Ухвала суду № 116205756, 10.01.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/10620/16-ц

провадження № 8/752/6/24

УХВАЛА

10.01.2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення, ухваленого в межах розгляду цивільної справи № 752/10620/16-ц за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

в липні 2016 року представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2017 року, позов ПАТ «Укрсоцбанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено, та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 283521,55 грн., а також судовий збір в сумі 4252,82 грн.

Зазначене рішення сторонами у встановленому законом порядку та строки не оскаржувалось та набрало законної сили.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.07.2023 року, було замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника - АТ «Сенс Банк».

В липні 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заочного рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.10.2023 року, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19.07.2023 року було залишено без змін.

В грудні 2023 року справа надійшла до канцелярії Голосіївського районного суду м. Києва.

Вивчивши матеріали заяви, дослідивши матеріали справи, вважаю, що у відкритті провадження за заявою відповідача про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами у даній справі слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 Цивільного процесуального кодексу України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. (ч. 2 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України)

За змістом частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; 2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили; 3) з підстави, визначеної пунктом 3частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Частиною другою статті 424 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

З поданої заяви вбачається, що відповідач просить переглянути за нововиявленими обставинами заочне рішення, ухвалене Голосіївським районним судом м. Києва 18.01.2017 року в межах розгляду даної цивільної справи, яке набрало законної сили та у визначеному законом порядку та строки сторонами оскаржене не було.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»). Аналогічний висновок міститься в рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України".

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач визначає наявність істотних обставин для справи, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Тобто, звернувшись до суду в липні 2023 року із заявою про перегляд заочного рішення суду, ухваленого в січні 2017 року, яке набрало законної сили та у встановленому законом порядку не оскаржувалось, за нововиявленими обставинами, відповідач пропустив трьохрічний строк, визначений п. 1 ч. 2 ст. 424 Цивільного процесуального кодексу України.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», визначений абзацом 1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України (у чинній редакції п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України) місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими ст. 73 ЦПК України (у чинній редакції ст. 127 ЦПК України).

Встановлений абзацом 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК України трирічний строк (в чинній редакції п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України) для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України (в чинній редакції п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України), є присічним і поновленню не підлягає.

Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Тобто, зі змісту наведених вище положень чинного процесуального законодавства вбачається, що трирічний строк, визначений п. l ч. 2 ст. 424 Цивільного процесуального кодексу України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки, а тому за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (3 роки) є преклюзивним (присічним) і не може бути поновлений, незалежно від причин його пропуску.

Таким чином, наслідком пропущення трьохрічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України, є відмова у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності пропуску цього строку.

Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 09 січня 2020 року у справі № 2-3923/11.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою відповідача про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами у даній справі, оскільки, заявником пропущено передбачений п. 1 ч. 2 ст. 424 Цивільного процесуального кодексу України трьохрічний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який є преклюзивним (присічним) і не може бути поновлений, незалежно від причин його пропуску.

На підставі викладеного та керуючись статтями 258-261, 263, 423, 424 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення, ухваленого в межах розгляду цивільної справи № 752/10620/16-ц за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.П. Чередніченко