Ухвала суду № 11573449, 28.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2010 р. м. КиївК-6351/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:Сенченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року

у справі № А36/168-07 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»(далі ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000061312/0 від 26 жовтня 2006 року.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування»(далі - Порядок № 470) підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, що дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. А оскільки довідка щодо перебування контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НПВП ТОРЕКС»в статусі підприємства Російської Федерації за 2006 рік видана 27 грудня 2005 року, то, для цілей оподаткування, зазначена довідка дійсна протягом 2005 року.

Також, оскільки позивачем самостійно сплачено податкову заборгованість за податковим повідомленням-рішенням № 0000061312/0 від 26 жовтня 2006 року, то, відповідно до вимог підпункту «а» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зазначене податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»оскаржило її до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року апеляційну скаргу ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»задоволено, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2007 року скасовано, позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000061312/0 від 26 жовтня 2006 року.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області оскаржила її в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі відповідач, посилаючись на ненадання судом апеляційної інстанції належної оцінки всім обставинам справи та невірне застосування норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року та прийняти ухвалу про відмову ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»в задоволенні апеляційної скарги.

В запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у справі № А36/168-07 не виносив ухвалу про задоволення апеляційної скарги, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області була проведена планова виїзна перевірка позивача за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої складено акт № 159/08-06-235/00191023 від 20 жовтня 2006 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000061312/0 від 26 жовтня 2006 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 9466,39 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту «в»пункту 13.1 статті 13 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон № 334/94-ВР) у звязку з відсутністю довідки, що підтверджує резиденство Російської Федерації контрагента позивача ТОВ «НПВП ТОРЕКС»за 2006 рік.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»та ТОВ «НПВП ТОРЕКС»укладено договір № 542 від 23 листопада 2005 року про надання нерезидентом послуг з проведення балансових іспитів та теплотехнічного обстеження обжигової машини ОК 306.

На виконання умов контракту позивачем згідно платіжних доручень № 14 від 22 березня 2006 року та № 2 від 20 червня 2006 року перераховано на адресу виконавця валютні кошти у розмірі 342000,00 руб. РФ (63109,26 грн.) без утримання податку на доход нерезидента.

В свою чергу, позивачем були надані до перевірки довідки, які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а саме: довідка від 27 грудня 2005 року, згідно якої ТОВ «НПВП ТОРЕКС»розглядається як особа з постійним місцем перебування у Російській Федерації за 2005 рік та довідка від 27 грудня 2005 року, згідно якої ТОВ «НПВП ТОРЕКС»розглядається як особа з постійним місцем перебування у Російській Федерації за 2006 рік.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно підпункту «в»пункту 13.1 статті 13 Закону № 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг".

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону № 334/94-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Законом України від 06 жовтня 1995 року № 369/95-ВР «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків»ратифіковано Угоду між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків.

Відповідно до частини 1 статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

В свою чергу, а ні Закон № 334/94-ВР, а ні Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків не передбачають у якості виникнення права (обовязку) на утримання податку з доходу нерезидента наявність або відсутність довідки.

Крім того, згідно з пунктом 6 Порядку № 470 особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, резидент Російської Федерації ТОВ «НПВП ТОРЕКС»надіслав вдруге довідку від 03 листопада 2006 року, згідно якої підприємство розглядається як особа з постійним місцем перебування у Російській Федерації за 2006 рік, тобто після закінчення звітного періоду.

Згідно з абзацом 9 пункту 4 Порядку № 470 у разі необхідності особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутись до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення Державною податковою адміністрацією запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Державна податкова адміністрації України листом від 27 грудня 2006 року №14694/6/12-0116 підтвердила дійсність протягом 2006 року довідки від 27 грудня 2005 року, згідно якої ТОВ «НПВП ТОРЕКС»розглядається як особа з постійним місцем перебування у Російській Федерації за 2006 рік.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку, що відповідно вимог статті 13 Закону № 334/94-ВР та Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків у позивача були відсутні право та обовязок утримувати податок з доходів ТОВ «НПВП ТОРЕКС».

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків постанови суду апеляційної інстанції, а тому не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіБрайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.