Рішення № 116098908, 06.12.2023, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/796/20

Провадження № 2/309/889/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Продан Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У квітня 2020 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі по тексту - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №148/07 від 26 листопада 2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредиту у сумі 18000 доларів США під 12,5% річних на строк з 26 листопада 2007 року по 25 листопада 2019 року. До кредитного договору сторонами було внесено зміни додатковою угодою № 01 від 10 лютого 2012 року, згідно яких банк відкриває позичальнику мультивалютну не відновлювальну відкличну лінію з лімітом кредитування: в сумі 18000 доларів США на строк з 26.11.2007 року по 10.02.2012 року; в сумі 0 (нуль) на строку з 11.02.2012 року по 25.11.2019 року; в сумі 114368,93 гривень на строк з 11.02.2012 року по 25.11.2019 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 14,0%, а за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 19,0%.

За умовами додаткової угоди № 02 від 17 травня 2012 року на позичальника було покладено обов`язок отримати в строк до 01.08.2012 року новий правовстановлюючий документ на предмет іпотеки та на протязі п`яти днів внести зміни до договору іпотеки та державного реєстру іпотек, а у разі невиконання встановити процентну ставку у розмірі +5 п.п. до процентної ставки на строкову заборгованість, відповідно на прострочену заборгованість +5 п.п. до процентної ставки на строкову заборгованість у національній валюті. До відповідача ОСОБА_1 банком були належним чином доведені умови кредитування та сукупна вартість кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 148/07-02 від 26.11.2007 року, до якого додатковою угодою № 01 від 10.02.2012 року було внесено зміни у зв`язку з внесенням змін до кредитного договору.

За умовами договору поруки ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання перед банком відповідати за борговими зобов`язаннями відповідача ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору.

Крім того, 26 листопада 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 , було укладено договір іпотеки (без оформлення заставної) № 148/07-01 зі змінами і доповненнями від 10.02.2012 року та від 17.05.2012 року. За вказаним договором в іпотеку було передано нерухоме майно: житловий будинок за АДРЕСА_1 . та земельна ділянка, на якій знаходиться вказаний житловий будинок, що належать на праві власності ОСОБА_1 .

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Однак відповідачі не виконали умов договору належним чином, у зв`язку з чим станом на 13.02.2020 року у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 72103,12 грн., яка складається з 30700,84 грн. - простроченої заборгованості по кредиту; 19434,58 грн. - простроченої заборгованості по процентам; 14276,40 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 7691,30 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів в межах строку позовної давності.

Посилаючись на викладене, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 72103,12 грн. та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Плешинець М.В. до суду надійшло письмове пояснення у справі, в якому зазначається, що вказаний розрахунок сум заборгованості за кредитом суперечить фактичним обставинам справи та здійсненим виплатам відповідача ОСОБА_1 , а саме у розрахунку не відображений 21 платіж, здійснений відповідачем на загальну суму 25520,00 гривень згідно квитанцій, що додаються. Представник відповідача вважає, що позивачем не надано суду достовірного розрахунку заборгованості за кредитним договором, що унеможливлює в рамках даної справи перевірити арифметичну вірність даного розрахунку, а тому позовна вимога, заявлена до стягнення в розмірі 72103,12 не доводиться банком та задоволенню не підлягає.

Представником позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» Артимичем М.М. до суду подано додаткові пояснення з приводу письмових пояснень представника відповідача, де зазначається, що пояснення представника відповідача не підлягають задоволенню, оскільки всі внесені ОСОБА_1 платежі, які фігурують у наданих до суду копіях квитанцій, враховані у розрахунку заборгованості позичальника станом на 13.02.2020 року, що підтверджується також і виписками про рух коштів за особовими рахунками позичальника за період з 10.02.2012 по 31.03.2020, які містяться у матеріалах справи. У додаткових поясненнях представник позивача розписує кожне поступлення коштів від відповідача ОСОБА_1 згідно поданих представником відповідача копій квитанцій.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Плешинець М.В. подано заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких посилається на те, що подаючи до суду розрахунок заборгованості, яким позивач обраховує суму, що підлягає стягненню, він повинен заначити в ньому всі обставини, які впливають на розрахунок суми боргу. Подаючи додаткові пояснення, представник позивача фактично визнав, що в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором не зазначено таких відомостей, оскільки такі містяться лише у виписках про рух коштів за особовими рахунками. Натомість такі відомості обов`язково повинні міститися саме у розрахунку заборгованості, оскільки відсутність таких відомостей унеможливлює встановлення судом фактичних обставин та перевірки правильності здійснених розрахунків позивачем. На підтвердження заявленої суми, позивачем не надано суду достовірного розрахунку заборгованості за кредитним договором, так як в ньому відсутні фактично здійснені платежі відповідача, що позбавляє в рамках даної справи перевірити арифметичну вірність даного розрахунку. Тому вважає, що позовна вимога, заявлена до стягнення в розмірі 72103,12 грн. є недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

В судове засідання представник позивача не з`явився, позовна заява містить клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та задоволення позовних вимог з урахуванням наявних матеріалів справи та додаткових пояснень.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розладу, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Плешинець М.В. також подав до суду клопотання, якому просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог банку, врахувати при прийнятті рішення у справі письмові пояснення та дане клопотання, проти задоволення позовних вимог заперечує, а справу просить розглядати без участі відповідача ОСОБА_1 та його, як представника відповідача.

Клопотання обґрунтовує тим, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, тому нарахована позивачем заборгованість після 25 листопада 2019 року не підлягає до стягнення, а щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), то до таких слід застосувати позовну давність в один рік згідно п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 148/07 від 26 листопада 2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 18000 доларів США, під 12,5 % річних, який зобов`язався повернути до 25.11.2019 року разом з відсотками (а.с.19-23)

В подальшому, згідно додаткової угоди № 01 від 10 лютого 2012 року до даного кредитного договору, позивачем за згодою відповідача ОСОБА_1 було змінено вид кредитування та переведено кредит, отриманий відповідачем у доларах США в національну валюту шляхом відкриття позичальнику мільтивалютної не відновлювальної відкличної лінії з лімітом кредитування в сумі 114368,93 гривень, строком з 11.02.2012 року по 25.11.2019 року із сплатою під 14,0% річних за користування кредитними коштами в межах строку кредитування та 19,0% річних за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим договором. (а.с. 24-30)

Згідно Додаткової угоди № 02 від 17 травня 2012 року до кредитного договору від 26 листопада 2007 року № 148/07 позивач та відповідач ОСОБА_1 домовились внести зміни в Розділ ІV «Права та обов`язки сторін» п. 4.3.13 кредитного договору, зокрема в разі не виконання умов щодо строків оформлення нового правовстановлюючого документу на предмет іпотеки та внесення змін до договору, починаючи з 02.08.2012 року встановити процентну ставку у розмірі +5 п.п. до процентної ставки на строкову заборгованість, відповідно на прострочену заборгованість +5 п.п. до процентної ставки на строкову заборгованість у національній валюті. (а.с. 31)

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 148/07 від 26 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 26 листопада 2007 року укладено договір іпотеки (без оформлення заставної) № 148/07-01 та додаткові договори до договору іпотеки № 01 від 10.02.2012 року, № 02 від 17 травня 2012 року, предметом яких є нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , а саме житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . (35-41)

Одночасно в рахунок забезпечення зобов`язань за кредитним договором 26.11.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки №148/07-02 та додаткову угоду № 01 від 10 лютого 2012 року до вказаного договору поруки, за умовами яких вона поручилася за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №148/07 від 26.11.2007 року та додатковими угодами до нього (а.с.32-34)

За умовами додаткової угоди № 01 до кредитного договору п. 3.1 відповідач ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати повернення кредитних коштів у строки та у розмірах відповідно до п. 1.1 цього договору, а також у строки та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту поточного періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитної лінії (додаток № 2 договору). (а.с. 30)

Пунктом 3.2.2 додаткової угоди № 01 до кредитного договору передбачено обов`язок позичальника щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами та у день закінчення строку, на який надано кредитні кошти, у відповідності до п. 1.1.3 цього договору, а також у день дострокового повного погашення заборгованості по кредиту сплачувати проценти за користування кредитом, отриманими у межах встановленого в п. 1.1.3 цього договору ліміту.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 та 5.3 Додаткової угоди № 01 до кредитного договору за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У випадку порушення позичальником зобов`язань по цьому договору він зобов`язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафні санкції та інші видатки, понесені банком за цим договором. Під збитками сторони розуміють, зокрема, заборгованість за цим договором в повному об`ємі (сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, комісія, неустойка, будь-яка інша заборгованість позичальника за цим договором).

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Пунктом 6.7. кредитного договору передбачено, що у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов`язань за даним договором (відносно повноти та строків сплати відсотків за кредитом та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі) позичальник сплачує пеню в розмірі один відсоток за календарний день від суми виданих грошових коштів та у разі порушення графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку №1, позичальник сплачує пеню в розмірі 100 гривень.

ВАТ АБ «Укргазбанк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та додатковими угодами і надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18000 доларів США з подальшою зміною виду кредитування та переведенням кредиту у національну валюту у розмірі 114368,93 гривень, що встановлено постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду від 27 листопада 2019 року (справа № 309/543/15-ц за позовом ОСОБА_1 до АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним додаткового договору іпотеки), а тому в силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає. (а.с. 89-93).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 148/07 від 26 листопада 2007 року, а також витребуваних судом виписках по рахунках відповідача ОСОБА_1 вбачається, що станом на 13 лютого 2020 року, внаслідок порушення взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та угодами до нього у відповідача перед банком наявна заборгованість в сумі 72103,12 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 30700,84 грн.; простроченої заборгованості по процентам у розмірі 19434,58 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності 14276,40 гривень; пені за несвоєчасну сплату процентів в межах строку позовної давності в розмірі 7691,30 гривень. (а.с.6-16, 109-144)

Отже судом, з огляду на досліджені матеріали справи, встановлено неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 148/07 від 26.11.2007 року та додаткових угод до нього.

Посилання представника відповідача на відсутність у розрахунку заборгованості фактично здійснених відповідачем платежів щодо погашення кредиту згідно наданих квитанцій, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовано додатковими поясненнями, наданими представником позивача.

Крім того, суд відхиляє вимогу представника відповідача про застосування строку позовної давності до даних правовідносин, оскільки такий позивачем не пропущений в силу положень, викладених у п. 5.8. додаткової угоди № 01 до кредитного договору, за яким строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами у три роки, в тому числі щодо вимоги по поверненню процентів за користування кредитними коштами та суми заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штрафів та всіх видатків, понесених Банком під час виконання умов цього договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

А згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Оскільки встановлено факт неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, то позивач вправі ставити питання про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителя.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків, який наданий на строк дії кредитного договору. При цьому, внаслідок пред`явлення позову про дострокове погашення заборгованості кредитор змінює строк виконання основного зобов`язання.

Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами кожного місяця. Після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, відповідач мав обов`язок повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий же правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16.

Відтак кредитор не вправі нараховувати відсотки та пеню після закінчення строку дії кредитного договору.

Як вбачається з п. 1.2. додаткової угоди № 01 до кредитного договору позичальник, тобто відповідач ОСОБА_1 у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 25 листопада 2019 року та у порядку передбаченому цим договором.

У даному випадку кредитний договір укладено на строк до 25.11.2019 року.

Тому правомірним є нарахування банком відсотків та неустойки лише до 25.11.2019 року. Після вказаної дати нарахування банком відсотків та неустойки є неправомірним.

Як слідує з розрахунку позивача, проведеного станом на 13.02.2020 року, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками становить 19434,58 гривень, а за пенею - 14276,40 за несвоєчасне погашення кредиту та 7691,30 гривень за несвоєчасну сплату процентів. Тобто позивач нарахував проценти та пеню вже після 25 листопада 2019 року за п`ять днів листопада 2019, грудень 2019, січень 2020 та тринадцять днів лютого 2020 року.

З огляду на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2018 року, суд не може погодитись із проведеним позивачем розрахунком відсотків та пені, а тому проводить свій розрахунок, за яким станом на 25 листопада 2019 року відповідач ОСОБА_1 боргує банку: 17486, 12 (19434,58 - 121,96 - 756,16 - 754,10 - 316,24 = 17486,12) гривень - простроченої заборгованості по процентам; 11820,33 (14276,40 - 2456,7 = 11820,33) гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 6232,53 (7691,66 - 56,46 - 510,63 - 624,38 - 267,66 = 6232,53) гривень - пеня за несвоєчасну сплату процентів в межах строку позовної давності і саме у таких розмірах підлягають стягненню з відповідачів відсотки та пеня. В іншій частині відсотки та пеня нарахована вже після 25.11.2019 року, тобто неправомірно, а тому стягненню з відповідачів не підлягають.

Разом з тим, суд погоджується з наведеним позивачем розрахунок простроченої заборгованості відповідача по кредиту, яка станом на 25 листопада 2019 року складається з суми заборгованості по кредиту - 1208,93 грн. та суми простроченої заборгованості - 29491,91 грн., а всього 30700,84 грн.

Отже загальна сума боргу, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» становитиме 66239,82 гривень, яка складається з: 30700,84 гривень простроченої заборгованості по кредиту; 17486,12 гривень простроченої заборгованості по процентам; 11820,33 гривень пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 6232,53 гривень пені за несвоєчасну сплату процентів в межах строку позовної давності.

Відтак позов підлягає лише частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 148/07 від 26 листопада 2007 року із змінами та доповненнями до нього у розмірі 66239,82 (шістдесят шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 82 копійок, яка складається з: 30700,84 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 17486,12 грн. - прострочена заборгованість по відсотках; 11820,33 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 6232,53 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків в межах строку позовної давності.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто два) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М.М.