Ухвала суду № 11621428, 07.10.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-10936/09/1570 Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Одеській апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

доповідача судді Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року по справі за позовом приватного підприємства «Чайка Авто»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2009 року №0006152350/0, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську та просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі виявленого порушення Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»по оплаті єдиного податку за яким визначено суму податкового зобовязання у розмірі 166987 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що сума податкового зобовязання ПП «Чайка-Авто»нарахована на суму отриманої поворотної фінансової допомоги від засновника-директора Тишиної Н.І. згідно з договорами найму.

В обґрунтування позову зазначалося, що ПП «Чайка-Авто»в період з 21 вересня 2007 року по 31 березня 2008 року знаходилося на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємства та самостійно обрало ставку єдиного податку 6 % суми виручки від реалізації продукції. У порядку ведення Книги обліку доходів та витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичною особою, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого ДПА України від 13 жовтня 1998 року №477, зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності, зобов'язані вести Книгу обліку доходів та витрат у хронологічній послідовності на підставі первинних документів. У графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»відображаються суми, фактично отримані юридичною особою на розрахунковий рахунок та в касу від інших операцій, та міститься вичерпний перелік господарських операцій, в якому не зазначена поворотна фінансова допомога.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року позовні вимоги ПП «Чайка Авто»задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську №0006152350/0 від 14 квітня 2009 року до приватного підприємства «Чайка Авто»щодо сплати єдиного податку у розмірі 166987 грн., із них 111 325 грн. - сума не донарахованого податку та 55 662 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням апелянт в особі ДПІ у м. Іллічівську подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначав, що відповідно до розяснення ДПА України щодо застосування окремих норм Указу Президента України від 03 липня 1998 року за № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»(в редакції Указу від 28 червня 1999 року № 746/99), підприємства для оподаткування єдиним податком враховують всі надходження, отримані на їх розрахункові рахунки та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи в тому числі і поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації.

В суді апеляційної інстанції, представник апелянта підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПП «Чайка Авто»з 21 вересня 2007 року до 31 березня 2008 року перебувало на обліку як платник єдиного податку за ставкою 6% відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Працівниками державної податкової інспекції у м. Іллічівськ, на підставі направлень на перевірку № 01-045/156 від 27 лютого 2009 року, № 01-045-189 від 20 березня 2009 року та № 01-045/217 від 20 березня 2009 року проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Чайка Авто»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 вересня 2007 по 31 грудня 2008 року за результатами якої складено акт №1013/23-0301/35321517 про результати планової виїзної перевірки від 01 квітня 2009.

На підставі акту перевірки від 01 квітня 2009 року ДПІ у м. Іллічівську 14.04.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006152350/0, в якому зазначено про порушення позивачем Указу Президента від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства», із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 року №746/99 (далі - Указ №727/98) та п. 40. Положення про бухгалтерський облік 25 «Фінансовий облік суб'єкта малого підприємництва»затвердженого наказом міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39 (зі змінами та доповненнями) , та визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 166 987 грн., з яких основний платіж 111 325 грн., штрафні санкції-55 662 грн.

Судом також встановлено, що позивач звертався зі скаргою № 24-04/09 від 24 квітня 2009 року на податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2009 року до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську, за результатами якої ДПІ у м. Іллічівську прийнято рішення №8633/10/23-0404 від 13 травня 2009 року та залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0006152350/0 від 14 квітня 2009 року, а скаргу без задоволення; зі скаргою №26-05/09 від 26 травня 2009 року на рішення про результати розгляду скарги №24-04/09 від 24квітня 2009 року та податкове повідомлення-рішення № 0006152350/0 від 14 квітня 2009 року до Державної податкової адміністрації в Одеській області, за результатами якої скаргу рішенням №21281/10/25-0007 від 15 червня 2009 року залишено без задоволення, та зі скаргою №23-06/09 від 23 червня 2009 року до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої №8195/6/25-0215 від 21 серпня 2009 року податкове повідомлення-рішення №0006152350/0 від 14 квітня 2009 року - залишено без змін, а скарга без задоволення.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч.9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-XII від 04 грудня 1990 року (із змінами та доповненнями), зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами. При проведенні перевірок мають право вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.3 Указу №727/98, суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну зі ставок єдиного податку, в даному випадку 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість», яка була обрана позивачем.

Згідно з п.1. Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), тобто об'єктом оподаткування є сума, отримана з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно ч.3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування»зазначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обовязкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, про оподаткування.

З наведеного випливає, що основною умовою для віднесення будь-яких грошових надходжень платниками єдиного податку до доходів є їх отримання внаслідок продажу (реалізації) товарів (робіт, послуг).

Протягом періоду, який перевірявся позивачем були отримані позареалізаційні прибутки у вигляді поворотної фінансової допомоги від засновника підприємства - фізичної особи відповідно до укладених договорів займу. Зазначені грошові суми були отримані і, виходячи з умов договорів повернуті вчасно та в повному обсязі, що підтверджується наданими прибутковими касовими ордерами, банківськими квитанціями та видатковим касовим ордером.

Позивач у періоді, що перевірявся, отримував поворотну фінансову допомогу, яка не є сумою коштів, отриманою платником податків від продажу, обміну або інших способів відчуження майна. Отримання позивачем займу збільшило його фінансові зобов'язання, а не власний капітал, оскільки сума грошових коштів підлягала поверненню, а тому не може визнаватися доходом позивача, в тому числі від позареалізаційних операцій.

Таким чином зазначену допомогу не може бути включено до переліку інших доходів, які виникли у процесі звичайної діяльності, а тому не може бути включено до статті «Інші звичайні доходи»фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва та до бази оподаткування єдиним податком за ставкою 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України від 12 жовтня 1999 року за № 554, суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (надалі - суб'єкти малого підприємництва), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

В книзі обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за 2008 рік, ПП «Чайка-Авто»відобразило отриману фінансову допомогу в сумі 1855417 грн., що підтверджено відповідачем.

Крім того, органи ДПА України наділені тільки повноваженнями стосовно встановлення форми та порядку ведення документів звітності, а не встановленням об'єкту оподаткування. Зазначене передбачене ч.8 п.4 Указу Президента №727/98, з якого вбачається, що форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200, п.1 ч.1, ст. 205; 206, 254 КАС України, склад колегії суддів,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року по справі за позовом приватного підприємства «Чайка Авто»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2009 року №0006152350/0 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова