Постанова № 11586896, 21.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 липня 2010 року 09:48 № 2а-1974/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача Степанечко І.М. (довіреність № 1 від 10.03.2010 р.), Степанечко О.Б.,

відповідача Пархоменко Л.М. (довіреність № 8190/9/10-214 від 30.11.2009р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савана»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0005812312/0 від 10 вересня 2009 року, № 0005812312/1 від 21 жовтня 2009 року, № 0005812312/2 від 28 грудня 2009 року, № 0005812312/3 від 01 березня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Савана»з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0005812312/0 від 10 вересня 2009 року, № 0005812312/1 від 21 жовтня 2009 року, № 0005812312/2 від 28 грудня 2009 року.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив також визнати нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0005812312/3 від 01 березня 2010 року.

В обґрунтування заявленого позову ТОВ «Савана»стверджує про правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, наданими ТОВ «ЦСП-груп», оскільки такі операції підтверджені належним чином оформленими бухгалтерськими документами, до матеріалів справи додані видаткові накладні та податкові накладні, які свідчать про виконання сторонами зобовязань у повному обсязі. Податок на додану вартість позивачем було сплачено при придбанні товару та чинним законодавством не встановлено обовязок сторін за договором встановлювати чи перевіряти правоздатність своїх контрагентів чи ступінь податкової дисципліни. Податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «ЦСП-груп»в період коли вказаний субєкт господарювання був зареєстрований платником податку на додану вартість, підприємство перебувало в ЄДРПОУ. Окрім того, відповідач посилається на практику вирішення аналогічних справ судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України, зазначає про помилковість висновків органу податкової служби під час розгляду справи з підстав, якими обґрунтовано акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи, обґрунтовані тим, що згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 4228/08 від 25.09.2008р. визнано недійсним статут, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ЦСП-груп»з моменту реєстрації, у звязку з чим позивач порушив підпункт 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». З підстав, наведених у акті перевірки, відповідач вважає правомірним висновок про заниження податку на додану вартість позивачем у звязку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку за податковими накладними, отриманими від ТОВ «ЦСП-груп».

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Савана»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ЦСП-груп», за період з 01.03.2007р. по 01.11.2007р., за результатами якої було складено акт № 155/23-12/30469818 від 31 серпня 2009 року.

В акті перевірки було встановлено, що за наслідками господарських операцій придбання будівельних матеріалів у ТОВ «ЦСП-груп»позивачем суми податку на додану вартість за податковими накладними контрагента були безпідставно віднесені до податкового кредиту із посиланням на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2008 року у справі № 4228/08, яким статут ТОВ «ЦСП-груп»визнано недійсним з часу реєстрації, визнано недійсною реєстрації ТОВ «ЦСП-груп»в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100043307 від 29 травня 2007 року) з момент унесення в реєстр платників податку на додану вартість, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на 12592, 47 грн. за період з 01 березня 2007 року по 01 листопада 2007 року.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01 березня 2007 року по 01 листопада 2007 року на загальну суму 12592, 00 грн., у тому числі, за травень 2007р. на 1750, 00 грн., за червень 2007р. на суму 4449, 00 грн., за липень 2007р.на суму 3333, 00 грн., за серпень 2007р. на суму 1904, 00 грн., за вересень 2007 р. на суму 1155, 00 грн.

10 вересня 2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0005812312/0, яким визначила позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 18888, 00 грн., у тому числі 12592, 00 грн. основний платіж та 6296, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак скарги позивача були залишені без задоволення, а ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення рішення № 0005812312/1 від 21 жовтня 2009 року, № 0005812312/2 від 28 грудня 2009 року, № 0005812312/3 від 01 березня 2010 року на аналогічні суми із новим строком їх сплати.

Судом було встановлено, що ТОВ «Савана»придбало у ТОВ «ЦСП-груп»будівельні матеріали на загальну суму 75554, 86 грн., у тому числі 12592, 47 грн. податок на додану вартість, що підтверджується видатковими накладними № 28 від 04 червня 2007 року, № 95 від 13 червня 2007 року, № 182 від 03 липня 2007 року, № 311 від 25 липня 2007 року, № 310 від 07 серпня 2007 року, № 314 від 17 серпня 2007 року, № 357 від 20 серпня 2007 року, № 422 від 06 вересня 2007 року, рахунками фактурами № 31/05-7 від 31 травня 2007 року, № 13/0607 від 13 червня 2007 року, № 26/0607 від 26 червня 2007 року, № 24/0707 від 24 липня 2007 року, № 07/0807 від 07 серпня 2007 року, № 16/0807 від 16 серпня 2007 року, № 20/0807 від 20 серпня 2007 року, № 05/0907 від 05 вересня 2007 року.

ТОВ «Савана»оплатило товар в повному обсязі в безготівковій формі з урахуванням сум податку на додану вартість, що підтверджується банківськими виписками № 214 від 31 травня 2007 року на загальну суму 10500, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 1750, 00 грн., № 215 від 26 червня 2007 року на загальну суму 26695, 70 грн., в тому числі податок на додану вартість 4 000, 00 грн., № 196 від 30 липня 2007 року на загальну суму 20 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 3 333, 33 грн., № 218 від 20 серпня 2007 року на загальну суму 9424, 16 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 570, 69 грн., № 181 від 29 серпня 2007 року на загальну суму 2 005, 16 грн., в тому числі податок на додану вартість 334, 17 грн., № 177 від 20 вересня 2007 року на загальну суму 6 930, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 155, 00 грн.

ТОВ «ЦСП Груп»виписало позивачу податкові накладні № 55 від 31.05.2007 р. на загальну суму 10500,00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 1 750, 00 грн. , № 230 від 13.06.2007 року на загальну суму 2 695, 70 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 449, 28 грн., № 239 від 26.06.2007 року на загальну суму 24 000, 00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 4 000, 00 грн., № 563 від 25.07.2007 року на загальну суму 20 000, 00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 3 333, 33 грн., № 644 від 07.08.2007 року на загальну суму 2 399, 40 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 399, 90 грн., № 655 від 17.08.2007 року на загальну суму 7024, 76 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 1170, 79 грн., № 803 від 20.08.2007 року на загальну суму 2 005, 00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 334, 17 грн., № 1108 від 06.09.2007 року на загальну суму 6 930, 00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 1155, 00 грн., які останній відобразив в Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень, липень, серпень та вересень 2007 року.

На підставі вказаних податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 12592, 47 грн., у тому числі, за травень 2007 року на 1750, 00 грн., за червень 2007 року на суму 4449, 00 грн., за липень 2007 року на суму 3333, 00 грн., за серпень 2007 року на суму 1904, 00 грн., за вересень 2007 року на суму 1155, 00 грн. з відображення цим сум в податкових деклараціях за травень 2007 року, з червень 2007 року, за липень 2007 року, за серпень 2007 року, за вересень 2007 року.

В подальшому придбані будівельні матеріали були використані позивачем в господарській діяльності, що підтверджується первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, зокрема договором на поставку устаткування та виконання робіт № 09/07 від 03 травня 2007 року з додатками № 1 та № 2, укладеним з ТОВ «Кондитерський дім «Шоколад», актом прийому-передачі обладнання та матеріалів від 10 серпня 2007 року, податковою накладною № 5 від 04 червня 2007 року, договором № 13/07 на поставку устаткування та виконання робіт від 17 травня 2007 року з додатками № 1 та № 2, укладеним з ЗАТ «Вентиляційні системи», актом прийому-передачі обладнання та матеріалів від 08 червня 2007 року, податковою накладною № 11 від 30 травня 2007 року, рахунком фактурою № 05-05/07 від 10 травня 2007 року, актом прийому-передачі матеріалів та виконаних робіт від 27 липня 2007 року, податковою накладною № 15 від 11 червня 2007 року, рахунком фактурою № 14-05/07 від 29 травня 2007 року, актом приймання-передачі обладнання, матеріалів та виконаних робіт від 26 червня 2007 року, податковою накладною № 10 від 29 травня 2007 року, податковою накладною № 27 від 26 червня 2007 року, рахунком фактурою № 09-06/07 від 05 червня 2007 року, актом прийому передачі матеріалів та виконаних робіт від 15 червня 2007 року, податковою накладною № 11 від 06 червня 2007 року, рахунком-фактурою № 05-07/07 від 02 липня 2007 року, видатковою накладною № 05-07/07 від 30 липня 2007 року, податковою накладною № 7 від 05 липня 2007 року, договором № 25/07 від 03 липня 2007 року на поставку устаткування та виконання робіт з додатками № 1, № 2 та № 3, укладеним з ЗАТ «Вентиляційні системи», актом прийому передачі матеріалів та виконання робіт від 12 липня 2007 року, податковою накладною № 22 від 12 липня 2007 року, рахунокфактурою № 23-07/07 від 23 липня 2007 року, рахунком-фактурою № 10-08/07 від 06 серпня 2007 року, актом прийому передачі обладнання, матеріалів та виконаних робіт від 06 серпня 2007 року, податковою накладною № 3 від 06 серпня 2007 року, рахунком фактурою № 15-08/07 від 16 серпня 2007 року, видатковою накладною № 03-08/07 від 27 серпня 2007 року, податковою накладною № 11 від 17 серпня 2007 року, рахунком фактурою № 20-08/07 від 22 серпня 2007 року, актом прийому передачі матеріалів і виконаних робіт від 22 серпня 2007 року, податковою накладною № 17 від 22 серпня 2007 року, рахунком-фактурою № 05-09/07 від 03 вересня 2007 року, видатковою накладною № 01-09/07 від 10 вересня 2007 року, податковою накладною № 2 від 05 вересня 2007 року.

В спірний період до видів діяльності позивача відносились, зокрема «Будівництво будівель»(код 45.21.1), «Оптова торгівля будівельними матеріалами»(код 51.53.2), що підтверджується даними акта перевірки № 155/23-12/30469818 від 31 серпня 2009 року (п. 2.7 розділ 2).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2008 року у справі № 4228/08, яке набрало законної сили, статут ТОВ «ЦСП-груп»визнано недійсним з часу реєстрації, визнано недійсною реєстрації ТОВ «ЦСП-груп»в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100043307 від 29 травня 2007 року) з момент унесення в реєстр платників податку на додану вартість.

В рішення судом було встановлено, що ОСОБА_5 значиться засновником ТОВ «ЦСП-груп», однак участі у створенні ТОВ «ЦСП-груп»не приймав, статут підприємства не складав, фактично фінансово господарську діяльність не вів, засновником значиться формально, де фактично знаходиться підприємство, його печатка, фінансові господарські документи йому невідомо, він не вносив до статутного фонду будь-якого капіталу, про існування підприємства дізнався від органів податкової служби, підприємство за юридичною та фактичною адресою не знаходиться.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент формування позивачем податкового кредиту) (далі Закон) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (абзац перший підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Обовязкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037 (в редакції на момент формування позивачем податкового кредиту)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом пятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Підставами для позбавлення платника податку права на податковий кредит є відсутність податкових накладних або відсутність належним чином оформлених податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ЦСП-груп», яке на момент їх видачі та формування позивачем податкового кредиту перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та було зареєстровано, як платник податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

