Постанова № 11586663, 07.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2010 року Справа № 2а-6859/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Островської О.П.,

при секретарі: Мамедовій Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Приватного підприємства «Вугле-Трейд» про стягнення податкового боргу в сумі 8069,24 грн. шляхом звернення стягнення на активи,

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2010 року ДПІ в м. Красний Луч Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач ПП «Вугле-Трейд» зареєстрований виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 07.10.2005 № 13801020000000474, перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів. За відповідачем станом на 01.09.2010 виникла заборгованість перед бюджетом у сумі 8069,24 грн., яка складається з податку на прибуток у розмірі 5251,57 грн. та податку на додану вартість у розмірі 2817,67 грн. Усі вимоги підтверджені повідомленнями-рішеннями, деклараціями та актом звірки. Платнику направлені перша та друга податкові вимоги від 03.10.2008 № 1/73 та 04.11.2008 № 2/89 відповідно. Позивачем прийнято рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів від 04.12.2008 № 22/24. До цього часу платником податків самостійно борг не сплачено. Позивач просить стягнути з ПП «Вугле-Трейд» податковий борг з податку на прибуток у розмірі 5251,57 грн. та ПДВ у розмірі 2817,67 грн., а всього 8069,24 грн., звернувши стягнення на його активи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст. 7 цього Закону, субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Судом установлено, що відповідач ПП «Вугле-Трейд» зареєстрований виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 07.10.2005 № 13801020000000474 (а.с. 3-4), перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 06.10.2005 (а.с. 16).

У відповідача станом на 01.09.2010 виникла заборгованість перед бюджетом у сумі 8069,24 грн., яка складається з податку на прибуток у розмірі 5251,57 грн. та податку на додану вартість у розмірі 2817,67 грн. Податкові зобовязання самостійно визначені платником у деклараціях від 20.02.2009 № 2762, від 18.03.2009 № 3556, від 20.11.2009 № 29761, від 20.01.2010 № 34619, від 20.05.2010 № 10588, від 22.12.2008 № 33410, від 22.04.2009 № 8324, від 20.07.2009 № 17246, від 09.11.2009 № 28483, від 08.02.2010 № 36754, від 11.05.2010 № 9841 (а.с. 17-32) та органом державної податкової служби податковими повідомленнями-рішеннями від 05.06.2009 № 0001751501, від 05.06.2009 № 0001761501, від 10.08.2010 № 0002841501, від 04.06.2009 № 0001721501 (а.с. 35-37). Податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, не були оскаржені та вважаються узгодженими.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме: направлені перша та друга податкові вимоги від 03.10.2008 № 1/73 та 04.11.2008 № 2/89 відповідно (а.с. 12). Позивачем прийнято рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів від 04.12.2008 № 22/24 (а.с. 33).

Сума боргу в добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Вугле-Трейд» (94517, Луганська область, вул. Хасанова, б. 34, кв. 7, код 33685726, р/р 2600218639 ОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Луганськ, МФО 304007) податковий борг зі сплати податку на прибуток у розмірі 5251 грн. 57 коп. (пять тисяч двісті пятдесят одна грн. 57 коп.) та податку на додану вартість у розмірі 2817 грн. 67 коп. (дві тисячі вісімсот сімнадцять грн. 67 коп.), звернувши стягнення на його активи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2010 року.

СуддяО.П. Островська