Ухвала суду № 11621162, 05.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6657/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2009 року Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Свої вимоги мотивує тим, що при проведенні перевірки відповідачем встановлено порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівки в касу в сумі 6245,00 грн. та видачу під звіт коштів, без повного звітування підзвітними особами за раніше отримані кошти на загальну суму 1762,45 грн. Позивач вважає висновки перевіряючих безпідставними, оскільки обрядовий староста, який несвоєчасно здав готівку до каси Новогуйвинської селищної ради за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року не є працівником селищної ради, а працює по трудовому договору. Відповідно до Постанови Кабіну Міністрів України "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про запровадження обмежень щодо проведення перевірок діяльності сільських та селищних рад, їх виконавчих органів і посадових осіб" рішення про застосування до суб"єктів господарювання, сільських та селищних рад, їх виконавчих органів санкцій приймаються лише у разі невиконання ними протягом 30 днів від дня одержання припису про усунення виявлених порушень та не застосовувати санкції за порушення, усунуті на виконання припису. Всі виявлені порушення усунені і в подальшому не допускаються. Вважають рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області № 0002122302 від 10.08.2009 року про застосування до Новогуйвинської селищної ради штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27225,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Житомирському районі Житомирської облласті подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

06.08.2009 року ДПІ у Житомирському районі проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" та порядку обчислення і своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №1221/23-02/04348303 від 06.08.2009 року, за змістом якого встановлено порушення п.п. 2.11, 2.6 "Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" в частині несвоєчасного оприбуткування коштів в сумі 6245,00 грн. та встановлені інші порушення.

На підставі даного акту перевірки 10.08.2009 року прийнято рішення №002122302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31665,61 грн.

Позивачем оскаржується рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 31225,00 грн. та дії посадової особи податкового органу.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування штрафних санкцій в частині не оприбуткування котів в розмірі 27225,00 грн. підлягає скасуванню, оскільки адміністративно-господарські санкції застосовані відповідачем поза межами строку, визначеного ст. 250 ГК України. В іншій частині рішення відповідача прийняте на підставі та в межах наданої йому компетенції.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що виявлені при проведенні перевірки порушення мали місце, оскільки даний факт підтверджується актом перевірки, реєстром несвоєчасного оприбуткування готівки до каси та не оспорюється представником позивача.

Відповідно до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій, винесене першим заступником керівника Державної податкової інспекції у Житомирському районі в межах наданих їй повноважень Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Разом із тим встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день

одержання органами державної податкової служби зазначених подань та по суті є адміністративно-господарськими.

Відповідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Судом першої інстанції було встановлено, що Новогуйвинською селищною радою несвоєчасно оприбутковані кошти в сумі 6245,00 грн., проте відповідачем не враховано, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані лише не пізніше як через один рік з дня вчинення порушення. Судом першої інстанції встановлено, що порушення були встановлені в ході проведення перевірки 06.08.2009 року, а штрафні санкції застосовані 10.08.2009 року. При цьому було встановлено, що в межах строку, застосовані лише санкції за несвоєчасне оприбуткування суми в розмірі 800 грн., які отримані 19.09.2008 року та оприбутковані 22.09.2008 року, за що правомірно застосовані штрафні санкції в сумі 4000 грн.

Колегія суддів з урахуванням викладеного вважає висновок суду першої інстанції про те, що оспорюване рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі підлягає скасуванню в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27225,00 грн., тобто за мінусом вищевказаних коштів у розмірі 4000,00 грн., правильним.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевказаним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Е.Ю. Швед

О.В. Попович