Ухвала суду № 11620809, 30.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8228/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків «Укрелекон»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ДП «Укрелекон»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва №0001532310/0 від 09.07.2009 на суму 53800,50 грн., з яких основного зобовязання з податку на прибуток 35867,00 грн. та 17933,50 грн. штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2009 року позов задоволено: визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001532310/0 від 09.07.2009 Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у Святошинському районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі міста Києва з 29.05.2009р. по 19.06.2009р. була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового за період з 01.10.2006 по 31.03.2009.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 5.1., пп. 5.3.9.п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 із змінами і доповненнями (надалі Закон №334/94-ВР); п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ №88 від 24.05.95; п. 5 ст. 203 ЦК України, внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток на загальну суму 35867,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2006 року в сумі 24541,00 грн., за 1 квартал 2007 року в сумі 4423,00 грн., за 2 квартал 2007 року в сумі935,00 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 1594,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 3536,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 839,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №131/23-209/33194637 від 26.06.2009, на підставі висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0001532310/0 від 09.07.2009 на суму 53800,50 грн., з яких основного зобовязання з податку на прибуток 35867,00 грн. та 17933,50 грн. штрафних санкцій, яке було виставлене НТЦ спецтехнологій ДП «Укрелекон»з ідентифікаційним кодом платника 35417083.

З пп. 1.1, 1.2 п. 3.1.2 акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок, що факт надання послуг, їх обсяг, зміст та звязок із господарською діяльністю на виконання договорів №27/02/06 від 26.02.2006 та №03/12/04 від 06.12.2004 не підтверджено, у звязку з чим дані угоди підпадають під визначення «нікчемний правочин». Разом з тим акти виконаних робіт за цими договорами не містять інформації щодо обсягів наданих послуг та їх змісту.

Акт перевірки не містить жодних посилань податкового органу, з яких саме підстав правочин є нікчемним та, які саме вимоги закону були порушені його вчиненням, окрім визначення у висновках акту про порушення позивачем п. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки угоди не відображають наміру сторін щодо реального настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про (порушення, застосування)..... судом першої інстанції …………., з таких підстав.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про обґрунтованість позовних вимог про зобовязання відповідача припинити всі дії, повязані з не допуском до проведення перевірки фінансово-господарської діяльності, а також зобовязання посадових осіб відповідача допустити посадових осіб позивача до проведення перевірки з наданням достатнього обсягу документів, необхідних для її проведення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема згідно п. 5 цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, адже в іншому випадку такий правочин буде фіктивним, і на підставі ст. 234 ЦК України визнається судом недійсним.

Згідно вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

До нікчемних правочинів належать такі як: односторонній правочин, у якому недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення (ст. 219 ЦК України); договір, у якому сторони не додержали вимог закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України); правочин, вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України); правочин, вчинений недієздатною фізичною особою (ст. 226 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України); а також, правочини, якими скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобовязання, щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми та, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обовязки.

З огляду на зміст, викладених норм, правочин не є нікчемним у випадку не відображення в угоді наміру сторін щодо реального настання правових наслідків, що ними обумовлені, внаслідок чого суд вбачає наявність суперечностей в акті перевірки щодо надання відповідачем правової оцінки наведеним договорам (нікчемність/ недійсність), тобто чи дані договори, укладені з порушенням вимог ст. 203 ЦК України, чи їх недійсність встановлена законом, за такої умови, як зазначалось вище не вказано яким.

З наявної в матеріалах справи копії договору № 03/12/04 від 06.12.04р. вбачається що він укладений між позивачем та ТОВ «СП «Інженерні системи СДС» про оренду та інженерно-технічне обслуговування майна, також в матеріалах справи наявні копії Актів здачі-прийому виконаних робіт за № С-У/10 від 31.10.06р., № С-У/11 від 30.11.06р., №С-У/12 від 29.12.06р., №С-У/12 від 31.01.07р., №СД3 від 28.02.07р., №СД4 від 30.03.07р., №СД5 від 30.04.07р., №СД6 від 31.05.07р., №СД7 від 31.07.07р., №СД8 від 31.08.07р., №СД9 від 28.09.07р., № СД10-07 від 31.10.07р., № СД11-07 від 30.11.07р., № СД12-07 від 29.12.07р., № СД01-08 від 31.01.08р., № СД02-08 від 29.02.08р., з яких вбачається що сторонами виконано умови зазначеного договору.

Згідно з договором № 27/02/06 від 27.02.06р. укладеним між позивачем та СПД ОСОБА_3, згідно з яким виконавець ОСОБА_3 зобовязується надати послуги з прибирання офісних та виробничих приміщень в порядку та на умовах, визначених договором.

З Актів здачі-прийняття (надання послуг) за № 06-01/06 від 30.06.06р., № 07-02/06 від 31.07.06р., № 087-032/06 від 31.08.06р., № 09-04/06 від 30.09.06р., № 15-10/06 від 31.10.06р., № 16-11/06 від 30.11.06р. та № 17-12/06 від 29.12.06р. вбачається, що сторонами виконано умови договору у повному обсязі.

Пунктом 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 регламентовано, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведені обставини та документальні докази у справі підтверджують факт виконання господарських зобовязань сторонами, свідчать про реальне настання правових наслідків, що обумовлені угодами.

Відповідачем не доведено взаємозвязок між позивачем та контрагентом, спрямований на створення фіктивних фірм або користування послугами таких фірм з метою, наприклад, здійснення безтоварних господарських операцій та мінімізації податкових зобовязань.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Святошинському районі міста Києва податкового повідомлення-рішення №0001532310/0 від 09.07.2009 р.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 01.10.2010 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: