Постанова № 11586952, 09.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2010 року 13:01 № 2а-1889/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Костик В.П.,

за участю представників:

позивача Литвинчук В.О. (довіреність від 10.03.2010р. № 63),

прокуратури Радзівіла Б.В. (посвідчення від 07.10.2009р. № 214),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

доОбєднання підприємств «Українська індустріальна корпорація-І»

простягнення податкового боргу в розмірі 112 663, 01 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Заступник прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з позовом до ОП «Українська індустріальна корпорація-1»про стягнення податкового боргу в розмірі 112663, 01 грн.

Відповідно до п. 1.1 та підпункту 6 п. 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Управління Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Управління Пенсійного фонду України, мають право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадках, встановлених законом, прокурор можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Стаття 121 Конституції України уповноважує прокуратуру здійснювати функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року № 1789-XІІ (із змінами та доповненнями) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Формами представництва є, зокрема звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 112580, 48 грн. та по податку з власників транспортних засобів в розмірі 82, 53 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні та просив задовольнити позовні вимоги.

У судові засідання 23 березня та 09 травня 2010 року уповноважені представники відповідача не зявились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

30 січня 2008 року ОП «Українська індустріальна корпорація-1»подало до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік (вхідний № 1038), в якому була визначена сума податку у загальному розмірі 112 613, 34 грн. за жовтень грудень 2008 року (37537, 78 грн. щомісячно).

18 лютого 2008 року відповідачем було подано до податкового органу розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машині і механізмів на 2008 рік, де була визначена сума податку в розмірі 93, 75 грн. за перший та другий квартал 2008 року (93, 75 грн. щоквартально).

Під час судового розгляду було встановлено, що у відповідача існувала переплата по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 32, 86 грн. та по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машині і механізмів в сумі 11, 32 грн., що підтверджується довідкою позивача.

Вказані суми податкового зобовязання відповідачем у встановлений законом строк в повному обсязі сплачені не були.

19 грудня 2008 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва направила відповідачу першу податкову вимогу № 1/2814 від 19.12.2008 р. на суму 75125, 23 грн., в тому числі 82, 53 грн. - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машині і механізмів та 75042, 70 грн. - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова вимога була направлена відповідачу з повідомленням про вручення, однак повернулась до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва у звязку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням, про що було складено акт № 2814 від 09.02.2009р.

У звязку з непогашенням відповідачем податкового боргу після направлення йому першої податкової вимоги ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 11 березня 2009 року направила йому другу податкову вимогу № 2/826 від 11.03.200р. на загальну суму консолідованого податкового боргу у розмірі 112663, 01 грн., в тому числі 82, 53 грн. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машині і механізмів та 112580, 48 грн. орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Вказана податкова вимога була направлена відповідачу з повідомленням про вручення, однак повернулась до ДПІ у Дарницькому м. Києва у звязку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням, про що було складено акт № 2/826 від 13.03.2009р.

Перша та друга податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень 09 лютого 2009 року та 13 березня 2009 року, про що було складено відповідні акт № 2814 та 826 від 09 лютого 2009 року та 13 березня 2009 року.

Однак, після проведених податковим органом заходів сума податкового боргу відповідачем в повному обсязі сплачена не була та залишається непогашеною у розмірі 112663, 01 грн. (112580, 00 грн. орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності + 82, 53 грн. - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машині і механізмів).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 4.1.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1.ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, суми податкових зобовязань ОП «Українська індустріальна корпорація-1», самостійно визначені ним у податковому розрахунку по орендній платі з юридичних осіб № 1038 від 30.01.2008 р. та податку з власників транспортних зборів № 4174 від 18.02.2008 р., вважаються узгодженими з дня подання таких податкових розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Частиною першою ст. 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Порядок стягнення податкового боргу передбачений ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вищевказаного Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п.6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Перша та друга податкові вимоги вважаються такими, що вручені відповідачу відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року № 266, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року № 595/5786.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було дотримано порядок направлення першої та другої податкових вимог.

Наявність податкового боргу в загальному розмірі 112663, 01 грн. , у тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машині і механізмів в розмірі 82, 53 грн. та 112580, 48 грн. - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності підтверджується також довідками позивач та копією зворотного боку облікової картки платника з орендної плати та податку з власників транспортних засобів станом на 27 листопада 2009 року, наявними в матеріалах справи.

На день розгляду справи сума податкового боргу відповідачем не погашена.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 112663, 01 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2 Стягнути з Обєднання підприємств «Українська індустріальна корпорація-І»(місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 6, корпус 61, ідентифікаційний код 30369465) до Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 112663 (сто дванадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 01 коп., у тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машині і механізмів в розмірі 82 (вісімдесят дві) грн. 53 коп. та 112580 (сто дванадцять тисяч пятсот вісімдесят) грн. 48 коп. - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 11 травня 2010 року.