Ухвала суду № 11620782, 30.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-10239/08 Головуючий у 1-й інстанції: Довгань К.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України у м.Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у м. Черкаси та першого заступника прокурора Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2007 року у справі за позовом Приватного підприємства «Адамант»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси та Головного управління Державного казначейства у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Адамант»звернулися до Господарського суду Черкаської області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та стягнення з Державного казначейства у м. Черкаси 403333,00 грн. бюджетного відшкодування.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2007 року позов задоволено:

скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси №000362304/0 від 21.05.2007 р.;

стягнуто з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства України у Черкаській області в особі його управління в м. Черкаси -403333,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

стягнуто з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства України у Черкаській області в особі його управління в м. Черкаси -1703,40 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у м. Черкаси та першим заступником прокурора Черкаської області подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2007 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 18.04.2007р. по 27.04.2007р. ДПІ у м.Черкаси була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року, за наслідками якої був складений акт від 08.05.2007р. №833/23-4/31701614.

В акті перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі - 403333,00грн. заявленого до відшкодування за лютий 2007р.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м.Черкаси прийнято податкове повідомлення-рішення №000362304/0 від 21.05.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007р. у розмірі 403333,00 грн.

Так, на думку перевіряючих, позивач завищив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий 2007 року в сумі 403 333грн. та завищило залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 5 грн.

Обґрунтовуючи виявлене порушення перевіряючі в акті перевірки вказали на те, що протягом останніх 12-ти місяців діяльність підприємства не була систематичною, регулярною та постійною, а придбаний шкіряний напівфабрикат «вет-блу»ПП «Адамант»у періоді, що перевірявся, в оподатковуваних операціях не використовувався, а був переданий на відповідальне зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2007 року позивач відніс до складу податкового кредиту суму 403338,00 грн. (ряд. 17 податкової декларації з ПДВ за січень 2007р.), що складається з сум ПДВ, нарахованих (сплачених) позивачем у звязку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Податкові зобовязання позивача з податку на додану вартість у січні 2007 року склали 0,00 грн.

Відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за січень 2007 року становило 403338,00 грн. та було відображено ПП «Адамант»у податковій декларації з ПДВ за січень 2007р. (ряд. 21 податкової декларації з ПДВ за січень 2007р.), поданій до ДПІ у місті Черкаси (вхідний №10797 від 20.02.2007р.).

Згідно з поданою позивачем до ДПІ у місті Черкаси податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2007 року (вхідний №13331 від 03.03.2007р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування (вхідний №13333 від 03.03.2007р.) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку складає 403333,00грн.

Бюджетне відшкодування, задеклароване позивачем у податковій декларації за лютий 2007р., було сформовано з сум ПДВ, сплачених ним у січні 2007р. у складі вартості придбаного шкіряного напівфабрикату «вет-блу»у ТОВ «Геос-Львів»по договору №0109 від 01.09.2007р. згідно видаткових накладних № 0110-1 від 10.01.2007р., № 0111-1 від 11.01.2007р., №0112-1 від 12.01.2007р. За придбаний товар позивач сплатив ТОВ „Геос-Львів»згідно платіжного доручення від 31.01.2007р. 2420000,00грн.

При цьому, згідно з даними декларації:

- позивач операцій з поставки товарів (робіт, послуг) та операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у лютому 2007 року не здійснював, у звязку із чим податкові зобов»язання звітного періоду становили 0,00грн. (розділ І податкової декларації з ПДВ за лютий 2007р.) та податковий кредит становив 0,00грн. (розділ II податкової декларації з ПДВ за лютий 2007р.).

- залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд.24 податкової декларації з ПДВ за лютий 2007р.) складає 806552,00грн.

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (ряд. 17 податкової декларації з ПДВ за лютий 2007р.) складає 403338,00грн.

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 403333,00грн.

Копія податкової декларації з ПДВ за лютий 2007р. була подана ПП «Адамант»до відділу державного казначейства у місті Черкаси.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційних скарг про правомірність прийняття ДПІ у м. Черкаси податкового повідомлення-рішення №000362304/0 від 21.05.2007 р., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно з пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином позивачем, відповідно до абзацу 3 пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за січень 2007 року, була зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 22.2 податкової декларації з ПДВ за січень 2007р.).

Відповідно до ч. 1 пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За таких обставин є правильними висновки суду про безпідставність посилання першого відповідача, як на підставу відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування з названих вище операцій, на те, що придбаний шкіряний напівфабрикат «вет-блу»позивачем у періоді, що перевірявся, в оподатковуваних операціях не використовувався.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пп. 7.7.6 п. 7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у м. Черкаси податкового повідомлення-рішення №000362304/0 від 21.05.2007 р. та про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2007 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси та першого заступника прокурора Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2007 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2007 року - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: