Ухвала суду № 11573754, 30.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2010 р. м. КиївК-16988/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі міста Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року

у справі № 2-а-10726/08

за позовом Комунального підприємства «Тепломережа»

до Державної податкової інспекції у Петровському районі міста Донецька

про визнання недійсними повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство «Тепломережа»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі міста Донецька (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0003951500/0 від 17 квітня 2008 року на суму 5052,33 грн. та № 00391500/0 від 17 квітня 2008 року на суму 275,96 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Петровському районі м. Донецька про застосування й стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати погодженої суми податкового зобовязання: № 0003951500/0 від 17 квітня 2008 року штраф за затримку на 76 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобовязань в розмірі 20 відсотків на суму 1379,79 грн., № 00391500/0 від 17 квітня 2008 року штраф за затримку на 196 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобовязань в розмірі 50 відсотків в сумі 10104,59 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь КП «Тепломережа»витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Петровському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Петровському районі м. Донецька провела перевірку КП «Тепломережа»з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання за період з 30 серпня 2007 року по 20 березня 2008 року, за результатами якої було складено акт № 2653-15-05473192 від 11 квітня 2008 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушенні граничного терміну сплати суми узгодженого податкового зобовязання по податку на землю за липень листопад 2007 року.

17 квітня 2008 року ДПІ у Петровському районі м. Донецька на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0003961500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 76 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 1379,79 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 20 % в сумі 275,96 грн. та податкове повідомлення рішення № 0003951500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 196 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 10104,59 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 5502,33 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлює право чи обовязок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

26 січня 2007 року позивач подав до податкового органу податковий розрахунок земельного податку на 2007 рік, у якому визначив загальну суму нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті у сумі 31102,75 грн.

Також матеріали справи містять довідку ДПІ в Куйбишевському районі про те, що 25 квітня 2007 року суму переплати по податку на прибуток у розмірі 71458,18 було зараховану у рахунок податку на землю.

Згідно акту перевірки № 2653-15-05473192від 11 квітня 2008 року обєктом застосування штрафних санкцій у розмірі 275,96 грн. та 5502,33 грн. ДПІ у Петровському районі м. Донецька визначила сплачену позивачем платіжними дорученнями № 1035 від 13 березня 2008 року, № 1041 від 14 березня 2008 року, № 1061 від 17 березня 2008 року, № 1080 від 18 березня 2008 року та № 1123 від 20 березня 2008 року суму земельного податку в рахунок погашення узгодженої суми податкових зобовязань за лютий 2008 року, які враховані податковим органом в погашення зобовязань згідно розрахунку від 26 січня 2007 року за липень листопад 2007 року.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Петровському районі міста Донецька підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ С.Е. Острович

______ Є.А. Усенко