Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2010 р.Справа № 22/48-10-1377
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,
(відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2010р. №228 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.,
за участю представників сторін:
від позивача –Буданцев Р.О., за дов. №ЮО-0216/85 від 25.12.2009р.,
від відповідача –Волков А.С., за дов. №023-3.2 від 22.04.2010р.,
від третьої особи – Гужанська Т.В., за дов. №Д/ЮС-48 від 10.09.2010р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”
на рішення господарського суду Одеської області від 23 липня 2010 року
у справі №22/48-10-1377
за позовом Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”, Одеська область, м. Ізмаїл
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфлот-Данубіус”, Одеська область, м. Ізмаїл
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”, Одеська область, м. Ізмаїл
про стягнення 31132,72 грн. та 198,79 дол. США,
встановив:
Державне підприємство (ДП) „Ізмаїльський морський торговельний порт” (далі-Порт (позивач) звернулося у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Інфлот-Данубіус” (далі-Товариство (відповідач) про стягнення з останнього 31132,72 грн. і 198,79 дол. США (1575,41 грн. за курсом НБУ) заборгованості за корабельний та адміністративний збір та надані послуги по договору №376 від 01.01.2009р., із яких 2458,10 грн. і 33,82 дол. США (268,03 грн. за курсом НБУ) пені за прострочку платежу по суднам „Александр Аржавкин” та „Валеріан Зорін”.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись при цьому на Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 (далі-Положення), згідно якому судна, які відносяться до групи „Д” звільнені від сплати корабельного та адміністративного зборів. Саме до таких суден відносяться судна „Александр Аржавкин” та „Валеріан Зорін”, по яким позивачем пред’явлені вимоги по сплаті корабельного та адміністративного збору.
У процесі розгляду справи Порт зменшив позовні вимоги після перерахування Товариством суми 4000 грн. за надані послуги портового флоту і просив стягнути з відповідача 24674,62 грн. заборгованості, утому числі 23674,62 грн. корабельного та адміністративного збору, 1000 грн. і 164,97 дол. США за послуги портового флоту, а також 2458,10 грн. та 33,82 грн. пені за прострочку платежу, посилаючись при цьому на те, що, оскільки вказані судна знаходились у позивача у відстої в зв’язку з відсутністю вантажу, і під час якого проводились ремонтні роботи для отримання дозволу (класифікаційного свідоцтва) регістру на право плавання суден, не може бути підставою для ненарахування корабельного та адміністративного зборів відповідно до ст.84 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ) і вказаного Положення.
Рішенням місцевого господарського суду від 23 липня 2010 року (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 1000 грн. заборгованості, 198,79 дол. США за надані послуги портового флоту, а в решті позову відмовлено.
Приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції погодився з запереченнями відповідача, що судна „А.Аржавкін” та „В.Зорін” відносяться до групи „Д”, а тому згідно Положенню про портові збори звільнені від сплати корабельного та адміністративного зборів.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Порт подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на її подання (такий строк відновлено ухвалою від 16.08.2010р.), оскаржене рішення суду скасувати в частині відмови у позові та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на ті ж підстави, що у позовній заяві і поясненнях до неї, вважаючи, що цим самим суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим, а тому просить його залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
01.01.2009р. між ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (Порт) та ТОВ „Інфлот-Данубіус” (Агент-Товариство) було укладено договір №376 на агентське обслуговування суден в Ізмаїльському морському торговельному порту, яким визначено надання послуг Портом і агентське обслуговування Агентом (Товариством) суден, а також визначення порядку сплати портових зборів і плат за послуги, надані Портом.
Як вбачається із матеріалів справи, у період з травня по листопад 2009 року в Ізмаїльський морський торговельний порт зайшли судна т/х „Надежда”, т/х „Северодвинский”, т/х „В.Зорін” та т/х „А.Аржавкин”. Портом було надано комплекс послуг по зняттю стоків та сміття, послуги з оформлення приходу/відходу, посвідчення журналів, інспекторський огляд суден, пожежно-технічні послуги ВПО та нараховано портові збори на загальну суму 43004,77 грн. та 1149,46 дол. США. Відповідачем були оплачені послуги частково на загальну суму 14330,15 грн. та 984,49 дол. США, у зв’язку з чим, як вважає позивач, у відповідача перед ним виникла заборгованість на загальну суму 28674,62 грн. та 164,97 дол. США, з яких за рахунком №2155/08 від 26.10.2009р. на суму 12917,10 грн. по корабельному та адміністративному збору (т/х „В.Зорін”); за рахунком №2193/08 від 02.11.2009р. на суму 10757,52 грн. по корабельному та адміністративному збору (т/х „А.Аржавкин”); за рахунком №2319/06 від 06.11.2009р. на суму 5000 грн. за надані послуги портового флоту по т/х „Северодвинский”; за рахунком №1344/06 від 19.03.2009р. на суму 164,97 дол. США за надані послуги портового флоту по т/х „Надежда”.
Сторони підписали акти звірки, в яких відповідач визнав свою заборгованість, але погасити відмовився.
Як було зазначено вище, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ті обставини, що судна „А.Аржавкин” та „В.Зорін” заходили до порту з метою проведення їх ремонту на судноремонтній базі ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, що обумовлює необхідність їх віднесення до суден групи „Д”, які згідно з Положенням про портові збори, звільнені від сплати корабельного та адміністративного зборів.
Позивач, навпаки, наголошує на тому, що т/х „А.Аржавкин” та т/х „В.Зорін” заходили в порт у травні і червні 2009р. для експлуатаційного відстою у зв’язку з відсутністю вантажу, а не для виконання ремонтних робіт і процедур пропуску через державний кордон України, а тому ці судна відносяться до групи „А” і не підпадають під звільнення від сплати корабельного та адміністративного збору. В свою чергу, проведення на даних суднах під час відстою у порту ремонтних робіт для отримання класифікаційного свідоцтва Регістру судноплавства України, на думку позивача, не може бути підставою для віднесення даних суден до групи „Д”, а відтак, не звільняє відповідача від обов’язку оплатити корабельний та адміністративний збори.
Згідно з приписами ст.85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов’язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов’язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього середовища.
Відповідно до ст.84 цього Кодексу у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст.116 КТМ України передбачено, що у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов’язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.
Статтею 117 вказаного Кодексу встановлені права та обов’язки морського агентства, у тому числі виступати від імені судовласника.
Згідно з п.1 Положення про портові збори, портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден, зазначених в цьому Положенні груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. Також, цим пунктом Положення про портові збори до групи А віднесено вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди, а до групи Д віднесені судна, що заходять у порт вимушено, для постачання карантинних потреб і судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України.
Пунктами 12, 32 Положення про портові збори передбачено, що судна групи А сплачують адміністративний та корабельний збір, а згідно п.п.13, 33 вказаного Положення судна груп Д і Е звільняються від сплати адміністративного та корабельного зборів.
У примітці до п.12 цього Положення передбачено, що судна групи А, які заходять у порти для здійснення процедур, пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, звільняються від сплати корабельного збору. Це ж саме передбачено у п.32 Положення, тобто такі судна звільняються від сплати адміністративного збору.
Як вбачається із матеріалів справи і, зокрема, із розпоряджень №20 від 01.06.2009р. та від 30.06.2009р. №24 судна ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (судновласника) (далі-ВАТ „УДП”) т/х „А.Аржавкин” та т/х „В.Зорін” заходили в Ізмаїльський порт у травні та червні 2009 року для експлуатаційного відстою у зв’язку з відсутністю вантажу, а не для виконання процедур пропуску через державний кордон України (а.с.18-19).
Так, із розпорядження №20 від 01.06.2009р. вбачається, що судно „А.Аржавкин” було на ремонті Керченського судноремонтного заводу з 12.04.2009р. по 26.04.2009р. і введено в експлуатацію 27.04.2009р., а у порт Ізмаїл прибуло 16.05.2009р. для експлуатаційного відстою за рахунок фрахтувальника, а із розпорядження ВАТ „УДП” від 30.06.2009р. №24 випливає, що судно „В.Зорін” зайшло в Ізмаїльський порт 23.06.2009р. для експлуатаційного відстою із-за тимчасової відсутності вантажу (а.с.19).
Про те, що ці судна зайшли в порт для ремонту, такі дані в цих розпорядженнях ВАТ „УДП” відсутні.
Крім того, доказами прибуття суден „А.Аржавкин” і „В.Зорін” в ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” для завантаження, а не для ремонту, свідчать загальні декларації №№22, 49, 38, 31, заповнені капітанами суден, із яких вбачається, що останні заходили в порт для завантаження баласту (а.с.28-31).
Доказами заходу вказаних суден для виконання вантажних операцій є також витяги із журналів реєстрації приходів та відходів морських суден інспекції державного портового нагляду Ізмаїльського порту і декларації капітанів цих суден про їх прибуття 16.05.2009р. і 23.06.2009р. в Ізмаїльський порт та про їх відхід 24.10.2009р. і 01.11.2009р. із останнього, із яких вбачається, що вантаж „баластний” не був завантажений із-за його відсутності (а.с.20-26).
Із листа відповідача від 16.11.2009р. за №470-1 до керівника позивача вбачається, що відповідач, який проводив агентське супроводжування суден „А.Аржавкин” і „В.Зорін”, фрахтувальником яких було ТОВ „Морський технічний центр”, виставив рахунок останньому на сплату корабельного та адміністративного збору, але цей фрахтувальник відмовився його оплатити, оскільки вважає, що відповідно до п.12 Положення про портові збори судна „А.Аржавкин” і „В.Зорін” звільнені від сплати корабельного та адміністративного збору, оскільки ці судна заходили в порт Ізмаїл для здійснення процедур без виконання вантажних операцій, а відповідач, як Агент, вимушений відстоювати позицію судновласника (а.с.14).
Відсутність вантажу для завантаження на вантажні судна, що заходять у порт для вантажних операцій, що мало місце в даному випадку з суднами „А.Аржавкин” і „В.Зорін”, не може бути підставою для звільнення їх від оплати корабельного та адміністративного збору відповідно до п.1 Положення про портові збори, оскільки це не передбачено останнім і укладеним договором між сторонами. Відповідач також не довів суду, що ці судна заходили в порт Ізмаїл для здійснення процедур, пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, які в зв’язку з цим звільняються згідно примітки до пункту 12 і п.32 цього Положення від сплати корабельного та адміністративного збору.
В актах звірки станом на 02.02.2010р. і на 08.02.2010р. відповідач визнав заборгованість перед позивачем, але в акті звірки від 08.02.2010р. зазначив, що сума 23674,62 грн. по рахункам №2155/08 від 26.10.2009р. і №2193/08 від 02.11.2009р., яка складає корабельний та адміністративний збір по суднам „А.Аржавкин” і „В.Зорін”, оспорюється компанією-фрахтувальником ТОВ „Морський технічний центр”, що свідчить, що такі відносини виникли між відповідачем і вказаною компанією, до якої позивач не має відношення.
Відповідно до ст.78 КТМ в Ізмаїльському морському порту діють Обов’язкові постанови, у п.2.1.10 яких передбачено, що при виникненні в рейсі будь-яких поломок пристроїв, вузлів, механізмів, підконтрольних Регістру, капітан судна повинен завчасно до приходу судна в порт, інформувати Інспекцію державного портового нагляду та капітана порту про це і що судно прямує в порт для здійснення ремонтних робіт і усунення несправностей. Але таких повідомлень, як зазначає позивач, не надходило, що не спростовано відповідачем.
Судна „А.Аржавкин” і „В.Зорін” згідно вказаних вище розпоряджень власника судна ВАТ „УДП” від 01.06.2009р. №20 і від 30.06.2009р. №24 надійшли у відстій в зв’язку з тимчасовою відсутністю вантажу, що також зазначено в журналах реєстрації приходу та відходу морських суден.
Що стосується проведеного ремонту суден „А.Аржавкин” і „В.Зорін”, то такі ремонти в період відстою суден в Ізмаїльському порту були проведені на виконання попереднього договору від 14.05.2009р., укладеного між судновласником –ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” і компанією „RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LLC” фрахтувальником для укладення в подальшому договору фрахтування цих суден, для чого Фрахтувальник зобов’язався своїми силами і за власний рахунок здійснити ремонт вказаних суден для отримання регістрових документів (класифікаційного свідоцтва) на право плавання.
При таких обставинах позовні вимоги Ізмаїльського порту є правомірними і підлягали задоволенню, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні корабельного та адміністративного зборів по суднам „А.Аржавкин” і „В.Зорін” як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству і укладеному між сторонами договору.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд,
постановив :
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 23 липня 2010 року по справі №22/48-10-1377 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфлот-Данубіус” 23674,62 грн. основного боргу та 2458,10 грн. пені скасувати.
В цій частині позов задовольнити, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфлот-Данубіус” (вул. Леніна, 5, кв.2, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, р/р №26007964866496 в Ізмаїльському відділені Першого Українського міжнародного банку, МФО 328191, код ЄДРПОУ 30914595) на користь Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (вул. Портова, 7, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, р/р №260020153192 в ВАТ „Державний Експортно-Імпортний банк України” відділення в м. Ізмаїлі, МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125816) 23674 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 62 коп. заборгованості, 2458 (дві тисячі чотириста п’ятдесят вісім) грн. 10 коп. пені, 261 (двісті шістдесят одну) грн. 33 коп. державного мита.
Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 08 жовтня 2010 року.
Головуючий суддя Тофан В.М.
Судді Журавльов О.О.
Михайлов М.В.
Судове рішення № 11590086, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 05.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22/48-10-1377. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: