Постанова № 11586948, 14.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2010 року 08:55 № 2а-10983/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник - сервіс»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання нечинними податкових повідомень-рішень від 29.10.2009р. №0000962308/0,0000952308/0

за участю представників сторін:

від позивача: Верховського О.В., представника

від відповідача: Чайки М.О., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено ступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник - сервіс»з позовом про визнання нечинними податкових повідомень-рішень від 29.10.2009р. №0000962308/0,0000952308/0.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Голосіївському районі м.Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 04.03.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, укладення угод, які були кваліфіковані відповідачем як нікчемні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник - сервіс»(далі позивач) з питань правових відносин з ТОВ „СМУ-17" (Код ЄРДПОУ 351404/3), за період з 01.06.2008р. по 31.03.2009р. та складено Акт від 15.10.2009 р. за № 616/1-23-07-32486615 (далі акт перевірки).

За результатами перевірки встановлено, зокрема, порушення п. п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період у сумі 94 741 грн.

Також, встановлено порушення п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період у загальній сумі 53 981 грн.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2009р. № 0000962308/0, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 53981,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 26990,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000952308/0, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 94741,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 39304,50 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями рішеннями, ТОВ «Будівельник-Сервіс», у порядку апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань, було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у місті Києві та у подальшому до Державної податкової адміністрації України, за рішенням яких податкові повідомлення рішення від 29.10.2009р. №0000952308/0, №0000962308/0 залишені без змін, а скарги позивача без задоволення..

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що на підставі укладених між ТОВ „Будівельник-Сервіс" (Генпідрядник) та ТОВ „СМУ-17" (Субпідрядник) договорів №02/06/08 від 02.06.2008р., №04/08/08 від 04.08.08р., №02/10/08 від 02.10.2008р., №10/10/2008 від 10.10.2008р., №14/10/08 від 14.10.2008р. та №25/12/2008 від 25.12.2008р. ТОВ „Будівельник-Сервіс" у перевіреному періоді отримано від ТОВ „СМУ-17" субпідрядні послуги на загальну суму 378 964 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.

Вартість придбаних у ТОВ „СМУ-17" послуг та субпідрядних робіт на підставі первинних документів була віднесена ТОВ „Будівельник-Сервіс" до складу валових витрат за III квартал 2008р. на суму 95490,00грн., за IV квартал 2008 року на суму 244305,00грн. та за І квартал 2009 р. на суму 39169,00грн. та згідно з податковими накладними від 16.02.2009р. №160209, від 08.10.2008 №081008, від 29.10.2008р. № 291008, від 20.11.2008р. № 201108, від 10.07.2008р. №100708, від 12.08.2008р. № 120808, від 11.09.2008 №110908, від 14.10.2008 № 141008, від 19.11.2008 без номера до складу податкового кредиту за липень 2008 р. суму у розмірі 6366,0грн., за серпень 2008р.-6366,0грн., за вересень 2008р.- 6366,0грн., за жовтень 2008р.- 11.812,0 грн., за листопад 2008р.-15237,00 грн., за лютий 2009р.-7834,0грн.

Перевіркою встановлено, що податкові накладні та акти наданих послуг підписані від імені директора ТОВ «СМУ-17»ОСОБА_3

Відповідно до постанови СВ ПМ ДПА у Одеській області від 06.06.2009р. про проведення документальної перевірки, у провадженні СВ ПМ ДПА Одеській області знаходиться кримінальна справа №201200900004 по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що в період з 2005-2008р.р. громадянин ОСОБА_3 створив та придбав низку фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ «СМУ-17»(Код ЄДРПОУ 35140473).

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що укладені та начебто виконані договори між ТОВ «Будівельник-Сервіс»та ТОВ «СМУ-17»є нікчемними, оскільки оформлені лише документально, без будь-якого товарного характеру операцій, з метою заниження податку на прибуток, податку на додану вартість та незаконної конвертації коштів.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Зокрема, на вимогу суду відповідачем не було надано інформації та вироку суду по кримінальній справі №201200900004 відносно посадових осіб ТОВ«СМУ-17», яка зазначена в акті перевірки, натомість, суду ДПІ у Голосіївському районі було надано інформацію, що вирок по даній кримінальній справі відсутній, оскільки справа перебуває на розгляді в Апеляційному суді Одеської області.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не було встановлено наявність умислу у директора ТОВ «СМУ-17»на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Матеріали справи містять копію ліцензії, виданої ТОВ «СМУ- 17»Міністерством будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України №316366від 25.05.2007р., з терміном дії по 25.05.2010р.

Отже, на виконання робіт контрагентом позивача було отримано належний дозвіл компетентного відомства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеними угодами роботи ТОВ «СМУ-17»виконані в повному обсязі, які були передбачені проектом будівництва офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105 м.Києва.

Матеріали справи містять договори на виконання субпідрядних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт, складених ТОВ «СМУ-17»та ТОВ «Будівельник-Сервіс»та виданих ТОВ «СМУ-17»податкових накладних.

Зокрема, позивачем на вимогу суду було надано докази фактичного виконання робіт та використання результатів робіт в межах господарської діяльності, а саме прийняття робіт замовником будівництва - Приватною комерційною фірмою «АМУР»та введення будівництва в експлуатацію ( сертифікат відповідності КВ 000107 від 07.04.2010р.).

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, договори на виконання субпідрядних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт, складених позивачем та його контрагентом, а також відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ТОВ "СМУ-17" податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Виходячи із приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-сервіс»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 29.10.2009р. №0000962308/0 та № 0000952308/0.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян