тисяч триста девяносто чотири гривні тридцять дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 01 червня 2010 року.

СуддяО.В. Захарова