Ухвала суду № 115824061, 15.12.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55087/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Приватного підприємства «Захід», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000933 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Приватного підприємства «Захід», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000933 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, на грошові кошти, які обліковуються на рахунках вказаної юридичної особи, відкритих в банківських установах.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки згідно витягу з ЄРДР (а.с. 7) вбачається, що про вчинення злочину (ч. 2 ст. 364 КК), може сзідчити, що службові особи митниці здійснили митне оформлення 3-х митних декларацій «МД» на підставі документів із завідомо неправдивими відомостями про країну походження товару. Стверджується, що 12.04.2023 року ТПП Туркменістану повідомило Держмитслужбу про те, що Державний концерн «Туркменхімія» не видавав представникам ПП «Захід» сертифікат про походження товару, а продукція має російське походження. В клопотанні про накладення арешту на майно від 24.08.2023 року вказується, що ПП «Захід» здійснив митне оформлення за трьома митними деклараціями (одну - 25.11.22, дві - 26.01.23), на підставі яких на митну територію ввезено добриво (КАС) вартістю понад 3 млн. дол. США. Отже за версією слідства часом кримінального правопорушення є часовий проміжок з моменту пред`явлення ПП «Захід» митних декларацій, товару та документів до моменту завершення посадовими особами митного оформлення, про що свідчать відмітки митного органу на МД. На думку прокурора, факт недостовірних відомостей про походження товару підтверджує лист ТПП Туркменістану, яка після завершення митного оформлення (12.04.2023 року) та на запит Держмитслужби повідомила про те, що сертифікат форми А ТМ UA 2796 9960 від 21.11.2022 року не видавався і має чіткі ознаки підробки. Прокурор повідомляє, що за оперативною інформацією «продукція має білоруське -оходження, а туркменський виробник фіктивно використовується як «транзитер» для обходу санкцій, які застосовані до білоруських виробників (абз. 2-3, а.с. 3).

Так, за змістом ч.1 ст. 255 МК митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, подання митної декларації, всіх документів і відомостей. Відповідно до ч. 1 ст. 43 МК перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у ст. 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення. Отже невжиття заходів перевірки автентичності документів про походження товару під час митного оформлення не свідчить про вчинення злочину (ч. 2 ст. 364 КК), а лише про правомірну поведінку посадової особи митного органу (ч. 1 ст. 43, ч. 1 ст. 255 МК). Частина 2 ст. 43 МК передбачає що у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів іро походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката на веб-сайті компетентного органу (організації) або звернутися із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару.

Згідно відомостей провадження вбачається, що Держмитслужба скористалась своїм правом (ч. 2 ст. 43 МК) та звернулась із запитами до компетентних органів. Листом №20/20-01-01-01/8.6/341 від 31.03.2023 року (а.с. 25) Держмитслужба повідомила СБУ, що походження товару із Туркменістану задекларовано за сертифікатами про походження товару від 19.01.2023 року №Y0622351, №Y0622728, №Y0622355, виданих ТПП м. Хопа Туреччина). Ці сертифікати долучено до матеріалів провадження (а.с. 74, 94, 95), і їх графи З Country of Origin/Країна походження) містять відомості - Turkmenistan (Туркменістан). На другій сторінці листа зазначено (абз. 1, 2, а.с. 26), що Держмитслужба звернулась до ТПП м. Хопа, і з результатами верифікації-факт їх видачі підтверджено. Отже незважаючи на твердження клопотання про російське або білоруське походження товару, матеріали провадження підтверджували, що партії товару, які імпортовані за ЕМД №23UA 500370 0005 77U1 від 26.01.2023 року (а.с. 48-49) та №23UA 500370 0005 78U0 від 26.01.2023 року а.с. 76-77) походять із Туркменістану. Держмитслужба отримала відповідь ТПП Туркменістану, що сертифікат походження товару норми А TM UA 2796 9960 від 21.11.2022 року є підробленим (а.с. 23, 24). Після отримання відповіді Держмитслужба листом №20/20-01-01/8.6/482 від 08.05.2023 зоку повідомила СБУ, що за цим фактом у відношенні директора ПП «Захід» складено протокол про адмінправопорушення від 04.05.2023 року №790/50000/23 за ознаками ч. 1 ст. 483 МК (а.с. 22).

Розгляд провадження за відсутності власника майна не дозволило повідомити, що на спростування тверджень митниці про вчинення адмінправопорушення, ПП «Захід» звернувся:

- із претензією до продавця, який отримав в країні експорту (прим. Румунії) сертифікат про походження ТПП Румунії №2004 від 12.05.2023 року про те, що партія добрив КАС, 985 702 кг., яке звезена в Україну з Румунії (порт Констанца) баржою №490 має туркменське походження;

- із заявою до ТПП України, яка зробила офіційний запит до ТПП Румунії щодо верифікації -такого сертифікату №2004 від 12.05.2023 року.

ТПП Румунії підтвердила автентичність сертифікату про походження №2004 від 12.05.2023 року.

03 серпня 2023 року, тобто на момент розгляду судом клопотання про арешт, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від у справі 521/16592/23 було закрито провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України відносно директора ПП

Захід » на підставі п.1 ст. 247 МК України - у зв`язку з відсутністю складу адміністративного -равопорушення. Суд встановив факт, що товар який був розмитнений за МД від 25.11.2022 року також мав туркменське походження.

06 жовтня 2023 року Одеський апеляційний суд прийняв остаточне рішення, яким залишив без змін постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2023 року.

Відтак, на момент розгляду клопотання у розпорядженні слідства та суду перебували докази, що дві митні декларації від 25.11.2022 року та долучені до них документи містили достовірні відомості про країну походження (Туркменістан).

Враховуючи викладене, адвокат зазначає, що арешт накладено незаконно та необгрунтовано, відтак виникла необхідність у його скасуванні.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подала заяву про рогляд справи без участі прокурора.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000000933 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2023 року у справі № 757/37295/23-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ПП «Захід» (код ЄДРПОУ 32333300) у наступних банківських установах, а саме:

- Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (МФО 322313, Код ЄДРПОУ 00032112, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127): IBAN № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 ;

- Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (МФО 351005, Код ЄДРПОУ 09807750, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12): IBAN № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , в частині видатку коштів за виключенням видаткових операцій з платежів до бюджетів всіх рівнів, державних цільових фондів та виплати заробітної плати, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2023 року вбачається, що під час накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП «Захід» слідчий суддя виходив з того, що вони відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як речовий доказ у кримінальному провадженні № 42023000000000933 від 07.06.2023.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, кримінальне провадження № 42023000000000933 зареєстроване 07.06.2023 року, повідомлення про підозру жодній посадовій особі ПП «Захід» не вручалося; даних, які б свідчили про те, що арештоване майно одержане протиправним шляхом слідчому судді не надано.

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Враховуючи, що хоча на даний час досудове розслідування триває, однак, орган досудового розслідування не надав суду належних, допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів, що банківські рахунки Товариства якимось чином пов`язані із протиправною діяльністю, дані щодо якої внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тим більше, що кошти здобуті злочинним шляхом, є знаряддям злочину, чи службові особи ТОВ «Карпатнафтохім» є підозрюваними у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

За таких обставин, враховуючи, що дослідженні в судовому засіданні матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на розрахункових рахунках ПП «Захід», набуті в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, посадові особи вказаного товариства причетні до вчинення кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесено до ЄРДР, що б виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), враховуючи що такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної господарської діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Приватного підприємства «Захід», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000000933 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2023 року у справі № 757/37295/23-к на майно, а саме грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ПП «Захід» (код ЄДРПОУ 32333300) у наступних банківських установах, а саме:

- Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (МФО 322313, Код ЄДРПОУ 00032112, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127): IBAN № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 ;

- Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» (МФО 351005, Код ЄДРПОУ 09807750, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12): IBAN № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1