Ухвала суду № 11588576, 07.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

УХВАЛА

07.10.2010Справа №2-31/3369-2010 За заявою кредитора – Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим (98600, м.Ялта, вул.Васильєва, 16)

до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтинський рибоперероблюючий завод» (98600, м.Ялта, вул.Московська, 15; ЄДРПОУ 32935271)

про банкрутство

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від кредитора – Бабченко Л.П., представник за дов.№4769/9/10-0 від 21.05.2010; Багрова Ю.В., представник за дов.№7920/9/10-0 від 09.09.2010

Від боржника – не з’явився

Обставини справи: Ухвалою господарського суду АРК від 02.07.2010 р. порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ «Ялтинський рибоперероблюючий завод» (ЄДРПОУ 32935271) в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за заявою ДПІ у м.Ялта АРК, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор обґрунтовує тим, що боржник має узгоджений податковий борг в сумі 3619,75грн. та не здатний виконати свої зобов’язання зі сплати боргу, більше року не подає податкової звітності.

Розгляд заяви ухвалами суду від 19.07.2010 та 22.09.2010 відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України для надання кредитором та боржником необхідних для розгляду справи документів.

Представник кредитора у судове засідання з’явився, просив заяву задовольнити, але витребуваних судом документів у підтвердження безспірності суми кредиторських вимог суду не надав.

Боржник у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників кредитора, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ялтинський рибоперероблюючий завод» (98600, м.Ялта, вул.Московська, 15; ЄДРПОУ 32935271) зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Ялтинської міської ради і знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м.Ялта.

Заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор обґрунтовує тим, що боржник має податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 3619,75грн., яку не здатний погасити, оскільки є відсутнім боржником.

Для ініціювання справи про банкрутство боржника за спрощеною процедурою кредитор вказує на ненадання податкової звітності більше року та не здійснення підприємницької діяльності.

Дані обставини кредитор підтверджує своєю довідкою від 07.05.2010 вих.№4198/9/15-1, згідно якої останню податкову звітність боржник надав 09.11.2007, та довідками відповідних органів реєстрації щодо відсутності зареєстрованого за боржником майна (а.с. 11, 20-22).

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані кредитором докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для введення подальшої процедури банкрутства, оскільки ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою та за час судового розгляду цієї заяви не надано суду належних доказів наявності безспірних грошових вимог до боржника.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов’язань боржником.

Отже, за приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов’язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своєї постанові від 17.10.2006 у справі №3/157, Вищий господарський суд України у своїх постановах від 01.04.2009 у справі №Б-13/118, від 07.09.2010 у справі № 45/210б, від 08.09.2010 у справі № 43/490.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється статтею 52 Закону, в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого частиною 3 статті 6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.

Така ознака неплатоспроможності боржника, як безспірність вимог, обов'язкова для ініціюючого кредитора і потрібна для встановлення реальної (об'єктивної) неможливості боржника погасити грошові вимоги.

Саме фактична неплатоспроможність суб'єкта господарювання є підставою для ініціювання провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів до боржника набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені виконавчими документами (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо), за якими здійснюється стягнення коштів з рахунку боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги ініціюючого кредитора ґрунтуються на податкових повідомленнях-рішеннях, першої та другої податкової вимогах, які узгоджені з боржником шляхом їх вивішування на дошку оголошень відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (а.с. 15-18, 54-57, 88, 89).

Проте узгоджені податкові-повідомлення-рішення та вимоги про сплату боргу не є виконавчими документами або документами, за якими здійснюється списання грошових коштів з рахунків боржника, а тому не є безспірною вимогою кредитора у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, документів виконавчого провадження або документів, за якими здійснюється списання коштів з рахунків боржника, як доказів неплатоспроможності боржника, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ялтинський рибоперероблюючий завод" ініціюючим кредитором не додано, що є порушенням статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і свідчить про відсутність безспірних вимог до боржника.

Таким чином, суд вважає, що стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює певні особливості банкрутства відсутнього боржника, але не звільняє кредитора від доказування неможливості задоволення боржником його вимог та безспірності вимог кредитора відповідно до положень статті 7 зазначеного Закону.

Вищезазначені докази ініціюючий кредитор зобов’язаний подати до суду разом із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Неподання доказів, що підтверджують доводи, зазначені у заяві кредитора, на день порушення провадження у справі або на день засідання суду має наслідком припинення провадження у справі.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Задачею чинного законодавства України про банкротство є відновлення платоспроможності господарюючого суб'єкта, а не його банкротство і ліквідація.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження у справі підлягає припиненню.

Предметом спору в справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника, що має бути підтверджена ініціюючим кредитором відповідними документами, які повинні бути надані заявником на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Оскільки при зверненні до суду з заявою про банкрутство боржника - ТОВ "Ялтинський рибоперероблюючий завод" та у попередньому засіданні ініціюючий кредитор не надав господарському суду доказів безспірності своїх вимог до боржника в розумінні статті 1 Закону, належних та допустимих доказів неспроможності боржника сплатити борг, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов до висновку про безпідставність вимог кредитора, що зумовлює припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження по справі про банкрутство.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином суд дійшов до висновку про відсутність ознак неплатоспроможності боржника та припинення у зв'язку із цим провадження у справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 6, 7, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.34, п.1-1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №5002-31/3369-2010 припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.