Справа № 1-80 2010р.
ВИРОК
ІМ?ЯМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010р. Міловський районний суд
Луганської області
У складі: головуючого судді Оробцової Л.О.
при секретарі Гармаш О.В.
з участю прокурора Бутенко В.Б.
захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове
кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки по національності, яка має неповну середню освіту, не працюючої, не заміжньої, що має на утриманні малолітню доньку, раніше не судимої, мешканки АДРЕСА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України
В С Т А Н О В И В :
Підсудна ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою заволоділа чужим майном.
Злочин скоєно за наступних обставин:
4 квітня 2010 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, в с. Великоцьк Міловського району неповнолітня підсудна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебувала на території подвіря ОСОБА_3, розташованого АДРЕСА_2 де на запрошення ОСОБА_4 відпочивала у компанії знайомих, святкуючи Великдень у садку, при цьому з дозволу ОСОБА_5 користувалась його мобільним телефоном "Noкia-6131", слухаючи музику, з часом телефон повертала. Приблизно о 20 годині 10 хвилин, ОСОБА_6 маючи раптово виниклий умисел на заволодіння чужим майном, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_4. попрохала його надати їй мобільний телефон "Нокіа-6131» з метою послухати музику, і скориставшись нагодою, вказаний телефон заховала у своєму одязі, а на вимоги ОСОБА_4 повернути телефон, вказала на його відсутність у неї, і скориставшись моментом пошуків телефону, з місця злочину зникла, здійснивши шахрайство, чим причинила потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 250 гривень.
У судовому засіданні неповнолітня підсудна ОСОБА_2 по суті пред'явленого їй обвинувачення винною себе визнала повністю та пояснила, що 4 квітня 2010 року, на Великдень, вона проживала в смт. Мілове у своєї сестри ОСОБА_8, з нею ж була її донька ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5. Приблизно о 17 годині на її мобільний телефон «Нокіа", модифікації вказати не може, не розкладний, сірого кольору подзвонив незнайомий чоловік, назвався ОСОБА_7, пізніше дізналась, що його прізвище ОСОБА_4. Він запросив її відпочити з ним у компанії в с. Великоцьк Міловського району. Вона погодилась. За донькою попросила доглянути ОСОБА_8. У Великоцьку її зустріли ОСОБА_4 та ОСОБА_9. Пройшли v двір, де в садку стояв накритий стіл, і там відпочивала. Вона випила дві склянки пива. Вона попросила у ОСОБА_4 його мобільний телефон «Нокіа», слухала музику. Після цього телефон повернула. А з часом вона ще раз попросила ОСОБА_4 дати їй телефон, слухала музику. Тоді ж вирішила не повертати телефон, скористатись тим, що усі вже б ули п'яні. Вона вийняла сім-картку з телефону і поклала телефон у ліву кишеню своєї куртки. Коли ОСОБА_4 запитав за телефон, вона відповіла, що телефон вона загубила і запропонувала йому свій, але він відмовився і пішов у будинок шукати свій телефон Вона зателефонувала ОСОБА_8 щоб та знайшла їй авто для поїздки додому. ОСОБА_9, ОСОБА_4 сказали їй. що не шустять, доки не обшукають її. Вони підозрювали у викраденні телефону тільки її. ОСОБА_3 поверхово обшукала її, але телефон в кишені не знайшла. Під'їхав ОСОБА_10 і вона поїхала з ним у Мілове. По приїзду телефон віддала ОСОБА_8, а та поклала його у шифонер. Через деякий час ОСОБА_8 повернула телефон ОСОБА_4, а вона написала явку з повинною.
Крім повного визнання вини самою підсудною її вина у вчиненні злочину підтверджується: показаннями потерпілого, свідків, протоколом огляду місця події, висновками експертів, доказами здобутими в судовому засіданні.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4, оголошеними в судовому засіданні, про те, що 4 квітня 2010 року, на Великдень, він відпочивав у компанії ОСОБА_3 і ОСОБА_10, ОСОБА_12 ї та ОСОБА_15, ОСОБА_9 у с. Великоцьк. Через ОСОБА_9 він запросив у компанію відпочити ОСОБА_2, з якою знайомий раніше не був. Приблизно о 18 годині вона приїхала на таксі за вказаною адресою. Відпочивали всією компанією у дворі, в садку. ОСОБА_2 пила пиво. У неї був свій мобільний телефон. У нього теж був мобільний телефон 'Нокіа'', чорного кольору, розкладний, у робочому стані. ОСОБА_2 декілька разів ОСОБА_2 просила у нього телефон, послухати музику, він дозволяв. Коли він попросив ОСОБА_2 повернути його телефон, та відповіла, що десь загубила і одразу почала збиралася. Він з чужого телефону набрав помер свого телефону , але дзвінка не було, оператор відповів , що абонент поза зоною. Підозра була лише на ОСОБА_2. Він сказав їй, що вона нікуди не піде, доки не знайдеться телефон. ОСОБА_3 обшукала ОСОБА_2, перевірила її кишені, але телефону не було і вони продовжували пошуки телефону. ОСОБА_2 випала з поля зору, чим вона скористалась і зникла . Після цього з заявою звернувся у Міловський РВ УМВС Приблизно в середині травня 2010 року йому подзвонив ОСОБА_9 і сказав, що його телефон у ОСОБА_8, і що вона, полаявшись з ОСОБА_2, телефон "видала". Він забрав свій телефон у ОСОБА_8. Телефон був у робочому стані, але без сім-карти. Матеріальна шкода відшкодована йому повністю.
Показаннями свідка ОСОБА_3 оголошеними в судовому засіданні, про те, що 4 квітня 2010 року у неї вдома в с Великоцьк відпочивала компанія, в якій були ОСОБА_12 та ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_4, її чоловік ОСОБА_13. Відпочинок проходив у садку. Приблизно о І8 годині ОСОБА_4 запросив у компанію ОСОБА_2. У ОСОБА_4 був мобільний телефон "Нокія" ОСОБА_2 приїхала на таксі. Близько 20 год. 45 хв. ОСОБА_4 зайшов до неї у будинок і хотів взяти свій мобільний телефон, вважаючи, що він на зарядці, але телефону в домі не було. Вона пояснила ОСОБА_4, що телефон, приблизно о 20 годині, бачила у ОСОБА_2, коли забирала свого чоловіка із садка в будинок ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_2 брати свій телефон, вона слухала музику, чи перекачувала її на свій телефон Після пошуків телефону у хаті, ОСОБА_4 вийшов. ОСОБА_2 сказали, що її не відпустять, поки не обшукають. Вона свою причетність зо викрадення телефону заперечувала. Вона обшукала ОСОБА_2, перевіряла кишені в області грудей, телефону не було. У цей час ОСОБА_2 подзвонила ОСОБА_8, ОСОБА_2 стала говорити, що їй тут погрожують . Поки ОСОБА_2 розмовляла по своєму телефону, вони продовжували пошук телефону у дворі, і в цей час ОСОБА_2 зникла. Вона бачила легкову автомашину. яка розверталась на повороті до її будинку на трасі Мілове - Луганськ. і вважає, що ОСОБА_2 доїхала саме тим автомобілем. ОСОБА_2 з двору нікуди не ходила, але ходила в туалет, і через пару днів вона побачила у туалеті сім - карту з телефону, вона вважає, що викинула її ОСОБА_2. Після зникнення ОСОБА_2 заявили про викрадення телефону в міліцію. ОСОБА_2 на телефонні дзвінки не відповідала З часом телефон ОСОБА_4 віддала ОСОБА_8.
Показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що в квітні 2010 року її сестра ОСОБА_2, разом із своєю малолітньою донькою ОСОБА_16, проживала у неї в смт. Мілове. 4 квітня 2010 року ОСОБА_2 хтось подзвонив на мобільний телефон, вона вийшла, поговорила, а коли повернулась, то сказала, що їй дзвонив незнайомий чоловік, номер її телефону дав йому спільний знайомий ОСОБА_9, і запросив її відпочити в с. Великоцьк . ОСОБА_2 попросила її приглянути за ОСОБА_16. ОСОБА_2 з пішла. Було вже темно, коли їй подзвонила ОСОБА_2 і попросила знайти якийсь автомобіль, щоб вона приїхала додому, і сказала, що вона забрала телефон ОСОБА_4. В пошуках автомашини вона подзвонила ОСОБА_14, а останній своєму брату ОСОБА_13. Через деякий час ОСОБА_2 сама зайшла у будинок, показала їй мобільний телефон "Nokia-6131", чорного кольору, розкладний, сім-карти не було, телефон був у нормальному стані. ОСОБА_2 передала їй телефон, вона поклала його у шифонер. ОСОБА_2 розповіла, що ОСОБА_4 дав їй свій телефон послухати музику, потім за телефон всі забули, вона пішла у туалет, заховала його. З часом ОСОБА_2 сказала ОСОБА_9, що телефон у неї, а потім повернула його власнику.
Протоколом явки з повинною ОСОБА_2 від 09.07.10 року про викрадення нею мобільного телефону у ОСОБА_4 04.04.10 року в с. Великоцьк Міловського району. (а. с.27) /
Показаннями законного представника неповнолітньої ОСОБА_15 про те, про викрадення ОСОБА_2 мобільного телефону у ОСОБА_4 вона дізналась від працівників міліції, їй донька так нічого за вказаним фактом не розповіла. ОСОБА_2 виховує доньку ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Речовим доказом - мобільним телефоном "Nokia-6131", вилученим 16 липня 2010 року у потерпілого ОСОБА_4 і повернутого йому на зберігання 12 серпня 2010 року.
(а.с.143,144)
Відповідно висновку товарознавчої експертизи №680-261/7 від 26.07.10 року встановлено, що вартість викраденого мобільного телефону "Nokia-6131" складає 250 грн.. (а. с.87-89)
Відповідно висновку наркологічної експертизи неповнолітня ОСОБА_2 не страждає хронічним алкоголізмом і лікування не потребує.
(а. с.123)
Висновки експертів науково обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, тому вони приймаються судом, як достовірні.
Кваліфікація дій підсудної ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство) правильна, оскільки вона шляхом зловживання довірою заволоділа чужим майном мобільним телефоном "Nokia-6131", причинивши шкоду потерпілому ОСОБА_4 на суму 250 грн. Така юридична оцінка дій підсудної фактично відповідає обставинам, встановленим по справі.
Вирішуючи питання відносно покарання підсудній ОСОБА_2 суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, скоєння злочину невеликої тяжкості, особу підсудної, яка за місцем проживання добре характеризується, виховує малолітню дитину.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудної ОСОБА_2 суд не вбачає. Враховуючи те, що підсудна вчинила злочин не внаслідок вживання спиртних напоїв суд вважає можливим виключити з обвинувачення посилання на обтяжуючу покарання обставину вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.
Обставини, які помякшують покарання підсудної ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, явку з повинною, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Враховуючи вищевикладене та матеріальний стан підсудної, суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження скоєння підсудною ОСОБА_2 нових злочинів, буде достатньо призначити їй покарання у вигляді штрафу.
Судові витрати по справі суд вважає можливим покласти на підсудну, оскільки вони були викликані її винними діями.
Цивільний позов не заявлений.
На підставі ст.ст.323,324 КПК України,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй за цим законом покарання у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( пятсот десять гривень) з розстрочкою виплати певними частинами строком на один рік..
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Луганській області р/р 31252272210167 в УДК у Луганській області МФО 804013 код 25574305, код платежу 25010100 судові витрати по справі у розмірі 515 (пятсот пятнадцять) гривень 52 копійки.
Вирок може бути оскаржено протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Луганської області, шляхом направлення скарги через Міловський районний суд.
Суддя:
Судове рішення № 11612270, Міловський районний суд Луганської області було прийнято 12.10.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-80. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: