Постанова № 11574, 15.06.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

П О С Т А Н О В А

"15" червня 2006 р. Справа № 3/92а

« 15 » червня 2006 року справа № 3/92а

12 год. 30 хв.

За позовом Селянського ( фермерського ) господарства „Гуд Мен Кє” Чернігівський район, с.Брусилів, пров.Шевченка, 3

до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції м.Чернігів, вул.Воровського, 6

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання Рубан Н. О.

Представники сторін :

від позивача: Тищенко А. М. –головний бухгалтер, довіреність № 18 від 20.04.2006р.

від відповідача: Кузьменко Г. П. –начальник юридичного відділу, довіреність № 767/9/10-015 від 31.03.2006р.

Матвійчук Н. В. –завідуюча сектором документальних перевірок відділу оподаткування фізичних осіб, довіреність № 774/9/10-015 від 31.03.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позов про скасування податкового повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції від 01.03.2006р. № 0000161740/0, яким Селянському ( фермерському ) господарству „Гуд Мен Кє” визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6804,45 грн. в т.ч. ( 2268,15 грн. - основний платіж, 4536,30 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).

СФГ„Гуд Мен Кє” свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного акту інспекції вимогам податкового законодавства, а саме тим, що відповідач безпідставно донарахував податок та застосував штрафні санкції. Позивач посилається на те, що Приватний підприємець Кащеєва А. В. не є фізичною особою, як вказано в акті перевірки, а є суб”єктом підприємницької діяльності.

Позивач вказує на те, що СФГ„Гуд Мен Кє”, згідно наданого рахунку Кащеєвою А. В., перерахувало на її розрахунковий рахунок 15000,00 грн., але до цього часу роботи не проводились, про що свідчить відсутність акту виконаних робіт і наявність дебіторської заборгованості по СФГ„Гуд Мен Кє” станом на 01.01.2006р. ( тобто на момент перевірки ), сума 15000,00 грн. на затрати не віднесена, ПДВ не відшкодовувалось.

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятого рішення та відповідність його чинному законодавству. Податковий орган зазначає, що СФГ„Гуд Мен Кє”, яке у даному випадку є податковим агентом по відношенню до гр.Кощеєвої А. В., було зобов”язано нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

В результаті проведеної працівниками Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Сільськогосподарським фермерським господарством „Гуд Мен Кє” ( код 14223554 ) за період з 01.02.2003р. по 31.12.2005р. під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб були виявлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.г п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9, пп.”а,б” п.п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV, про що було складено акт перевірки № 10/23-108/14223554 від 20.02.2006р.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки керівник органу державної податкової служби або його заступник приймає податкове повідомлення-рішення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253.

На підставі акту перевірки від 20.02.2006р. № 10/23-108/14223554 відповідачем, Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцію, згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.г п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9, пп.”а,б” п.п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV та п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III, прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2006р. № 0000161740/0, яким Селянському ( фермерському ) господарству „Гуд Мен Кє” визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6804,45 грн. в т.ч. ( 2268,15 грн. - основний платіж, 4536,30 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати його недійсним.

Так, проведеною податковим органом перевірки виплат на користь СГД –фізичних осіб встановлено, що підприємством СФГ „Гуд Мен Кє” виписано Кощеєвій А. В. ( ід. № 2699119569 м.Чернігів ) згідно рахунку-фактури № а-00000002 від 06.09.2004 на виконання робіт по збиранню рапса на загальну суму 20000,00 грн.

Розрахунок за виконані послуги СФГ „Гуд Мен Кє” провело у безготівковому вигляді шляхом перерахування на розрахунковий рахунок СГД-ф/о Кощеєвої А. В. грошових коштів на загальну суму 15000,00 грн., в т.ч.: платіжні доручення № 124 від 06.09.2004р. на суму 5000,00 грн., № 141 від 14.09.2004р. на суму 5000,00 грн., № 150 від 20.09.2004р. на суму 5000,00 грн.

Також ці суми відображені в журналі ордері за вересень 2004р. по рахунку 63.1, Контрагенти: Кощеєва А. В., СПД; види розрахунків з клієнтами: 63.1.

За наслідками зустрічної перевірки встановлено, що СГД-фізична особа Кощеєва А. В. ( ід. № 2699119569 ) з 06.02.2004р. по 31.12.2004р. працювала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що підтверджено копією заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 06.02.2004р. ( вх. № 3259 ), свідоцтвом про сплату єдиного податку ( серія Б № 046493 від 06.02.2004р. ), витягом з особового рахунку СГД-ф/о Кощеєва А. В. по платежу „16050200” –єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб. Вид підприємницької діяльності: роздрібно-оптова торгівля ларьок на території ринку „Нива”.

Відповідно до п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Згідно п.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Цією ж статтею визначено, що фізична особа –платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності.

Відповідно до норм вказаної статті, у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки за цими видами діяльності, встановленої місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб”єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Згідно статті 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб. Отже, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Якщо суб”єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законами. Тобто, при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV ( на даний час - 13 відсотків від об”єкта оподаткування ).

Перевіркою було встановлено, що СГД-ф/о Кощеєва А. В. фактично здійснювала послуги по збиранню врожаю ( рапсу ) –тобто діяльність не передбачену свідоцтвом платника єдиного податку.

Таким чином, актом перевірки встановлено, що за період з 06.09.2004р. по 20.09.2004р. СГД-ф/о Кощеєва А. В. отримала від СФГ„Гуд Мен Кє”суму коштів в розмірі 15000,00 грн. згідно відомостей, наведених в платіжних дорученнях „послуги по збиранню врожаю ( рапсу ), тобто за здійснення діяльності не передбаченої свідоцтвом платника єдиного податку.

Враховуючи наведене, сума 15000,00 грн., отриманого доходу СГД-ф/о Кощеєвою А. В., згідно платіжних доручень № 124 від 06.09.2004р. на суму 5000,00 грн., № 141 від 14.09.2004р. на суму 5000,00 грн., № 150 від 20.09.2004р. на суму 5000,00 грн., є відповідно до вимог п.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV „іншими доходами” та повинні оподатковуватись за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податків, що не є такими суб”єктами підприємницької діяльності.

Згідно п.п.8.1.1.1 п.8.1 ст.8 та ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV обов”язки з нарахування, утримання та сплати ( перерахування ) податку до бюджету покладено на податкового агента.

Відповідно п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку –отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки відповідача від 20.02.2006р. № 10/23-108/14223554, податковим органом донараховано позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 2268,15 грн., оскільки СФГ„Гуд Мен Кє”, яке у даному випадку є податковим агентом по відношенню до СГД-ф/о Кощеєвої А. В., зобов”язано було нараховувати за ставками відповідно до ст.7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV ( 13% ), утримувати та перерахувувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в строки, визначені ст.16 цього Закону.

З доходу, виплаченого СГД-ф/о Кощеєвій А. В., позивачем не нараховувався податок з фізичних осіб та, відповідно, до бюджету не перераховувався, чим порушено п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 та п.п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року N 889-IV.

Таким чином, доводи позивача є неправомірними, оскільки факт порушення було встановлено актом перевірки відповідача.

Виходячи з вищезазначеного, податковим органом правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 2268,15 грн. та застосовано штрафні ( фінансові санкції ).

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Пояснення представника позивача в засіданні в заперечення цих порушень документально не підтверджено.

При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено обставин на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя В. М. Репех

Повний текст постанови підписаний