Рішення № 11628725, 03.09.2010, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-1048/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 вересня 2010 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Папаценко П.І.,

при секретарі Конівченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про поновлення порушеного права вкладника та повернення грошових заощаджень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом просив суд: відновити його порушені майнові права на грошові кошти, внесені ним на депозитний рахунок НОМЕР_1 по депозитному договору НОМЕР_1 від 15.12.2001 року в сумі 1308,30 доларів США; зобовязати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» провести їх виплату, та нарахування і виплату процентів по депозиту за 8 років, починаючи з 23.10.2002 року.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, надавши суду уточнюючу позовну заяву (а.с.56), просив суд: відновити його порушені майнові права на грошові кошти - 1308,30 доларів США, внесені на депозитний рахунок; зобовязати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» провести їх виплату, та нарахування і виплату 12 процентів річних в сумі 1348 доларів США за 8 років, за період з 15.12.2001 року по 20.10.2009 року.

В судовому засіданні 9.08.2010 року до участі у справі в якості третіх осіб залучені ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 15.12.2001 року на депозитний рахунок НОМЕР_1 відповідача він вніс 1000 доларів США, який 23.12.2002 року поповнив, внісши на рахунок 308,30 доларів США, про що свідчить ощадна книжка, в якій зроблені відповідні записи, «залишок», тобто не отримана грошова сума, складає 1308,30 доларів США, в графі «видаток» відсутній запис про отримання ним грошей. В січні 2008 року він вперше звернувся до банку з вимогою про повернення частини вкладу, але йому відмовили, пояснивши, що він нібито 15.04.2003 року з вказаного рахунку зняв всі заощадження, але це не відповідає дійсності, тому він вимушений звернутися за захистом до суду, який просить:

- відновити його порушені майнові права на грошові кошти, внесені на депозитний рахунок НОМЕР_1 по депозитному договору НОМЕР_1 від 15.12.2001 року в сумі 1308,30 доларів США, та зобовязати банк провести їх виплату;

- зобовязати банк нарахувати і виплатити від суми внесеної на депозитний рахунок, 12 процентів річних в сумі 1348 доларів США за 8 років, за період з 15.12.2001 року по 20.10.2009 року;

- стягнути з відповідача на його користь судові витрати: сплачений судовий збір 105 грн., оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 250 грн., на правову допомогу 2000 грн., на проведення судової експертизи 589,25 грн., на оплату телеграм з приводу виклику третіх осіб 84,70 грн.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволені позову на підставах зазначених в позовній заяві, відносно виду вкладу, розміру процента річних, строку внесення грошових заощаджень, декілька раз змінював свої пояснення, спочатку заявив, що не памятає строку внесення грошових заощаджень та розміру процентів річних, потім почав стверджувати, що вніс грошові заощадження під 12 процентів річних, а в кінцевих своїх поясненням заявив, що погоджується з відповідачем, що вніс заощадження під 7 процентів річних, тільки не на один рік, а на 20 років. Крім ощадної книжки з рахунком НОМЕР_1 у нього відсутні будь-які які інші документи, які свідчать про наявність договірних відносин з відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах зазначених позивачем.

Представник відповідача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні позов визнав частково, в частині відновлення права позивача на грошові кошти по депозитному договору НОМЕР_1 від 15.12.2001 року (внесок «Строковий» під 7% річних, укладений строком на 1 рік), у розмірі 1495,52 доларів США, який складає з тіла депозитного внеску у розмірі 1308,30 доларів США, нарахованих відсотків у розмірі 187,22 доларів США з відсотковими ставками: - 7% річних за період з 15.12.2001 року по 15.12.2002 року; - 2% річних за період з 1.03.2003 року по 4.01.2006 року; 0,5% річних за період з 5.01.2006 року по 20.10.2009 року. Крім того відповідач погоджується відшкодувати позивачу сплачений ним судовий збір 105 грн., проведу оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн., на проведення судової експертизи 589,25 грн. В іншій частині позовних вимог просив суд позивачу відмовити.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, належним чином повідомлені про час, місце розгляду справи в судове засідання не зявилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Зазначена обставина не є перешкодою для розгляду справи, так як мається достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За статтею 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» №2121-III, від 7.12.2000 року (далі Закон), банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону.

До банківської системи України належить і відповідач по справі, який за ст.47 Закону, на підставі банківської ліцензії має право здійснювати банківські операції, в тому числі і приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно ощадної книжки, наданої позивачем, ОСОБА_1 на рахунок банку НОМЕР_1 відповідача по справі, вніс 15.12.2001 року 1000 доларів США, та 23.10.2002 року 308,30 доларів США. В книжці маються відповідні записи: «вид вкладу» строковий, в іноземній валюті США; «дата відкриття рахунку» - 15 грудня 2001 року; в графі «залишок» значиться не отримана грошова сума - 1308,30 доларів США; в графі «видаток» відсутній запис про отримання грошей.

Зазначені в ощадній книжці ОСОБА_1 обставини визнаються сторонами, які беруть участь у справі, і відповідно до вимог ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Представником відповідача суду надані видаткові ордери №5 і №6 від 15.04.2003 року, за якими ОСОБА_1 отримав 1308,30 та 14,83 доларів США, у звязку з чим був закритий депозитний рахунок НОМЕР_1 від 15.12.2001 року. Представлені матеріали службового розслідування обставин закриття рахунку свідчать про причетність працівників банку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до оформлення вказаних видаткових ордерів.

За висновками судово-почеркознавчої експертизи №422 від 3.06.2010 року підписи в видаткових ордерах №5 і №6 від 15.04.2003 року виконані не ОСОБА_1, тобто останній не отримував грошові заощадження внесені ним на рахунок.

У даному випадку мало місце безпідставне закриття депозитного рахунку НОМЕР_1 від 15.12.2001 року.

Позивачем крім ощадної книжки не надано жодного іншого доказу існування депозитного договору та його умов. Відповідач не надав суду справи з юридичного оформлення рахунку ОСОБА_1, яка у звязку з закриттям депозитного рахунку НОМЕР_1, знищена за актом №6 від 15.01.2007 року, тому суд у відповідності з вимогами ст.11 ЦПК України розглядає справу на підставі доказів, наданих сторонами, які беруть участь у справі.

В роздрукованій історії руху грошових коштів ОСОБА_1 за період з 15.12.2001 року по 15.04.2003 року по депозитному рахунку НОМЕР_1 від 15.12.2001 року, наданій відповідачем, значиться вид вкладу строковий, один рік, 7% річних, не погодитись з цим суду неможливо.

На підставі зазначених обставин судом встановлено, що 15.12.2001 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір НОМЕР_1, строковий, з визначенням строку його дії в один рік, з виплатою 7 процентів річних, за яким позивач на депозитний рахунок НОМЕР_1 вніс 15.12.2001 року 1000 доларів США, та 23.10.2002 року 308,30 доларів США.

Зазначене не суперечить Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті в редакції Постанови Нацбанку №146 від 14.04.2000 року, що діяла на час спірних правових відносин, в якій зазначено, що вкладні (депозитні) рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.

Згідно ст.55 Закону відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

В прикінцевих та перехідних положеннях ЦК України (в редакції 2003 року) зазначено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності нового ЦК України, положення ЦК України (в редакції 2003 року) застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності ЦК України (в редакції 2003 року), застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

За статтею 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частку на першу вимогу вкладника.

Згідно ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи способи захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст.16 ЦК України, та зазначені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача про відновлення його порушених майнових прав на грошові кошти, внесені на депозитний рахунок НОМЕР_1 по депозитному договору НОМЕР_1 від 15.12.2001 року в сумі 1308,30 доларів США, та зобовязання банку провести їх виплату - підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобовязання банку нарахувати і виплатити від суми внесеної на депозитний рахунок, 12 процентів річних в сумі 1348 доларів США за 8 років, за період з 15.12.2001 року по 20.10.2009 року, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ч.4 ст.1060 ЦК України якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Судом вже встановлено, що строк дії зазначеного депозитного договору сплив 15.12.2002 року. Сам договір суду не наданий, його умови позивачем суду не доведені, за твердження відповідача після спливу строку, встановленого договором банківського вкладу, рішеннями Комітету з управління активами та пасивами банку: за №КУАП-1/4 від 10.01.2003 року з 1.03.2003 року встановлений розмір граничної відсоткової ставки в іноземній валюті 2% річних, за №КУАП-35/1 від 24.11.2005 року з 5.01.2006 року встановлені граничні відсоткові ставки за користування тимчасово вільними коштами в іноземній валюті 0,5% річних.

Відповідачем суду наданий розрахунок грошової суми, яка підлягає виплаті позивачу по депозитному вкладу, та нараховані проценти за період з 15.12.2001 року по 20.10.2009 року, з яким суд на підставі зазначених обставин не може не погодитись. Нараховані відсотки у розмірі 187,22 доларів США за вказаний період підлягають виплаті позивачу. Період нарахування відсотків відповідає вимогам ст.11 ЦПК України суд розглядає справу, в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Оскільки позивачем вклад був розміщений в іноземній валюті, повернений вкладнику він повинен бути також у цій валюті, в тому числі і проценти по ньому.

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 105 грн., проведена оплата витрат: на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн., на проведення судової експертизи у розмірі 589,25 грн.

Відповідно до ч .1 ст. 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Що до стягнення з відповідача, проведеної оплати на правову допомогу слід зазначити, що судовий розгляд справи відбувався протягом 4 годин. Розмір плати повинен складати із розрахунку : (складання позову та збирання необхідних документів - 888х50%=444 грн.) + (за 1 годину судового розгляду - 888х40%= 355,20 грн. х 4 години =1420,8 грн.) =1864,80 грн.

Позивачем надані документи про оплату правової допомоги у розмірі 2000 грн., тому з відповідача підлягає стягненню саме розрахована грошова сума 1864,80 грн.

В іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі ст.ст. 16,321,1060 ЦК України, ст.ст. 2,4,47,55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення порушеного права вкладника та повернення грошових заощаджень задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 порушені майнові права на грошові кошти, внесені ним 15.12.2001 року у розмірі 1000 доларів США, 23.10.2002 року у розмірі 308,30 доларів США, на депозитний рахунок НОМЕР_1, відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по депозитному договору НОМЕР_1 від 15.12.2001 року, з визначенням строку його дії в один рік, з виплатою 7 процентів річних.

Зобовязати Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Донецьк, вул.Ф.Зайцева, 46в, МФО 335076, ЄДРПОУ 23346741; м.Київ, вул.Лєскова 9, МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909) провести виплату ОСОБА_1 грошових коштів, внесені ним 15.12.2001 року у розмірі 1000 доларів США, 23.10.2002 року у розмірі 308,30 доларів США, всього 1308,30 доларів США на депозитний рахунок НОМЕР_1, відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по депозитному договору НОМЕР_1 від 15.12.2001 року.

Зобовязати Публічне акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Донецьк, вул.Ф.Зайцева, 46в, МФО 335076, ЄДРПОУ 23346741; м.Київ, вул.Лєскова 9, МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 нараховані відсотки, за період з 15.12.2001 року по 20.10.2009 року, у розмірі 187,22 доларів США від суми внесеної на депозитний рахунок НОМЕР_1, відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по депозитному договору НОМЕР_1 від 15.12.2001 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (м.Донецьк, вул.Ф.Зайцева, 46в, МФО 335076, ЄДРПОУ 23346741; м.Київ, вул.Лєскова 9, МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 105 грн., проведену оплату витрат: на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн., на проведення судової експертизи у розмірі 589,25 грн., на правову допомогу у розмірі 1864,80 грн., а всього 2809,05 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя