ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" вересня 2010 р.Справа № 17/51-854
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Лучко Р.М.
Розглянув матеріали справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременецький міжрайпостач", м. Кременець Тернопільської області
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль
про визнання недійсним та скасування наказу №274 від 09.10.2007р.
за участю представників сторін від:
позивача: Степанов В.В., ліквідатор
відповідача: Прокопишин О.А., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 3 від 04.01.10 р.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу здійснювалася за допомогою технічних засобів, а саме: Програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диск CD-R, серійний номер 9QA608283009E09.
Відкрите акціонерне товариство "Кременецький міжрайпостач", м. Кременець Тернопільської області, звернулося до господарського суду Тернопільської області 13.05.2010р. з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, про визнання недійсним та скасування наказу Регіонального відділення №274 від 09.10.2007р. "Про взяття на облік та внесення до ІППС "ЕТАП - МАЙНО" Єдиного реєстру об’єктів державної власності під"їзної залізничної колії станції Кременець, яка в процесі приватизації не увійшла до статутного капіталу ВАТ "Кременецький міжрайпостач", але перебуває на його балансі" як такого, що порушує права та інтереси позивача.
Свої вимоги, підтримані в засіданні його представником, позивач мотивував також належністю спірного майна (під"їзної залізничної колії) товариству, а в обґрунтування вимог посилався на приписи ст. 21 Цивільного кодексу України.
У відзиві на позов та наданих усних і письмових поясненнях, відповідач проти позову заперечив, посилаючись, серед іншого на правомірність оспорюваного наказу і безпідставність заявлених вимог.
В судовому засіданні, призначеному вперше на 08.06.2010р. оголошувалася перерва до 15:00 год. 24.06.2010р. у зв’язку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів, необхідних для вирішення спору по суті.
В ході розгляду справи, з урахуванням заявленого відповідачем клопотання №10-12-01763 від 07.06.2010р., у відповідності до ухвали господарського суду від 24.06.2010р. провадження у справі №17/51-854 зупинено в порядку ст. 79 ГПК України до набрання чинності постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №10/22-284(7/91-1595).
Ухвалою господарського суду від 26.08.2010р. судом поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.09.2010р.
Відповідно до ухвали голови господарського суду Тернопільської області Стопника С.Г., розгляд даної справи відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 14.09.2010 р. у з"язку з відрядженням судді Андрусик Н.О. за межі Тернопільської області.
В судовому засіданні 14.09.2010 р. оголошено перерву до 11:10 год. 28.09.2010р.
В засіданні представникам сторін роз’яснювались належні їм права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом встановлено наступне.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів.
У відповідності до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", Указу Президента України "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі" № 66/95 від 19.01.1995 року, Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та наказу РВ ФДМУ по Тернопільській області № 1040 від 15.08.1996 року, відповідачем по справі прийнято наказ № 1075 від 24.08.1996 року про створення комісії з приватизації державного майна Кременецького державного міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення (правонаступником якого є позивач).
До складу комісії увійшли представники РВ ФДМУ по Тернопільській області, Кременецького районного фінансового відділу, Кременецького районного управління сільського господарства і продовольства, Тернопільського облагропостачу та підприємства.
Наказом відповідача від 29.08.1996р. № 1090 створено інвентаризаційну комісію по інвентаризації майна Кременецького державного міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення із числа працівників підприємтсва та представника РВ ФДМУ по Тернопільській області, а згідно наказу № 64 від 30.08.1996 року, створено робочі інвентаризаційні групи.
На засіданні інвентаризаційної комісії 25.09.1996р. (протокол №2) розглянуто результати роботи інвентаризаційної комісії, в тому числі щодо інвентаризації основних засобів та незавершеного будівництва. Інвентаризація майна підприємства проведена станом на 01.09.1996 року відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 02.03.1995 року.
Комісією з приватизації державного майна Кременецького державного міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення 29.11.1996р. (наказ № 1478) затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємтсва.
Складений і ухвалений комісією з приватизації державного майна Акт оцінки цілісного майнового комплексу Кременецького державного міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення (протокол №3 від 27.09.1996р.) затверджено 29.11.1996р. начальником РВ ФДМУ по Тернопільській області.
30.12.1996р. РВ ФДМУ по Тернопільській області затверджено План приватизації цілісного майнового комплексу майна Кременецького державного міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення, який попередньо розглянутий комісією з приватизації державного майна на засіданні 24.12.1996 р.
Згідно з цим Планом, приватизації шляхом перетворення Кременецького державного міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення у ВАТ підлягав цілісний майновий комплекс державного підприємства по вул. Березина,77 в м. Кременець, Тернопільської області. До структури підприємства входили: склади за №№1-6, автопарк, станція техобслуговування автомашин (п.6 Плану приватизації).
На балансі підприємства знаходився також житловий фонд (п.3.5 Плану приватизації).
Структурних підрозділів та окремих об’єктів у складі підприємства, що не підлягали б приватизації не було; об"єктів соціально-побутового призначення та об"єктів, що підлягають передачі міській, сільській Раді –не було, а також не було обмежень стосовно земельної ділянки, на якій розташований об"єкт (р.4 Плану приватизації).
На підставі наказу РВ ФДМУ по Тернопільській області від 30.12.1996 р. № 1587 та згідно затвердженого Плану приватизації було перетворено державне підприємство Кременецьке державне міжрайонне підприємство матеріально-технічного забезпечення у відкрите акціонерне товариство "Кременецький міжрайпостач", затверджено Статут ВАТ, призначено голову правління, затверджено Спостережну раду у складі представників: РВ ФДМ України по Тернопільській області, Управління сільського господарства та продовольства, банку та працівників ВАТ.
Відповідно до п. 9 цього наказу ВАТ "Кременецький міжрайпостач" є правонаступником прав та обов"язків Кременецького міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення.
Як вбачається з п. 3.6. Плану приватизації оціночна вартість цілісного майнового комплексу Кременецького державного міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення , що підлягав приватизації була здійснена згідно з Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 961 від 15.08.1996 року і станом на 01.09.1996 року становила –1726833 грн., з яких: вартість майна, що підлягала приватизації - 1 031 082 грн., вартість житлового фонду –11 255 грн., дооцінка залишкової вартості основних засобів –684 496 грн.
Заявником приватизації підприємства виступило товариство покупців членів трудового колективу, що зареєстроване наказом РВ ФДМУ по Тернопільській області № 346 від 14.07.1995 року і складало 100% членів трудового колективу.
Розмір статутного фонду акціонерного товариства становив 1031082 грн., питома вага державної частки в Статутному фонді складала 100 %.
У відповідності до вимог Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМУ від 24.05.2002 року №906 (надалі - Порядок) на звернення ВАТ "Кременецький міжрайпостач" від 14.10.2003 року №03 регіональне відділення, як засновник цього товариства, листом від 18.11.2003 року №04-6/2992 надало Перелік нерухомого майна, яке під час приватизації передано до статутного фонду ВАТ "Кременецький міжрайпостач".
Перелік майна, що виданий регіональним відділенням містить 23 позиції нерухомого майна , вартістю (станом на 01.09.1996 р.) –59876,52 грн. серед якого спірне майно - під'їзна залізнична колія - не значиться.
Крім того, ВАТ "Кременецький міжрайпостач" в свою чергу підтверджувало, що під'їзна залізнична колія дійсно не ввійшла до статутного фонду товариства (лист № 10 від 25.06.2005 року знаходиться в матеріалах справи), а згідно листа № 12 від 05.09.2007 року Відкритим акціонерним товариством "Кременецький міжрайпостач" повідомлено, що станом на 01.09.2007 року зазначений об'єкт залишкової вартості не має, первісна вартість становить 70115 грн., колія знаходиться на балансі товариства та зазначене майно не увійшло до Статутного фонду Товариства. (копія листа знаходиться в матеріалах справи).
Наказом регіонального відділення № 241 від 13.09.2007 року було створено комісію з питань обстеження під'їзної залізничної колії станції Кременець Львівської залізниці, яка в процесі приватизації не увійшла до статутного капіталу ВАТ "Кременецький міжрайпостач" і перебуває на його балансі, до складу якої увійшов представник від товариства Трачук P.M. - голова правління ВАТ "Кременецький міжрайпостач", який взяв участь в обстеженні під'їзної залізничної колії та підписав акт обстеження від 19.09.2007року. Згідно з висновками комісії, що викладені в цьому акті, під'їзна залізнична колія підлягає взяттю на облік як державне майно.
Наказом РВ ФДМУ по Тернопільській області № 274 від 09.10.2007 року вирішено:
- взяти на облік як державне майно під'їзну залізничну колію станції Кременець, загальною протяжністю 1800 м, позначену в технічному паспорті під №№17,18, яка в процесі приватизації не увійшла до статутного капіталу ВАТ "Кременецький міжрайпостач", але перебуває на його балансі;
- забезпечити внесення цього об’єкту до ІППС "ЕТАП - МАЙНО" Єдиного реєстру об’єктів державної власності нерухомого майна.
Зазначений наказ оспорюється позивачем в судовому порядку.
Позивач стверджує, що про існування оскаржуваного наказу дізнався під час розгляду справи №10/22-284(7/91-1595), а також те, що акт обстеження під'їзної залізної колії станції Кременець, на підставі якого видано спірний наказ, не складався за участю представника позивача та не був доведений до його органів управління, а тому йому не відомий зміст цього акту і документів на підставі яких він складений.
Проте такі твердження позивача не відповідають дійсності та спростовуються вищенаведеним, а також тим, що згідно листів від 03.11.2008 року №18-12-04352, від 30.09.2008 року №18-13-03861, від 01.07.2009 року №18-13-02934 регіональне відділення повідомляло ліквідатора ВАТ "Кременецький міжрайпостач" Степанова В.В. про те, що на балансі товариства перебуває майно-під'їзна залізнична колія, яке не увійшло до статутного фонду товариства під час приватизації та перебуває в управлінні Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області.
Утім, ліквідатором не було забезпечено проведення планових перевірок стану збереження, утримання та використання державного майна, що перебуває на балансі ВАТ "Кременецький міжрайпостач", не підписано і не повернуто акти відповідних перевірок, не надано матеріалів щорічної обов'язкової інвентаризації об'єктів, не надано відповіді на листи-звернення від 17.12.2008 року №18-13-05008, від 17.03.2009 року №18-13-01078 (щодо проведення перевірок), від 22.12.2008 року №18-13-05060, від 24.02.2009 року №18-13-00773 (щодо проведення інвентаризації майна), від 08.09.2009 року№18-13-03791 (щодо проведення перевірки майна).
Дана залізнична колія перебуває на балансі відповідача, що не заперечується сторонами.
Оцінивши подані докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об"єктивному дослідженні всіх обставин справи, проаналізувавши додатково подані докази, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34,43 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Відповідно до п. 3 ст. 326 ЦК України ст.ст.4, 7, 12 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 467 (далі –Постанова N 467) та Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.05.1999року №908/68 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 року за №414/3707, регіональне відділення уповноважене здійснювати функції з управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів товариств та приймати щодо нього відповідні управлінські рішення.
Згідно з п."і" ч.1 ст.7 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" та п.4 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 року №2558 Фонд державного майна України забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства, а за її межами - відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень.
Судом встановлено, що під"їзна залізнична колія станції Кременець, загальною протяжністю 1800 м, не увійшла до плану приватизації Кременецького районного підприємства матеріально-технічного забезпечення, та перебуває в управлінні Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається самим відповідачем, на час прийняття ним наказу № 274 від 09.10.2007 р., спірний об’єкт знаходився на балансі акціонерного товариства.
Разом з тим, суд вважає, що перебування майна на балансі підприємства не може свідчити про наявність у такого підприємства права власності на дане майно, оскільки баланс суб’єкта господарювання є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Майно може перебувати на балансі як у власника, так і у користувача. В даному випадку власником спірного майна є держава в особі її уповноваженого органу, а перебування колії на балансі Товариства в будь-якому випадку не є доказом належності будівлі до приватної власності.
Згідно з технічним паспортом під'їзної залізничної колії (розробленим у відповідності до вимог статті 67 Статуту залізниць України) від 23.05.2001року, погодженим головою правління ВАТ "Кременецький міжрайпостач", начальником Кременецького райавтодору, начальником Бродівської дистанції колії Львівської залізниці та начальником станції Кременець Львівської залізниці —під'їзна залізнична колія ВАТ "Кременецький міжрайпостач", введена в експлуатацію у 1964 році, довжиною 1800 м та шириною 1,524 м. Дана колія примикає стрілкою №205 до колії №21 станції Кременець. Станційна колія № 16 спеціалізована як запобіжний тупик для під'їзних колій ВАТ "Кременецький міжрайпостач", ВАТ "Кременецька фабрика "Ватин" та ВАТ "Кременецький райагрохім".
Зважаючи на ту обставину, що залізнична колія введена в експлуатацію ще у 1964 році, слід дійти висновку, що дане майно є державним, відтак, не може вважатися майном, що набуте товариством (ВАТ "Кременецький міжрайпостач") внаслідок його господарської діяльності у відповідності до приписів статті 12 Закону України "Про господарські товариства", адже саме товариство як юридична особа створено лише в 1996 році.
На такий висновок вказує також долучений відповідачем згідно листа № 15-4/216 від 18.03.2010 року Департаменту інформаційних технологій, моніторингу та прогнозування ФДМ України витяг з Єдиного реєстру об"єктів державної власності, в якому містяться відомості про державне майно, що не увійшло до Статутного фонду ВАТ "Кременецький міжрайпостач" (реєстровий номер 00907303.2.ААВАЖБ019), що знаходиться в м. Кременець, вул. Березина, 77 –під"їзна залізнична колія станції Кременець, довжиною 1800 м.
Крім того, позивач не надав суду доказів, всупереч вимог ст. 33 ГПК України, на підтвердження факту будівництва цієї колії Кременецьким державним міжрайонним підприємством матеріально-технічного забезпечення, правонаступником якого є ВАТ, адже відсутні будь-які докази проведення будівництва та фінансування робіт, введення в експлуатацію об"єкту тощо.
Згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року №7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 (надалі - Положення) рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.
Посилання позивача на ту обставину, що в Технічному паспорті під'їзної залізничної колії та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під"їзній залізничній колії ВАТ "Кременецький міжрайпостач" на станції Кременець Львівської залізниці зазначено, що залізнична колія належить ВАТ "Кременецький міжрайпостач", а отже, є власністю Товариства, не заслуговують на увагу суду, оскільки ці документи не є правовстановлюючими.
Більше того, у ВАТ "Кременецький міжрайпостач" немає оформленого за Товариством права власності на під'їзну залізничну колію, оскільки відсутнє свідоцтво на право власності та з даного приводу існує судовий спір, який не розглянутий по суті на даний час (справа № 10/22-284(7/91-1595), предметом позовних вимог у якій є визнання права власності на нерухоме майно, а саме: металевий склад з фундаментом 4 шт., гараж з бетонною огорожею в кількості 109 шт., будівлю прохідної з асфальтною площадкою, будинок силікатний з лінією електропередач на бетонних стовпах в кількості 32шт., залізнична колія –4 шт., будинок нафтобази з залізничними коліями 4шт., піднавіс та дві артезіанські свердловини з водонапірною баштою, інше майно та зобов'язання Кременецького районного комунального бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності за ВАТ "Кременець міжрайпостач" даного нерухомого майна.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 цього Кодексу).
Згідно з ч.1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації –частина друга статті 331 ЦК України.
Однак, позивачем не подано доказів на підтвердження наявності підстав набуття ним права власності на спірну залізничну колію та її будівництво (створення).
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Твердження позивача про те, що Трачук Р.М. ніколи не був головою правління відкритого акціонерного товариства "Кременецький міжрайпостач" судом оцінюються критично, адже матеріали справи містять листи-переписки № 10 від 25.06.2005 р. , № 12 від 05.09.2007 року, акт прийняття-передачі від 30.09.2003р., згідно якого арбітражним керуючим Окряком А.В. прийнято від голови правління документи по підприємству-банкруту. Всі ці матеріали підписані Трачуком Р.М. і його підпис скріплений печаткою юридичної особи.
В листі ліквідатора Окряка А.В. № 98 від 09.11.04р. зазначено, що Трачук Р.М. призначений на посаду голови правління Товариства згідно рішення спостережної ради.
Позивачем не подано протоколу засідання спостережної ради, як і документів, які б свідчили про викрадення (загублення) печатки Товариства та звернення з цього приводу до правоохоронних органів, тому суд вважає, що Трачук Р.М. в період 2003-2007рр. був посадовою особою Товариства з правом використання печатки ВАТ "Кременецький міжрайпостач". Інших доказів позивачем не подано, а судом не здобуто.
Беручи до уваги, що позивачем не надано доказів створення державним підприємством матеріально-технічного забезпечення нового майна, позивачем не представлено документів таких, як проектно-кошторисна документація, підтвердження витрат на будівництво, тощо, тому з урахуванням встановлених судом обставин, згідно ст.21 ЦК України, суд не вбачає підстав для скасування наказу № 274 від 09.10.2007 р., оскільки він не порушує цивільні інтереси позивача.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у справі.
Згідно приписів ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.09.2010р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 42 –47, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог –відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "06" жовтня 2010 року, через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 11589833, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 28.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/51-854. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: