Постанова № 11586946, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2010 року 08:28 № 2а-11880/10/2670

За позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування»

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників

від позивача: Ашмінець І.В. (довіреність від 21.12.2009р. №225д);

від відповідача: Куришко О.Я. (довіреність від 30.12.2009р. №3916/10/10-019)

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 04.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та п. 17 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затрудженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №264 по сплаті за користування надрами за третій квартал 2008р. .

Позивач вважає, що «плата за користування надрами» не є податковим зобовязанням.

В суді представник позивача позов підтримав та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції (Котелевське відділення):

1.№0000211501 /0 від 15.04.2010 року;

2.№0000211501 /1 від 12.05.2010 року;

3.№0000211501/2 від 25.06.2010 року;

Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважає, що позивач порушив терміни сплати узгодженого зобовязання по платі за користування надрами загальнодержавного значення за 3 квартал 2008р., тому, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Котелевського відділення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції проведено невиїзну документальну перевірку філії дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»Газо промислове управління «Полтавогазвидобування», з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання по платі за користування надрами за третій квартал 2008р.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 02.04.2010р. №0000191501/00153100, в якому встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( далі Закону № 2181-ІІІ) та п. 17 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затрудженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №264 .

Враховуючи вищезазначені порушення, що виявлені при перевірці та на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000211501 /0 від 15.04.2010 року на суму штрафу у розмірі 320047 грн. 92 коп. (20% від погашеної суми податкового боргу за затримку на 75 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання);

З вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився і оскаржив його в адміністративному порядку відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове-повідомлення рішення без змін.

Враховуючи адміністративне оскарження позивачем податкових повідомлень рішень з дробом 0, відповідачем винесені податкові повідомлення з дробом 1, 2, а саме: №0000211501 /1 від 12.05.2010 року та №0000211501/2 від 25.06.2010 року.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Згідно ст.. 28 даного Кодексу користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) платежів за користування надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних дозволів; 4) акцизного збору. Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать рентні платежі.

В Методичних вказівках щодо складання рахунку розподілу первинного доходу, що затверджені наказом Держкомстату від 8 листопада 2004 р. N 609 міститься поняття «Рента за надра» - це доход від власності, який одержують власники надр від їх користувачів за право користування ділянкою надр у визначених межах протягом встановленого терміну.

Крім того, у даних Методичних вказівках зазначено, що рента за надра включає такі платежі юридичних осіб - суб'єктів господарювання до бюджету:

- платежі за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;

- платежі за спеціальне використання водних ресурсів та платежі за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

- платежі за користування надрами;

- платежі за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету;

- плата за нафту, що видобувається в Україні;

- плата за природний газ, що видобувається в Україні;

- платежі за використання радіочастотного ресурсу тощо.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, рентні платежі включають в себе плату за користування надрами.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо встановленої дати сплати вищезазначених платежів, тому кількість затриманих днів сплати визнана сторонами та не оскаржувалась.

Статтею ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»визначено перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), зокрема до загальнодержавних належить збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Згідно з частиною 6 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування», порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.

Згідно з пунктами 15 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №264 платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби: - за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; - за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 17 вищезазначеного Порядку платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби: - за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; - за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

В силу п. 18 даного Порядку платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством.

Відповідно до п. 19 Порядку контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння платежів до бюджету здійснюють органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми збору в частині визначення обсягу (кількості) погашених або видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку залучають органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ встановлено, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 названого Закону передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 3.2, 4.4 та 4.5 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), у разі порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою "Ш", яке в той самий день передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції. У той же день таке повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків.

Таким чином, застосовуючи до позивача штрафні санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за користування надрами Гадяцька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області діяла у межах наданих їй повноважень та у спосіб, визначений спеціальним законом з питань оподаткування.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень довів правомірність прийнятих ним рішень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Добрянська Я.І.

Дата підписання та складення постанови в повному обсязі 05.10.2010 р.