Ухвала суду № 11620666, 01.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/151 (2-а-11706/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Літвіної Н.М. та Коротких А.Ю., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта ОСОБА_2, представників позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И ЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юджин»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення рішення № 0002042310/0 від 19.09.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Юджин»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: червень. липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 19.09.2008р. № 163/23-40/31303824

Перевіркою встановлені порушення:

П.п. 7.3.1 п. 7.3. пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»результаті чого TOB «Юджин» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 213 516,00 грн., в тому числі:

За червень 2007р. - 707875,00 грн.;

За липень 2007р. - 137691,00 грн.;

За серпень 2007 р. - 376323,00 грн.;

За вересень 2007 р. - 199847,00 грн.;

За жовтень 2007 р. - 185897,00 грн.;

За листопад 2007 р. - 260103,00 грн.;

За грудень 2007 р. - 345780,00 грн.

В порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» TOB «Юджин» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 226428,00 грн., а саме:

За липень 2007р. - 39505,00 грн.;

За серпень 2007 р. - 5087,00 грн.;

За вересень 2007 р. - 51288,00 грн.;

За жовтень 2007 р. - 26836,00 грн.;

За листопад 2007 р. - 38963,00 грн.;

За грудень 2007 р. - 64749,00 грн.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесене податкове повідомлення - рішення № 0002042310/0 від 19.09.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 2 213 516,00 грн.

Також слід зазначити, що за юридичною (фактичною) адресою TOB «Юджин» (м. Київ, вул. Урицького, 45) не знаходиться (Акт № 126/23-40/33640926 від 17.09.2008 року про не находження підприємства за юридичною (фактичною) адресою) та ДПІ не повідомлено про фактичне місцезнаходження підприємства, перевірку проведено без відома та присутності директора TOB «Юджин» Субіна Олександра Ігоровича.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1-ої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) «...датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг ) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що стала раніше...».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та підтверджений відповідно податковими накладними Підпункт 7.5 ст. 7 вказаного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій:

а)дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б)дата отримання податкової накладної.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Отже, із змісту наведених норм вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає та частина від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) саме у попередньому податковому періоді постачальниками таких товарів (послуг). Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 5.11 Наказу ДНА України від 15.06.2005р. №213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації). А решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п. 5.12 Наказу №213, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкового зобов'язань і сумою податкового кредиту. З урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетної відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації).

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що первинні бухгалтерські документи не можуть бути прийнятими до складу податкового зобов'язання за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, так як під час перевірки TOB "Юджин" не надано документів, які підтверджують суму дозволеного податкового зобов'язання.

При цьому, слід зазначити, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2008 року про відкриття провадження у справі, зобовязано позивача надати документи на підтвердження виконання угод: акти виконаних робіт, банківські виписки та інші документи, які TOB "Юджин" не надано суду першої інстанції під час розгляду справи.

Разом з цим колегія суддів зазначає те, що до включення до податкового кредиту не дозволяється будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. А тому колегія суддів не приймає до уваги копії податкових накладних та банківських виписок за червень грудень 2007 року та інших додаткових письмових доказів, наданих в судовому засіданні.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення податкового повідомлення рішення № 0002042310/0 від 19.09.2008 року є правомірним та такими, що прийняте у межах повноважень та відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин»відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:М.В Межевич

судді:Н.М. Літвіна

А.Ю. Коротких