Постанова № 11620888, 06.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-135/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Троян Н.М., Романчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Бава»до Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а :

ПП «Бава»звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сквирської міжрайонної ДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010551701/0 від 25.03.2008 року про донарахування податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3089,76 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Сквирська міжрайонна ДПІ Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Київським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Київський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція не може погодитись з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 15.02.2008 р. по 28.02.2008 р. посадовими особами Володарського відділення Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на підставі направлень на перевірку від 15.02.2008р. № 23 та від 29.02.2008 р. № 25 було проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Бава»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р., у ході якої встановлено порушення, зокрема, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України № 889-ІУ.

За результатами перевірки складено акт № 94-2301-31414576 від 14.03.2008 р. У пункті 3 розділу 4 акту перевірки зазначено, що підприємством надавалася податкова соціальна пільга найманим працівникам, а саме - ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без подання ними заяв про її застосування, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб:

за 2005 рік - у розмірі 102, 18 грн.;

за 2006 р. - у розмірі 273, 00 грн.;

за 2007 рік - у розмірі 654, 74 грн.

Загалом - 1029. 92 грн.

На підставі акта перевірки, враховуючи приписи підпункту 17.1.9 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, ПП «Бава»визначено суму штрафних санкцій у подвійному розмірі від суми податкового зобов'язання у розмірі 2059, 84 грн., про що прийняте податкове-повідомлення рішення форми «Р»від 25.03.2008 р. № 0010551701/0.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням рішенням, ПП «Бава»звернулися до Володарського відділення Сквирської МДПІ із скаргою від 04.04.2008 р. про його перегляд.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Задовольняючи позов, Київський окружний адміністративний суд посилався на те, що під час проведення перевірки податковим органом не було вжито всіх необхідних заходів, направлених на встановлення фактичних обставин щодо наявності на підприємстві заяв працівників про застосування податкової пільги, а пояснення неуповноваженого на таке головного бухгалтера підприємства не може бути прийнято як доказ.

При цьому, судом першої інстанції не повно зясовано всі обставини справи, з огляду на наступне:

Відповідно до п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", платник податку для отримання соціальної пільги подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.

Згідно пункту 3, пункту 4 , пункту 5 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003р. № 2035, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем нарахування (виплати), яке платник податку обирає самостійно, стосовно чого він подає працедавцю заяву про застосування пільги за встановленою Державною податковою адміністрацією формою.

Пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

У разі неподання платником податку заяви про застосування пільги, працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 01.01.2004р. працедавцем велася трудова книжка на такого платника податку.

При перевірці встановлено, що підприємством надавалася податкова соціальна пільга найманим працівникам без наданих ними заяв, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік в сумі 102,18 грн., за 2006 рік в сумі 273 грн. за 2007 рік в сумі 654,74 грн., а саме: пільга надана гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_3 3.І. , чим занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1029, 92 грн.

Зазначені працівники були прийняті на роботу на ПП «Бава»після 1 січня 2004 року - дати набрання чинності Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" (копії наказів про зарахування на роботу додаються).

Надання соціальних пільг працівникам без наданих ними заяв підтверджується письмовим поясненням головного бухгалтера ПП «Бава»ОСОБА_6 від 22.02.20008р., написаним власноручно.

Посилання суду першої інстанції на те, що пояснення головного бухгалтера не можна брати до уваги як доказ, оскільки він не уповноважена особа, судова колегія не поділяє, оскільки такі пояснення надано в межах компетенції бухгалтера, а не як представника підприємства.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про законність та обґрунтованість позовних вимог, встановивши правові обставини для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового про відмову в позові.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року та постановлення нової про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 99, 100,101, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року скасувати.

Постановити нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 06.10.2010 року.