Податкові накладні № 55 від 31.05.2007 р. на загальну суму 10500,00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 1 750, 00 грн., № 230 від 13.06.2007 р. на загальну суму 2 695, 70 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 449, 28 грн., № 239 від 26.06.2007 р. на загальну суму 24 000, 00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 4 000, 00 грн., № 563 від 25.07.2007 р. на загальну суму 20 000, 00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 3 333, 33 грн., № 644 від 07.08.2007 р. на загальну суму 2 399, 40 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 399, 90 грн., № 655 від 17.08.2007 р. на загальну суму 7024, 76 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 1170, 79 грн., № 803 від 20.08.2007р. на загальну суму 2 005, 00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 334, 17 грн., № 1108 від 06.09.2007 р. на загальну суму 6 930, 00 грн., у тому числі податку на додану вартість в розмірі 1155, 00 грн., виписані ТОВ «ЦСП-груп», мають всі законодавчі обовязкові реквізити і належним чином оформлені.

При цьому визнання недійсними статуту ТОВ «ЦСП-груп»з часу його реєстрації та реєстрації ТОВ «ЦСП-груп»в якості платника податку на додану вартість (свідоцтва платника податку на додану вартість № 100043307 від 29 травня 2007 року) з момент внесення в реєстр платників податку на додану вартість рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2008 року у справі № 4228/08 не свідчить про недійсність податкових накладних, виписаних ТОВ «ЦСП-груп»до моменту прийняття судового рішення, і не можуть позбавити позивача ТОВ «Савана»права на включення сум податку на додану вартість за цими податковими накладними до податкового кредиту, за умови факту здійснення господарських операцій, наявності належним чином оформлених накладних, сплати податку на додану вартість в ціні товару, оскільки відповідно до положень п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент формування позивачем податкового кредиту) позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, які стали підставою для визнання недійсними установчих документів та анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, за умови його необізнаності, що не було доведено відповідачем по справі.

Суд також звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «б»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент прийняття акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЦСП-груп»від 22 травня 2009 року) реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу субєкта господарювання).

Відповідно до підпункту «б»п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429 (в редакції на момент прийняття акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЦСП-груп»від 22 травня 2009 року) (далі Положення), яке розроблено відповідно до Законів України «Про податок на додану вартість», «Про державну податкову службу в Україні»та інших нормативно правових актів, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу субєкта господарювання).

Абзацом четвертим п. 25.1 вищезгаданого Положення передбачено, що за наявності підстав для анулювання реєстрації податковий орган анулює реєстрацію платника податку на додану вартість. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з підпунктом 25.3 цього пункту.

Згідно з п. 25.3 Положення за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість орган державної податкової служби здійснює таке анулювання:

- на дату подання заяви або затвердження акта про анулювання реєстрації, якщо не визначений граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника податку на додану вартість, або коли є підстави для анулювання до закінчення терміну дії Свідоцтва;

- на дату закінчення терміну дії Свідоцтва, за день до втрати особою статусу платника податку на додану вартість, на дату прийняття рішення чи події в інших випадках.

Аналіз викладених положень свідчить про те, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі рішення суду з моменту його реєстрації є таким, що суперечить законодавству.

Згідно акта комісії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22 травня 2009 року № 9152/29-203 на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2008 року у справі № 4228/08 реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ЦСП-груп» анульовано з 29 травня 2007 року, тобто з моменту реєстрації в якості платника податку на додану вартість, що є незаконним.

Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням вищевикладеного, визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями, в тому числі застосування штрафних (фінансових) санкцій підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є протиправним.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у звязку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки вимоги про визнання нечинним рішення можуть стосуватись лише нормативно правових актів, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0005812312/0 від 10 вересня 2009 року, № 0005812312/1 від 21 жовтня 2009 року, № 0005812312/2 від 28 грудня 2009 року, № 0005812312/3 від 01 березня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва № 0005812312/0 від 10 вересня 2009 року, № 0005812312/1 від 21 жовтня 2009 року, № 0005812312/2 від 28 грудня 2009 року, № 0005812312/3 від 01 березня 2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савана»(місцезнаходження: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, к. 509, ідентифікаційний номер 304698126594) 3 (три гривні) 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 27 липня 2010 року.