Постанова № 11636463, 08.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2010 року Справа № 2а-2188/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.

секретаря судового засідання: Сіряцькому А.С.

представник позивача: не прибув

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобовязання відкрити виконавче провадження, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2010 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконною постанови головного державного виконавця від 17.03.2010 №ВП 18090840 про відмову у відкритті виконавчого провадження за вимогою управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області від 24.02.2010 №Ю-686/2 про сплату боргу відокремленим підрозділом «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Свердловантрацит», зобовязання відкрити виконавче провадження за вказаною вимогою.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 17.03.2010 головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з посиланням на те, що виконавчий документ предявлено не до юридичної особи.

Позивач, вважає, що такі дії державного виконавця є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на таке. На виконання вимог ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» управління надіслало вимогу про сплату боргу ВП «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Свердловантрацит» на суму 276964, 69 грн. У звязку з несплатою предявленої боржнику суми недоїмки, управління 24.02.2010 передало вимогу про сплату боргу від 24.02.2010 №Ю-686/2 на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції. Боржником у вимозі вказано ВП «Управління матеріально-технічного постачання» ДП «Свердловантрацит», тобто юридична особа ДП «Свердловантрацит» відображена у виконавчому документі.

Вважає відмову у відкритті виконавчого провадження з посиланням державного виконавця на те, що виконавчий документ виписано не на юридичну особу, безпідставною. ВП «Управління матеріально-технічного постачання» вказано у вимозі з метою конкретизації боргу. Зазначає, що державним виконавцем порушений строк, встановлений ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» щодо направлення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження заявникові.

У судове засідання сторони не прибули, представник позивача на адресу суду надіслав заяву по розгляд справи без його участі.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У письмовому запереченні на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником, як зазначено у законі, є юридична особа. Статтею 19 цього закону передбачені вимоги до виконавчого документа, а саме повинно вказуватись найменування для юридичних осіб. Боржником у даному виконавчому провадженні є відокремлений підрозділ, який не є юридичною особою, та відповідно не може бути стороною виконавчого провадження. З цих підстав державним виконавцем було прийнято рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження. Звертає увагу на Наказ №25/5/39 «Про взаємодію органів державної виконавчої служби та Пенсійного фонду України», зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.03.2004, згідно п.3.2 якого органи Пенсійного фонду України забезпечують стягнення боргу до Пенсійного фонду України шляхом подання позовних заяв до суду, в першу чергу щодо сум, які перевищують 5000 грн. Просить залишити позов без задоволення.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.99 № 606-ХІУ ( далі Закон № 606-ХІУ) , передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та у межах повноважень, визначених даним Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до даного Закону та інших законів.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області винесено вимогу про сплату боргу від 24.02.2010 №Ю-686/2 (далі вимога №Ю-686/2) у відношенні відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Свердловантрацит», код ЄДРПОУ 26350105, адреса місцезнаходження: м.Свердловськ, вул.Енгельса, буд.1а, р/р 26005018670412, МФО 304632 ЛФ «Брокбізнесбанк» в сумі 276964,69 грн., за підписом керівника УПФУ Єлисєєвої С.С.(а.с.10)

Вимога про сплату боргу в розумінні п.9 ч.2 ст.3 Закону № 606-ХІУ (далі Закон № 606-XIV) є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

24.02.2010 позивачем за вих.1628/03-10 вимогу №Ю-686/2 від 24.02.2010 про стягнення боргу в сумі 276964,69 грн. направлено на адресу ВДВС Свердловського МУЮ для примусового виконання.

Вимога відділом Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області отримана 24 лютого 2010 року.

17 березня 2010 року головним державним виконавцем Коломойцевим Д.О. винесено постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вимоги №Ю-686/2, виданої УПФУ в м.Свердловську Луганської області 24.02.2010 про стягнення боргу у сумі 276964,69 грн.

Вимога повернута без виконання та отримана позивачем 19 березня 2010 року.

Підставою для відмови державний виконавець зазначив невідповідність виконавчого документу ст.11, ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме вимогу предявлено не до юридичної особи.

Вказані обставини підтверджуються копією постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), супровідними листами (а.с.7-9).

Статтею 10 Закону №606-ХІУ (із змінами) передбачено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону № 606-XIV(із змінами і доповненнями) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення (ч.2 ст.11 Закону № 606-XIV).

У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення (ч.3 ст.11 Закону № 606-XIV).

Виконавчі дії, якщо боржник є юридичною особою, провадяться державним виконавцем за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна (ч.1 ст.20 Закону № 606-XIV).

Таким чином, Законом № 606-XIV чітко визначено, що стороною виконавчого провадження, боржником є юридична особа.

Згідно із Довідкою №158 з ЄДРПОУ відокремлений підрозділ «Управління з матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Свердловантрацит», і.к.26350105, має правовий статус без права юридичної особи, та організаційно-правову форму - філія (інший відокремлений підрозділ) (а.с.12).

За змістом ч.1, ч.3 ст.95 Цивільного Кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст.96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, відокремлені підрозділи юридичної особи "наділяються майном юридичної особи, що їх створила", яке знаходиться у них на праві оперативно-господарського використання.

Тому відповідальність майном структурних підрозділів несуть не самі підрозділи, а юридичні особи, які їх створили.

Юридичною особою (головним підприємством) у даному випадку є Державне підприємство «Свердловантрацит», яке і буде нести майнову відповідальність.

Тому, відкривши провадження по виконавчому провадженні у відношенні відокремленого підрозділу державний виконавець вподальшому не зможе здійснювати заходи з примусового виконання виконавчого документу (звернення стягнення на майно боржника, на заробітну плату, інші дії з примусового виконання), передбачені Законом № 606-XIV.

Відповідно до ст.26 Закону № 606-XIV (із змінами і доповненнями) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; 7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у зазначеній статті є вичерпними.

Суд вважає некоректним формулювання держаним виконавцем у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження підстав відмови у відкритті виконавчого документу - невідповідність виконавчого документу ст.11, ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме вимогу предявлено не до юридичної особи.

Однак фактичне правильне рішення відповідача не може бути скасоване з формальних підстав.

Суд приймає до уваги доводи відповідача щодо Наказу №25/5/39 «Про взаємодію органів державної виконавчої служби та Пенсійного фонду України», зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.03.2004, однак вони у даному випадку не є визначальними при розгляді справи, оскільки даний Наказ не був підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.03.2010 у виконавчому провадженні №ВП 18090840 прийнята з додержанням вимог закону.

За таких підстав, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 11, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання відкрити виконавче провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 13 квітня 2010 року.

Суддя

О.В. Захарова