Ухвала суду № 11621271, 29.03.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 р. Справа № 49045/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Шавеля Р.М.

Суддів Ліщинського А.М. , Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Модуль» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2009р. у адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Модуль» до Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької обл. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

08.01.2008р. позивач Відкрите акціонерне товариство /ВАТ/ «Модуль» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну позовних вимог, просив визнати нечинними /недійсними/ та скасувати прийняті Камянець-Подільською обєднаною державною податковою інспекцією /ОДПІ/ податкові повідомлення-рішення № 0000972342/0 від 04.08.2008р., № 0000972342/1 від 15.09.2008р., № 0000972342/2 від 14.11.2008р. (а.с.2-4, 89-91).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2009р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.104-106).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ВАТ «Модуль», який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.112-115).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач є виробничим підприємством і придбаває метал для виготовлення власної продукції прокату тонколистового рулонного (оцинкованого та фарбованого); після використання металу у власній виробничій діяльності утворюються відходи (металобрухт), який реалізується підприємством.

У звязку з викладеним, а також враховуючи те, що позивач не розцінює наведені операції як придбання сировини для виробництва металобрухту, положення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежують право позивача на податковий кредит.

Також до розглядуваних відносин не можуть бути застосовані приписи пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 наведеного Закону, оскільки в ній прямо вказується про пільгові операції по поставці товарів (послуг), які зазначені у ст.5 Закону, та операції, які не є обєктом обкладання податком на додану вартість /ПДВ/ згідно ст.3 Закону; при цьому тимчасова пільга по операціях поставки брухту чорних металів передбачена ст.11 цього Закону.

Оскільки позивач спеціально не виробляє, не випускає і не виготовляє відходи металу, останні утворюються згідно відповідного технологічного процесу виготовлення продукції, без наявності таких відходів виробництво основної продукції є неможливим, тому судом помилково застосовано до операцій купівлі сировини норму пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону та не визнано право позивача на податковий кредит у тій частині ПДВ, що відповідає вартості металобрухту, що утворився від придбаної та переробленої сировини.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 09.06.2008р.-22.07.2008р. ревізорами Камянець-Подільської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Модуль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р., по результатам якої складено Акт перевірки № 1713/234/21338358 від 29.07.2008р. (а.с.9-51).

Наведеним Актом перевірки зафіксовані порушення позивачем, зокрема, вимог пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником податку завищено суму податкового кредиту протягом липня 2007 року березня 2008 року на 221082 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000972342/0 від 04.08.2008р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 223522 грн., в тому числі 144886 грн. за основним платежем та 78636 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.52).

За результатами процедури апеляційного узгодження скарги позивача щодо донарахування податкового зобовязання з ПДВ були відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000972342/1 від 15.09.2008р., № 0000972342/2 від 14.11.2008р. на аналогічну суму визначеного контролюючим органом податкового зобовязання (а.с.71-85).

Висновки про вищевказане порушення відповідачем обґрунтовуються тим, що протягом липня 2007 року березня 2008 року позивачем не виключалася зі складу податкового кредиту частка ПДВ в сумі 221082 грн., сплаченого (нарахованого) при придбанні матеріалів, що відповідає частці використання таких матеріалів в неоподатковуваних операціях звітного періоду операціях з поставки відходів і брухту чорних металів, які звільняються від оподаткування, починаючи з 06.02.2007р., відповідно до п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Внаслідок господарської діяльності підприємства утворювалися відходи металу, які оприбутковувалися як металобрухт та в подальшому реалізовувалися. Вказана реалізація проводилася позивачем без нарахування ПДВ відповідно до п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»; за вищевказаний період ВАТ «Модуль» реалізовано ЗАТ «Втормет» (м.Хмельницький) 1085,11 тон металобрухту на суму 1105410 грн., без ПДВ.

Наведені висновки були покладені податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки операції з поставки відходів і брухту чорних металів звільняються від оподаткування, сума ПДВ, що відповідає обсягу таких неоподатковуваних операцій, підлягає виключенню з суми податкового кредиту в періоді проведення цих операцій згідно вимог пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів наведені висновки суду вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної з відходами, регулюються Законом України № 187/98-ВР від 05.03.1998р. «Про відходи».

Згідно з визначеннями термінів, наданих зазначеним Законом, фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів, є виробником відходів.

Перелік кодів та назв відходів систематизовано у Державному класифікаторі відходів, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України № 89 від 29.02.1996р.

Згідно з цим наказом до відходів належать, зокрема, залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо, утворені в процесі виробництва продукції або виконання робіт і які втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості (відходи виробництва).

Відповідно до Закону України № 619-XIV від 05.05.1999р. «Про металобрухт» металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Відповідно до п.24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р., металобрухт, одержаний на підприємстві не внаслідок його придбання, а як відходи виробництва (але який може використовуватися у господарській діяльності), у бухгалтерському обліку відображається як запаси.

Відповідно до п.11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» тимчасово до 01.01.2009р. операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів (за переліком, встановленим постановою КМ України № 104 від 31.01.2007р. «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів»), звільнялися від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Аналіз здійснених протягом обревізованого періоду господарських операцій позивача з придбання металу, подальшого виробництва з нього готової продукції та реалізації залишків металу у вигляді металобрухту вказує на те, що придбаний метал фактично для платника податку має подвійне призначення, тобто внаслідок проведених виробничих дій з нього отримується: готова продукція та металобрухт.

Таким чином, у розглядуваній ситуації позивач зобовязаний був застосовувати приписи пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і розподіляти суму податку, сплаченого (нарахованого) при придбанні металу.

Зокрема, попередньо і достовірно знаючи процент відходів виробництва згідно технологічного процесу, позивач зобовязаний був розподіляти ПДВ при придбанні металу (тобто вхідний податок) на дві частини: суму податку, яка ввійде до складу до вартості готової продукції, та вправі відносити її до складу податкового кредиту, а в частині відходів на валові витрати згідно пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

У випадку, якщо вказаний відсоток відомий платнику податків лише приблизно (орієнтовно), то останній не позбавлений можливості провести відповідне коригування.

Оскільки вказані дії позивачем не здійснені при відчуженні металобрухту, який утворився внаслідок його виробничої діяльності з придбаним металом, тому податковим органом правомірно зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту з розглядуваних операцій та підставно донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість.

При цьому колегія суддів враховує, що діяльність позивача, яка повязана з виникненням металобрухту, є регулярною, не носить разового характеру, через що підстав для застосування у розглядуваному випадку вимог пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» немає.

Доводи апелянта в іншій частині апеляційної скарги на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Модуль» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2009р. у адміністративній справі № 2а-641/09/2270 залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Шавель Р.М.

Судді Ліщинський А.М. , Каралюс В.М.

<Текст >