Постанова № 11621344, 04.10.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-1573/08/1570 Категорія: 2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Золотнікова О.С.,

Кравця О.О.,

за участю секретаря Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2009 року по справі за позовом приватного підприємства «Брокер-Експ»до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси, за участю прокурора Суворовського району м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 10.10.2007р. № 0003272301/0, № 0003282301/0, № 0003292301/0, -

В С Т А Н О В И В:

05.11.2007 року представник приватного підприємства «Брокер-Експ»звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 10.10.2007р. № 0003272301/0, № 0003282301/0, № 0003292301/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2009 року адміністративний позов приватного підприємства «Брокер-Експ»задоволено.

11.03.2009 року начальник Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси подав апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі начальник Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси посилається на те, що проведеною плановою виїзною перевіркою виявлені порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- завищено балансову вартість запасів станом на 31.03.2007р. в розмірі 142067грн., станом на 30.06.2007р. в розмірі 47967 грн., в результаті чого завищено скоригований валовий дохід за І квартал 2007 року на суму 142067 грн., за півріччя 2007р. на суму 47967 грн. Відповідач зазначає, що підприємством відображено у складі балансової вартості запасів по бухгалтерському рахунку 281 вартість запасів, не підтверджену відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Начальник Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси також зазначає, що при перевірці встановлено невідповідність дати документів інвойсів, поданих при митному оформленні. Тому, на думку апелянта, первинні документи, у вигляді інвойсів та вантажних декларацій, надані до перевірки ПП «Брокер-Експ»не підтверджують здійснення господарської операції «поставка товару»та не є підставою для бухгалтерського обліку господарської операції, а саме відображення на бухгалтерському рахунку 281 «товари на складі»вартості товару.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2009 року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 27.08.2007 року по 21.09.2007 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси була проведена виїзна планова перевірка приватного підприємства «Брокер-Експ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт № 5891/23-10/31893241 від 27.09.2007 року.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси виписано податкові повідомлення-рішення № 0003272301/0, 0003282301/0, 0003292301/0 від 10.10.2007 року, якими визначено податкові зобовязання із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення приватним підприємством «Брокер-Експ»вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на прибуток на суму 292231 грн., занижено податок на додану вартість на 20606 грн. та завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 280018 грн.

В акті про результати виїзної планової перевірки приватного підприємства «Брокер-Експ»податковим органом зазначено, що позивачем віднесено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, оскільки перевіркою виявлено нелогічну увязку окремих показників, поданих при митному оформленні, а саме невідповідність дат документів (комерційні інвойси датовані до моменту укладання контракту з нерезидентом).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ПП «Брокер-Експ»та скасування винесених податкових повідомлень-рішень від 10.10.2007 року з огляду на наступне:

У відповідності з п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями: «валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Згідно п. п. 5.3.9 (абзац 4), п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, «не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" "первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення."

Пунктом 1 статті 9 цього ж Закону визначено, що "підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи."

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські

операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»«первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

В свою чергу інвойс це документ, який надається продавцем покупцю та містить перелік товарів, їх кількість та ціну, по якій вони будуть поставлені покупцю, формальні властивості товару (колір, вага тощо), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. Виписка інвойсу свідчить про те, що у покупця зявляється обовязок оплати товару у відповідності з вказаними умовами.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Брокер-експ»віднесло до складу валових витрат витрати по операціям (поставці товарів за договором купівлі-продажу) з фірмою «Jam Atlas Gharb Pjs Co», посилаючись в підтвердження здійснення вказаних операцій на первинні документи, надані для перевірки (інвойси).

Однак колегія суддів не погоджується з зазначеним з огляду на те, що інвойси не підтверджують здійснення господарської операції, тому не можуть виступати в якості первинних документів в розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні".

Також слід зазначити, що згідно статті 81 «Процедура декларування»глави 11 «Декларування»Митного Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною. шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення;

Відповідно до п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 - вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Ст. 261 Митного Кодексу України передбачає, що для нарахування податків та зборів митним органом використовуються відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом при переміщенні товарів через митний кордон України.

Згідно ст. 262 Митного Кодексу митна вартість товарів та метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом шляхом надання декларації митної вартості (далі по тексту ДМВ).

Як вбачається з наданих до перевірки вантажних митних декларацій митна вартість визначалась «Методом оцінки по ціні угоди у відношенні товарів, що імпортуються», який передбачений ст.267 Митного Кодексу (дана інформація відображена у графі 44 ВМД за кодом 0035 ДМВ).

Згідно положень п.п.2.2 Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Державної митної служби України від 02.12.2003р. № 828 документальним підтвердженням заявленої вартості товару є рахунок-фактура (інвойс).

Відповідно до умов Контракту від 15.01.07 № 15/01-2007/1 укладеного з фірмою «Jam Atlas Gharb Pjs Co»(Іран): продавець продає, а покупець купує Товар, виробництва в кількості та номенклатурі згідно інвойсів на умовах даного контракту (підпункт 1.1 контракту). Відповідно підпункту 2.1 контракту ціна за Товар, що продається за даним контрактом. визначається в доларах США та фіксується в доданих інвойсах. окремих на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною даного контракту. Відомості про даний контракт та про інвойси занесено в графу 44 ВМД відповідно за кодом 4010 та за кодом 3380.

Таким чином, ціна товару визначається за згодою сторін в контракті і лише фіксуються в інвойсах, тобто інвойси мають бути документальним підтвердженням товару, що імпортується ПП «Брокер-Експ»та його ціни згідно контракту від 15.01.2007 року, однак вони були складені до моменту укладення даного контракту і відповідно не є його невід'ємною частиною.

Твердження позивача про те, що додатковою угодою до контракту купівлі-продажу було внесено зміну у дату його укладення, також не приймається до уваги, оскільки вказані зміни були внесені лише 18.07.2008 року, тобто після проведення податковими органами перевірки та виявлення правопорушення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що приватним підприємством «Брокер-Експ»порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією в Суворовському районі м. Одеси правомірно та у відповідності з діючим законодавством, тому скасуванню не підлягають.

Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Брокер-Експ»до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси, за участю прокурора Суворовського району м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 10.10.2007р. № 0003272301/0, № 0003282301/0, № 0003292301/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.