Ухвала суду № 11620796, 30.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5044/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в м.Краматорську на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «БРВ Київ»до Державної податкової інспекції в м.Краматорську, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва, про визнання нечиним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «БРВ Київ»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 27.04.2009 р. №0001081503/020852 на суму 170,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року позов задоволено: визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 27.04.2009 р. № 0001081503/020852.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у м. Краматорську подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Краматорську була проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «БРВ Київ», за результатами якої був складений акт перевірки від 06.04.2009 р. № 897/15-3-32243798 та встановлено порушення вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», у редакції Закону України від 25.06.91р. №1251-ХІІ, зі змінами та доповненнями; п. 3.5 р.3 «Положення про порядок сплати місцевих податків та зборів на території м. Краматорська», затвердженого рішенням Краматорської міської ради від 23.12.2005р. № 28/IV-09, із змінами та доповненнями, пп.. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, зі змінами та доповненнями, а саме - не подання ЗАТ «БРВ Київ»податкового розрахунку комунального податку за 4-й квартал 2008 року по терміну 09.02.2009 р.

На підставі вказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення на підставі підпункту «а»пункту 4.2.2 статті 4 та підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181 (із змінами та доповненнями) від 27.04.2009 р. №0001081503/020852, за яким ЗАТ «БРВ Київ»визначена штрафна (фінансова) санкція по комунальному податку в сумі 170,00 грн.

Відповідач посилається на ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори»(далі - Декрет), та ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. № 1251-ХІІ із змінами та доповненнями (далі Закон «Про систему оподаткування»). Також, у своїх доводах податковий орган вказує на те, що комунальний податок входить до переліку місцевих податків та зборів і повинен сплачуватись позивачем за торгову точку в м. Краматорську.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у м. Краматорську податкового повідомлення-рішення від 27.04.2009 р. №0001081503/020852, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори», комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Згідно зі ст. 23 Декрету (Джерела сплати місцевих податків і зборів), податки і збори, передбачені статтями 8, 13, 14, 15, 16 і 17 цього Декрету, сплачуються юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається в їх розпорядженні, але не більше 10 відсотків оподаткованого доходу (прибутку). Статтею 15 цього Декрету передбачений збір по комунальному податку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування», місцеві податки і збори (обовязкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обовязкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої (комунальний податок) і пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обовязковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності обєктів оподаткування або умов, з якими повязане запровадження цих податків і зборів.

Отже платниками комунального податку є юридичні особи, філії та представництва юридичних осіб, а обєктами оподаткування є доходи отримані від ведення ними господарської діяльності.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Згідно з п. 2 наказу № 22/10/08-1 «Про відкриття торгової точки»від 22.10.2008 р., затвердженого Головою правління ЗАТ «БРВ-Київ»вказано, що зазначена торгова точка не являється відособленим структурним підрозділом ЗАТ «БРВ-Київ», а лише одним із місць здійснення господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону «Про систему оподаткування»сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх філіями, відділеннями включається до загальної суми доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку. Комунальний податок за торгову точку в м. Краматорську був сплачений у складі комунального податку юридичної особи Позивача.

Позивач справляє податки (в тому числі і комунальний податок), про що свідчать платіжні доручення про сплату комунального податку (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з Актом «Про результати планової перевірки ЗАТ «БРВ Київ»з питань дотримання вимог податкового законодавства»від 19.03.2009 р. № 3456/23-08/32243798 виданий ДПІ у Соломянському районі м. Києва, комунальний податок, в тому числі за торгову точку в м. Краматорську, був сплачений в повному обсязі у складі комунального податку юридичної особи ЗАТ «БРВ Київ»за місцем реєстрації. Відповідно до п. 3.5.3.2 «Перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати комунального податку»Акту перевірки, порушень не встановлено.

Відповідач в акті «Про результати невиїзної документальної перевірки закритого акціонерного товариства «БРВ Київ», ЄДРПОУ 32243798, з питань ненадання податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2008 року»№ 897/15-3-32243798 від 06.04.2009 р. вказує, що позивач порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», у редакції Закону України від 26.06.91 р. № 1251-ХІІ, зі змінами та доповненнями; п. 3.5. р. 3 «Положення про порядок сплати місцевих податків та зборів на території м. Краматорська», затвердженого рішенням Краматорської міської ради від 23.12.2005 р. № 28/IV-09, із змінами та доповненнями, пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, зі змінами та доповненнями, а саме - не подання ЗАТ «БРВ-Київ»податкового розрахунку комунального податку за 4-ий квартал 2008 року по терміну 09.02.2009р..

Розрахунок комунального податку за 4-ий квартал 2008 р. (в тому числі і за працівників торгової точки в м. Краматорську) був поданий Позивачем в податковий орган за місцем реєстрації юридичної особи у Соломянському районі м. Києва, погашений штампом «Отримано»05.02.2009 року (копія розрахунку долучена Позивачем в попередніх слуханнях і знаходиться в матеріалах справи).

Про те, що в цей розрахунок увійшов комунальний податок за торгову точку в м. Краматорську свідчить проставлена у графі «01»«Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період»Податкового розрахунку комунального податку Позивача за 4-ий квартал 2008 року, сумарна середньооблікова кількість працівників (ССКП) підприємства (включаючи працівників торгової точки в м. Краматорську). Сума, що вноситься у вище згадану графу «01»визначається підприємством на основі «Звіту про середньооблікову кількість працівників (1С:)»(копії «Звіту про середньооблікову кількість працівників (1С:)», помісячно, за жовтень - грудень 2008 року додаються).

За даними зазначеного звіту сумарна середньооблікова кількість працівників підприємства Позивача за період з жовтня по грудень 2008 року становить 2096 чол. (в т.ч. ССКП салону-магазину в м. Краматорську 38,52 чол.). Зокрема у жовтні 2008 р., ССКП підприємства становить 679 чол. (в т.ч. салону-магазину у м. Краматорську 3,39 чол.); у листопаді 2008 р. 712 чол. (в т.ч. салону-магазину в м. Краматорську 17,13 чол.); у грудні 2008 р. 705 чол. (в т.ч. салону-магазину в м. Краматорську 18 чол.).

Оскільки, вище зазначена кількість осіб (2096 чол.) занесена у графу «01»«Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період»вище вказаного Розрахунку комунального податку за 4-ий квартал 2008 року, в дану суму увійшла і ССКП салону - магазина у м. Краматорську, а отже жодних порушень з боку позивача в частині неподання податкового розрахунку комунального податку за торгову точку в м. Краматорську допущено не було.

Розрахунок комунального податку за 4-ий квартал 2008 року (в т.ч. за торгову точку в м. Краматорську) поданий позивачем у встановлені законом строки та у повному обсязі за місцем реєстрації юридичної особи в ДПІ у Соломянському районі м. Києва.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у м. Краматорську повідомлення-рішення від 27.04.2009 р. №0001081503/020852 на суму 170,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в м.Краматорську на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 01.10.2010 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: