Постанова № 11636462, 28.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2010 року Справа № 2а-1580/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.

при секретарі: Шабаліній О.С.

за участю:

представників позивача: Білаш Л.І. (довіреність №6 від 10.01.2010)

Кузьменко О.М. (довіреність №3 від 11.01.2010)

представника відповідача: директора Чухрієнко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2010 року позивач Державна податкова інспекція у м.Свердловську Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на суму 41342 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 14.07.1997 за №1391 120 0000 001071. Як платник податків КП «Свердловський Агробуд» зареєстровано в ДПІ в м.Свердловську Луганської області.

За період з 01.06.2009 по 30.07.2009 в особовому рахунку відповідача були нараховані суми самостійно визначеного платником податкового зобовязання згідно наступних податкових декларацій з податку на додану вартість:

- №11969 від 19.05.2009 на суму 3736 грн. ;

-№13617 від 22.06.2009 на суму 4741 грн.;

-№17712 від 20.07.2009 на суму 32865 грн, загалом 41342 грн.

У звязку з несплатою податкового зобовязання відповідно до п.6.2.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ДПІ на адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога №!/172 від 03.10.2003 та друга податкова вимога №2/424 від 04.11.2003.

Суми податкового боргу, вказані у податкових вимогах залишилися несплаченими.

Державною податковою інспекцією приймались інші заходи щодо погашення відповідачем податкової заборгованості, однак вжиті заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути суму боргу з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 по 30.07.2009, визначеного податкової декларацією з ПДВ №11969 від 19.05.2009 в сумі 3736,00 грн., податковою декларацією №17712 від 20.07.2009 з урахуванням здійсненних виплат в сумі 14865 грн. та заборгованість з податку на додану вартість в сумі 62484 грн., визначеного податковим повідомленням рішенням від 18.04.2007 №0000502342/0.

Ухвалою суду від 26 квітня 2010 року в розгляді уточненого адміністративного позову щодо стягнення податкового боргу в сумі 62484 грн., визначеного податковим повідомленням рішенням від 18.04.2007 №0000502342/0, відмовлено.

Тому суд розглядає позовні вимоги позивача щодо періоду виникнення податкової заборгованості 01.06.2009 - 30.07.2009.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково у сумі 14865 грн., пояснив, що частково сплатив суму заборгованості, оскільки відповідачем невірно вказаний період виникнення заборгованості, а саме з 01.06.2009, суму боргу з податку на додану вартість, визначену в податковій декларації за квітень 2009 року в розмірі 3736,00 грн. не визнає. Вважає, що оскільки декларація з податку на додану вартість була подана за квітень 2009 року, податкова заборгованість повинна рахуватися з травня 2009 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач Державна податкова інспекція в м.Свердловську Луганської області, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб-підприємців щодо стягнення податкового боргу є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Частиною 1 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509 (далі - Закон України № 509) передбачено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об`єднаних державних податкових інспекцій, серед яких, п.11 закріплено - подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач - колективне підприємство «Свердловський Агробуд», ідентифікаційний код 03583255, зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 14.07.1997 за №1391 120 0000 001071, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.4).

На обліку в ДПІ в м.Свердловську Луганської області перебуває з 07.08.2003 за №266 (а.с.5).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України " Про систему оподаткування" платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами термін.

У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) далі Закон №2181, передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідачем самостійно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у податкових деклараціях від 19.05.2009 на суму 3736 грн., від 22.06.2009 на суму 4741 грн., від 20.07.2009 на суму 32865 грн.(а.с.9-14).

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону №2181 для подання податкової декларації.

Відповідно до п. п 5.4.1 .п. 5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З цих підстав посилання відповідача на невірний період стягнення заборгованості на увагу не заслуговують. Так, податкова декларація за квітень 2009 року подана відповідачем до ДПІ 19.05.2009, протягом наступних десяти календарних днів сума визначеного в податковій декларації податкового зобовязання не сплачена, тобто до кінця травня 2009 року, відповідно борг рахується з 01.06.2009.

Сума податкового боргу відповідачем сплачена частково, що підтверджується платіжними дорученнями №121 від 26.06.2009 на суму 4741,00 грн., №147 від 17.07.2009 на суму 8000 грн., №155 від 28.07.2009 на суму 10000 грн.(а.с.32-34).

Таким чином, з урахуванням здійснених виплат за період з 01.06.2009 по 30.07.2009 податковий борг відповідача з податку на додану вартість складає 18601 грн.(41342,00 4741,00 8000 10000).

Тобто, залишилися не сплаченими самостійно визначені податкові зобовязання, визначені в податкових деклараціях з ПДВ №11969 від 19.05.2009 в сумі 3736, 00 грн. та №17712 від 20.07.2009 (несплачена частина) у сумі 14865, 00 грн., загалом 18601,00 грн.

На час розгляду справи податкова заборгованість з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 по 30.07.2009, що склалася за відповідачем, не сплачена у сумі 18601,00 грн.

За змістом пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509 із змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Активами платника податку визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 Закону №2181).

Відповідно п. п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року .

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Свердловський Агробуд» (94800, м.Свердловськ, вул.Комсомольська,17, і.к. 03583255) податковий борг з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 по 30.07.2009 в сумі 18601 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот одна гривня) в дохід державного бюджету України (рахунок №31118029700092, код платежу 14010100, одержувач УДК в Луганській області в установі банку, МФО 804013, код одержувача 24048566).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 29 квітня 2010 року.

СуддяО.В. Захарова