Постанова № 11586676, 06.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2010 року Справа № 2а-7436/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Мамедовій Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Прогрес» Первомайської міської ради до Відділу Державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови про арешт коштів боржника,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року позивач КП «Прогрес» Первомайської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ВДВС Первомайського міського управління юстиції, в якому послався, що 20 вересня 2010 року державним виконавцем відповідача з порушенням вимог ст. ст. 5, 7, 30 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів позивача, які знаходяться на рахунку № 2600112640076, код 32632584, код банку 304988 в АБ «Укркомунбанк», у звязку зі знаходженням на примусовому виконанні у відповідача виконавчих документів, у тому числі виконавчого листа № 2а-19750, виконавчого листа № 2а-22256/09, виконавчого листа № 2а-19872/09, виконавчого листа № 2а-24764/09, наказу № 17/113, виданих 18.09.2009, 07.05.2009, 23.10.2009, 11.09.2009 Луганським окружним адміністративним судом та Господарським судом Луганської області, на загальну суму 248073,53 гр. Копію постанови позивачем отримано 22 вересня 2010 року. Ознайомившись з нею, позивач вважає, що вона винесена з порушенням вимог закону: позивачеві не було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження, не пересвідчившись у тому, чи отримана позивачем копія постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець почав виконувати рішення, чим не дав позивачеві можливості добровільно виконати судові рішення. Крім того, в постанові про арешт коштів державний виконавець зазначає про порушення позивачем строків розстрочки виплат, встановлених Луганським окружним адміністративним судом, що не відповідає дійсності, оскільки графік ними дотримується, крім того за двома виконавчими листами погашено заборгованість, у тому числі від 23.10.2009 № 2а-22256/09 в сумі 11887,18 грн. та від 23.10.2009 № 2а-19872/09 в сумі 28629,68 грн. Підставою для накладення арешту стала невиплата згідно графіку розстрочення платежів на червень-липень 2010 року, яка сталася через скрутне матеріальне становище позивача, у серпні-вересні 2010 року платежі відновлено, на теперішній час позивач має можливість сплачувати платежі за графіком, однак накладений арешт перешкоджає цьому, оскільки позивач не може коштами розпоряджатися, та сплачувати інші необхідні виплати, у тому числі заробітну плату. В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Первомайського міського управління юстиції Дрогачова Д.В. від 20.09.2010 про арешт коштів боржника на рахунку № 2600112640076, код 32632584, код банку 304988 в АБ «Укркомунбанк».

У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, послався, що постанова про арешт винесена у відповідності з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», копія постанови про відкриття виконавчого провадження позивачеві у встановленому порядку та строки надсилалася, також була надіслана копія постанови про арешт коштів, підставою для накладення арешту стало порушення позивачем порядку та графіку погашення заборгованості по виконавчим документам, які знаходяться у виконавчому провадженні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями від 21 січня 2010 року N 1837-VI примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 606 «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі-державні виконавці).

Згідно положень статті 3 Закону, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом (абзац другий частини другої статті 5 Закону).

Статтею 4 Закону передбачені наступні заходи примусового виконання рішень:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Відповідно до частин першої та другої ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» процедура звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається, зокрема, на кошти боржника, у тому числі на рахунках в установах банків.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Положеннями статті 55 Закону визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Стаття 59 Закону передбачає, що майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у звязку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, повязані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з позивача на користь інших осіб грошових сум на підставі виконавчих документів, у тому числі виконавчого листа № 2а-19750, виконавчого листа № 2а-22256/09, виконавчого листа № 2а-19872/09, виконавчого листа № 2а-24764/09, наказу № 17/113, виданих 18.09.2009, 07.05.2009, 23.10.2009, 11.09.2009 Луганським окружним адміністративним судом та Господарським судом Луганської області, на загальну суму 248073,53 гр. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суд від 27.11.2009 розстрочено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-19750/09/1270 за адміністративним позовом прокурора м. Первомайська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області до Комунального підприємства «Прогрес» (код 32632584, рахунок № 2600112640076, МФО 304988) податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 114044,50 грн. строком на шість років (сімдесят два місяці) шляхом сплати податкового боргу рівними частинами по 1584 грн. щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з 01 грудня 2009 року, та сплати останньої частини боргу у сумі 1580,50 грн. до 25 листопада 2015 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.11.2009 у справі № 17/113 за позовом Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» до Комунального підприємства «Прогрес» про стягнення 22230 грн. розстрочено виконання рішення Господарського суду Луганської області від 25.08.2009 року у справі № 17/113 з грудня 2009 року по жовтень 2012 року, згідно графіка погашення заборгованості.

Виконавче провадження про стягнення з позивача вказаних сум було відкрито ще у 2009 році, копія постанови про відкриття виконавчого провадження позивачеві у встановленому порядку та строки свого часу направлена та ним отримана.

Однак позивачем у ході виконання виконавчих документів, було порушено графік погашення заборгованості, встановлений згідно розстрочки, встановленої ухвалою суду, у червні та липні 2010 року такі платежі не проведено, у серпні та вересні сплачено тільки поточні платежі, про що 1 вересня 2010 року було складено акт державним виконавцем при перевірці, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення арешту на кошти позивача у сумі 248073,53 гр., тобто на загальну суму заборгованості по виконавчим документам, які знаходяться на виконанні.

Вказані обставини підтверджуються ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 (а.с. 11-12), постановою про арешт коштів боржника від 20.09.2010 (а.с. 10).

Суд вважає, що постанова про арешт коштів боржника від 20.09.2010 винесена відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 8 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Як убачається з довідки ВДВС Первомайського міського управління юстиції від 06.10.2010 № 14345, загальна сума заборгованості по зведеному виконавчому провадженню про стягнення з КП «Прогрес» заборгованості на користь юридичних осіб станом на 20.09.2010 становить 190721,08 грн.

Незважаючи на те, що сума боргу зменшилася внаслідок часткової сплати боржником, державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти в сумі 248073,53 грн.

Таким чином, державний виконавець не прийняв до уваги факт часткового погашення заборгованості позивачем та перевищив свої повноваження, наклавши арешт на суму коштів, що перевищує суму загального боргу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Дрогачова Д.В. від 20.09.2010 про арешт коштів боржника підлягає скасуванню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.10.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 08.10.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Прогрес» Первомайської міської ради задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Дрогачова Д.В. від 20.09.2010 про арешт коштів боржника на рахунку № 2600112640076, код 32632584, код банку 304988 в АБ «Укркомунбанк».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Прогрес» Первомайської міської ради судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2010 року.

СуддяО.П. Островська