Постанова № 11619194, 11.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2010 року Справа № 2а-7330/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Островської О.П.,

при секретарі: Свергун І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Приватного підприємства «Віва-Луганськ» про стягнення податкового боргу в сумі 953 грн.,

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2010 року ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач ПП «Віва-Луганськ» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2008 за № 138221020000014811. У відповідача виникла податкова заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 953 грн. згідно поданої платником декларації з ПДВ від 19.11.2009 № 84399. Відповідно до Закону № 2181 09.12.2009 відповідачеві було надіслано першу податкову вимогу № 1/1467, яку актом від 10.01.2010 вивішено на дошку оголошень, 10.02.2010 було надіслано другу податкову вимогу № 2/154, яку актом від 12.03.2010 вивішено на дошку оголошень. 12.04.2010 позивачем прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача. Вжиті заходи не призвели до погашення боргу. Позивач просить стягнути з ПП «Віва-Луганськ» суму податкового боргу в розмірі 953 грн. шляхом звернення стягнення на його активи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст. 7 цього Закону, субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Судом установлено, що відповідач ПП «Віва-Луганськ» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2008 за № 138221020000014811 (а.с. 7), перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 10.04.2008 (а.с. 8).

У відповідача виникла податкова заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 953 грн. згідно поданої платником декларації з ПДВ від 19.11.2009 № 84399 (а.с. 10-11).

Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме: 09.12.2009 відповідачеві було надіслано першу податкову вимогу № 1/1467, яку актом від 10.01.2010 вивішено на дошку оголошень (а.с. 15-16), 10.02.2010 було надіслано другу податкову вимогу № 2/154, яку актом від 12.03.2010 вивішено на дошку оголошень (а.с. 17-18). Крім того, 12.04.2010 позивачем прийнято рішення № 59 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача (а.с. 19).

Сума боргу в добровільному порядку не сплачена.

З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Віва-Луганськ» (і.к. 35844219, м. Луганськ, вул. Монтажна, 15-1, р/р 2600312180017 «Укркомунбанк» м. Луганськ, МФО 304988, р/р 2600750187410 ФПАТ ПІБ в м. Луганську, МФО 304308, р/р 26000304877001 АТ «Светбанк» (публічне), МФО 300164) на користь Державного бюджету України (р/р 31119029700004 ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач - Держбюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 11021000) податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 953 грн. (девятсот пятдесят три грн.), звернувши стягнення на його активи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2010 року.

СуддяО.П. Островська