Ухвала суду № 11571833, 05.10.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 р.Справа № 7/409/04/5016 Категорія:2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Семенчук Н.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.,

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М.

при секретарі Конопляній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державного казначейства у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві на постанову Господарського суду Миколаївської області від 09 лютого 2010 року за адміністративним позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-Машпроект»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, Головного управління Державного казначейства у Миколаївській області про стягнення з державного бюджету сум, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-Машпроект»звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень від 15.12.2009 року) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, Головного управління Державного казначейства у Миколаївській області про стягнення з державного бюджету 1785325 грн. 74 коп.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 09 лютого 2010 року адміністративний позов Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-Машпроект»задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області на користь Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-Машпроект" на р/р 2600701623 в ФВАТ «Державний Експортно-імпортний банк України»в М.Миколаєві, МФО 326739. код ЄДРПОУ 31821381 - 1 785 325.74 грн. та судові витрати в розмірі 1700,00 грн.

В апеляційних скаргах Головного управління Державного казначейства у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення, в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Головного управління Державного казначейства у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що 03.06.2003р. ДПІ у м.Миколаєві була здійснена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного підприємства „Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" „Зоря-Машпроект" за період З 01.01.2001р. по 01.01.2003р., про що було складено акт від 03.06.2003р. № 182/23-121/31821381. Перевіркою встановлені порушення підприємством ст. 7 Декрету КМУ від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (Далі - Декрет КМУ № 15-93), а саме: отримання валютної виручки в сумі 9 999 376,48 рос. руб. (1 768 325,74 грн.) через касу нерезидента та на рахунки фізичних осіб, відкриті в банках-нерезидентах для виплати витрат на відрядження фахівцям ДП НВКГ „Зоря-Машпроект", а не через уповноважений банк на рахунок підприємства.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 та п. 2.2 ст. 2 „Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", затвердженого Наказом ДПАУ від 04.10.1999р. № 542, ДПІ в м. Миколаєві до ДП НВКГ „Зоря-Машпроект" були застосовані штрафні санкції та надіслано податкове повідомлення-рішення від 06.06.2003р. № 0000142201/1 на суму 1 768 325,74 грн.

08.01.2004р. ДПІ в м. Миколаєві прийнято і направлено підприємству першу податкову вимогу № 1/1/332 з посиланням на те, що податкове зобов'язання узгоджено, всі активи підприємства знаходяться у податковій заставі, а підприємство повинно заплатити суму штрафу 1 768 325,74 грн. і нараховану на цю суму пеню.

Так, 31.01.2004 року підприємством було здійснено перерахування до бюджету України штрафної санкції в сумі 1 768 325.74 грн. та пені в сумі 17 000,00 грн. згідно платіжних доручень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 522, 523 від 31.01.2004 року, що не заперечується представниками відповідачів в судових засіданнях.

Разом з тим не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням підприємство звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про його скасування.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 11.10.2006 року по справі № 7/208/05-н.р. за позовом ДП НВКГ „Зоря-Машпроект" до СДШ з ВПП у М.Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2003р. № 0000142201/1 у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 року у справі № 7/208/05-н.р., податкове повідомлення-рішення від 06.06.2003р. № 0000142201/1 скасоване, постанова господарського суду Миколаївської області від 11.10.2006 року по даній справі скасована.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 08.09.2009 року залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 року у справі № 7/208/05-н.р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення 1 785 325,74 грн. з Державного бюджету на користь позивача, оскільки позивачем було перераховано до Державного бюджету України суму коштів у вказаному розмірі, які в силу наведених судових рішень сплаті не підлягали.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Статтею 48 глави 8 розділу II Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Указом Президента України «Про Державне казначейство України»від 27.04.95 р. №335/95 для управління коштами Державного бюджету України було створено Державне казначейство України. Пунктом 1 статті 2 зазначеного Указу передбачено, що одним з основних завдань Державного казначейства України є організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим.

Згідно з пунктами 1, 4 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 р. №590, Державне казначейство, як система органів державної виконавчої влади, здійснює управління наявними коштами державного бюджету, коштами державних позабюджетних фондів та позабюджетними коштами установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, і на підставі підпункту 6 пункту 7 цього Положення здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.

Із вказаною нормою кореспондується пункт 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.97 р. №209/72, згідно з яким територіальні органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платнику за висновками податкових органів. Органи Державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про стягнення з Державного бюджету коштів на рахунковий рахунок позивача відповідає вище зазначеним нормам законодавства та прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 09 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 жовтня 2010 року.

Головуючий:

Судді: