Постанова № 11620885, 06.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12421/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Троян Н.М., Романчук О.М.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2010 року у справі за її позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

СПД ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адмінпозовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000211704/0, №0000201704/0 від 16.02.2009 р., №0000211704/1 від 24.04.2009 р., №0000201704/2 від 30.06.2009 р., №0000211704/2, №0000201704/2 від 20.07.2009 р., №0000211704/3, №0000201704/3 від 16.09.2009 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, СПД ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Апеляційна інстанція не може погодитись з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, СПД ОСОБА_2 взята на облік в якості платника податків у ДПІ в Оболонському районі м. Києва 13.12.2006 р. за № 4801. Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98 позивач подав заяву та перебував з 01.01.2007 р. на спрощеній системі оподаткування.

З 13.12.2006 р. по 30.06.2008 р. працівниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена виїздна документальна перевірка дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування суб'єкта підприємницької діяльності, за результатами якої було встановлено перевищення позивачем обсягу виручки за IV квартал 2007 р. на суму 152 757,84 грн. (в т. ч. ПДВ 25459, 64 грн.). Тому, відповідачем був зроблений відповідний перерахунок та визначене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 82 657,20 грн. (в т. ч. штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.). Також податковим органом встановлено, що за перевіряємий період занижено податок на додану вартість у розмірі 5 011,50 грн. (в т. ч. штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 670,50 грн.)

Не погоджуючись з таким висновком ДПІ у Оболонському районі м. Києва, СПД ОСОБА_2 звернулась до суду з адмінпозовом та просить його задовольнити.

Відмовляючи в позові, Окружний адміністративний суд м. Києва виходив з того, що ОСОБА_2 перевищила допущений обсяг виручки за четвертий квартал 2007 року, тому податкове зобовязання за порушення норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»нараховане правомірно.

При цьому, судом першої інстанції не повно зясовано всі обставини справи, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Згідно ч. 3 п. 6 зазначеного Указу Президента України суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва), оскільки він сплачується ним у складі єдиного податку.

Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) ОСОБА_2 за IV квартал 2008 року перевищив 500 тис.грн. на 152 757,84 грн.

Відповідно до п.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування" у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, тобто перевищення граничного обсягу виручки-500 тис. грн. за рік, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

На виконання зазначеної норми ОСОБА_2, у зв'язку з перевищенням граничного обсягу виручки, переведена на загальну систему оподаткування.

Відповідно до п.2 Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо порушення норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування" щодо перевищення граничних обсягів виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за IV квартал 2007 року та несплати податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з перевищенням граничних обсягів виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) є помилковими і не відповідають дійсним обставинам.

Крім того, у першому кварталі 2008 р. валові доходи СПД ОСОБА_2 склали 315404,61 грн., що підтверджується банківським виписками по розрахунковому рахунку та даними бухгалтерського обліку.

У другому кварталі 2008р. - валові доходи СПД ОСОБА_2 склали 449102, 64 грн. що підтверджується банківським виписками по розрахунковому рахунку та даними бухгалтерського обліку.

Валові витрати СПД ОСОБА_2 у першому кварталі 2008р.- 0,00 грн., у другому кварталі 2008р. - 1499352,75 грн., що підтверджується:

- договорами поставки товару від 01.01.08р. № б/н укладеними між СПД ОСОБА_2 та ТОВ "Лован ЛТД" (код ЄДРПОУ 34529422) акту приймання передачі векселів від 30.06.08р. на суму 212239,62 грн. та від 30.06.08р. на суму 531509,52 грн.

-договорами від 30.04.08р. № б/н укладеними між СПД ОСОБА_2 та ТОВ "Сафін Груп" (код ЄДРПОУ 35632723) та акту приймання передачі векселів від 30.06.08р. на суму 345259,85 грн.

Таким чином, загальна сума валових доходів у першому кварталі 2008р. становить 315404,61+449102,64=764 507,25 грн.

Загальна сума валових витрат у першому кварталі 2008р. становить 212239,62+531509,52+345259,85 = 1 089 008,99 грн.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 №2374-111 (далі - Закон №2374), зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Відповідно до ст. З Закону України від 23.02.2006 №3480-ІУ "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель, поряд з іншими цінними паперами, наділений грошовим і майновим правом. Крім цього, у ст.4 Закону №2374 зазначено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Внаслідок зазначеного, вексель, як неемісійний цінний папір, в розрахунках між продавцем і покупцем інвестиційного активу виконує функцію платіжного засобу та безпосередньо сам може бути предметом купівлі - продажу в якості інвестиційного активу (товару). Про це зазначено у листі Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.01.2008 №11/04/1173 на адресу ДПА України і в Положенні про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України", затвердженого постановою Правління НБУ від 16.12.02 №508 та зареєстрованого Мінюстом 28.02.03 за №174/7495. Зокрема, відповідно до п.1.2 цього Положення придбання векселя - це одержання векселя у власність через купівлю, врахування, заставу (заклад), видачу або дарування, спадщину або іншу угоду, результат якої - майнове право на вексель.

Таким чином, вартість придбаного товару компенсується його продавцеві номінальною вартістю виданого векселя, оскільки в укладених угодах покупець товарів є векселедавцем.

Отже, якщо згідно з договором, покупцем (фізичною особою) здійснено розрахунок (платіж) за придбаний товар векселем виданим, то відповідно до чинного законодавства. покупцем понесені витрати на придбання зазначеного товару в сумі номінальної вартості векселя, оскільки в момент (за фактом) передачі векселя продавцеві товару, припиняються грошові зобов'язання покупця щодо платежу за цим договором, внаслідок чого розрахунок із ним за придбаний товар вважається виконаним у повній сумі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України № К-4867/08 від 28.04.2009 року та № К-12459/07 від 26.05.2009 року.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо відсутності підстав для задоволення позову, встановивши правові обставини для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового про відмову в позові.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2010 року та постановлення нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 99, 100,101, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2010 року скасувати.

Постановити нову, якою позов задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення №0000211704/0, №0000201704/0 від 16.02.2009 р., №0000211704/1 від 24.04.2009 р., №0000201704/2 від 30.06.2009 р., №0000211704/2, №0000201704/2 від 20.07.2009 р., №0000211704/3, №0000201704/3 від 16.09.2009 р. визнати незаконними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 11.10.2010р.