Постанова № 11570252, 09.09.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-2007/08/0770

рядок статзвіту 2.11.1

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року 15 год. 00 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання - Повханич Г.П.

за участю:

представника позивача - Митровцій В.І. (довіреність від 17 серпня 2009 року);

представника відповідача - Вередюк В.М. (довіреність № 32/9/10 від 30 грудня 2009 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевал" до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перевал" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000072351/0/103-2300/2045869-2170/10/23 від 18 квітня 2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на 310 грн., № 0000042351/0/106-2300/20458698-2173/10/23 від 18 квітня 2008 року, яким донараховано податок на прибуток в сумі 30 167, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 15 083, 50 грн., № 0000062351/0/104-23200/204586698-2171/10/23 від 18 квітня 2008 року, яким застосована штрафна санкція у розмірі 1 472, 00 грн. та стягнення витрат на юридичні послуги у сумі 1000, грн., мотивуючи тим, що висновки зроблені в акті перевірки № 2-2300/20458698 від 04 квітня 20008 року є хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства України, а прийняті податкові повідомлення - рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

В ході судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000072351/0/103-2300/20458698-2170/10/23 від 18 квітня 2008 року, № 0000072351/1 від 01 липня 2008 року, № 0000072351/2 від 16 вересня 2008 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування на 310,00 грн.; № 0000042351/0/106-2300/20458698-2173/10/23 від 18 квітня 2008 року, № 0000042351/1 від 01 липня 2008 року, № 0000042351/2 від 16 вересня 2008, яким донараховано податок на прибуток підприємства в сумі 30 167, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 15 083, 50 грн.; № 0000062351/104-2300/20458698-2171/10/23 від 18 квітня 2008 року, № 0000062351/282-2300/20458698-5284/10/23 від 16 вересня 2008 року, яким застосована штрафна санкція у розмірі 480, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги з обставин викладених у позовній заяві підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених у письмових запереченнях та просив суд відмовити у такому як безпідставному.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04 квітня 2008 року працівниками Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області на підставі направлень від 29 лютого 2008 року № 69 та від 17 березня 2008 року, Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Перевал" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

В ході даної перевірки виявлено порушення вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", про що складено акт № 2-2300/20458698 від 04 квітня 2008 року.

На підставі даного акту Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000072351/0/103-2300/20458698-2170/10/23 від 18 квітня 2008 року, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Перевал" зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на 310 грн.; № 0000062351/0/104-2300/20458698-2171/10/23 від 18 квітня 2008 року, яким застосована штрафна санкція у розмірі 1 472, 00 грн.; № 0000042351/0/106-2300/20458698-2173/10/23 від 18 квітня 2008 року, яким донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 30 167, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 15 083, 50 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "Перевал" подало до Свалявської міжрайонної державною податковою інспекцією Закарпатської області скаргу на вищевказані податкові повідомлення - рішення.

За результатами розгляду даної скарги Свалявська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області залишила без змін оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Крім того, 11 липня 2008 року директором товариства з обмеженою відповідальністю "Перевал" подано скаргу до Державної податкової адміністрації Закарпатської області на прийняті Свалявською міжрайонною державною податкової інспекцією Закарпатської області податкові повідомлення - рішення від 18 квітня 2008 року за № 0000072351/0/103-2300/20458698-2170/10/23, № 0000042351/0/106-2300/20458698-2173/10/23 (від 01 липня 2008 року № 0000072351/1, № 0000042351/1), від 18 квітня 2008 року № 0000062351 104-2300/20458698-2171/10/23 про застосування штрафних санкцій та на рішення від 01 липням 2008 року № 4154/10/25 про результати розгляду скарги.

За результатами розгляду поданої директором товариства з обмеженою відповідальністю "Перевал" скарги Державна податкова адміністрація у Закарпатській області залишила без змін податкові повідомлення - рішення Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області від 18 квітня 2008 року № 0000072351/0/103-2300/20458698-2170/10/23, № 0000042351/0/106-2300/20458698-2173/10/23 (від 01 липня 2008 року № 0000072351/1, № 0000042351/1), та в зазначеній частині - рішення Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області від 01 липня 2008 року № 4154/10/25 про результати розгляду первинної скарги; частково скасувала рішення Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області від 18 квітня 2008 року № 0000062351 104-2300/20458698-2171/10/23 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 992 грн. штрафу і в зазначеній частині скасувала рішення Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області від 01 липня 2008 року № 4154/10/25 про результати розгляду скарги.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення - рішення від 18 квітня 2008 року № 0000072351/0/103-2300/20458698-2170/10/23, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року на суму 31,00 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пп. 7.7.1 така сума рахується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник на попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 п. 7 ст. 7 даного Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) та залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Так, перевіркою встановлено, що від'ємне значення по податку на додану вартість виникло за рахунок того, що при ввезенні товарів (побутової техніки та ін.) згідно п. 4.3. Закону України "Про податок на додану вартість" для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість , що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із Законами України з питання оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства. При продажу товарів товариство з обмеженою відповідальністю "Перевал" нарахувало ПДВ з урахуванням фактурної вартості + мито + націнка, яка набагато менша від митної вартості + мито за рахунок чого і виникло від'ємне значення по ПДВ, а саме: за 2007 рік - фактурна вартість товарів, отриманих по імпорту становила 606, 6 тис. грн., митна вартість із ввізним митом - 2752, 1 грн., всього нараховано ПДВ з імпорту - 550, 4 тис. грн. Загальна сума ПДВ 550, 4 тис. грн. сплачена при імпорті митним органам і віднесена до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів 2007 року. Нараховано ПДВ на продажну вартість імпортованих товарів з віднесенням до податкових зобов'язань відповідних податкових періодів 2007 року складає 240, 4 тис. грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Перевал" до складу податкового кредиту з імпортних товарів включено ПДВ в сумі 550, 4 тис. грн., а нараховано податкового зобов'язання 240, 4 тис. грн., що на 310 тис. грн. менше податкового кредиту (550, 4 - 240, 4 за рахунок різниці між митною вартістю та продажною ціною).

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф" нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, проводиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку - фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку - фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, комісійні та брокерські, плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

При наявній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначаються відповідно до положень вищевказаної статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Керуючись вищевказаною нормою Закону митними органами було нараховано ПДВ та мито з урахуванням ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" починаючи з 31 березня 2005 року база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). При цьому у відповідності до п. 1.18 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" звичайні ціни розуміють та застосовують за правилами п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" також визначено поняття:

ідентичні товари (роботи, послуги) це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) і сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

однорідні товари (роботи, послуги) це товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

У судовому засіданні позивачем не надано докази для спростування даних порушень встановлених перевіркою.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд приходить до висновку, що у порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за листопад місяць 2007 року на 310, 00 грн.

Що стосується податкового повідомлення рішення від 18 квітня 2008 року № 0000042351/0/106-2300/20458698-2173/10/23, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 30 167, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 15083, 50 грн., то суд зазначає наступне.

Так, у ході перевірки, відповідачем встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Перевал" включено до складу валових витрат суми витрат, що пов'язані з перевезенням вантажу із Словаччини на митну територію України на загальну суму 55851, 67 грн. Враховуючи вимоги умов поставки по даному контракту (СІР - Мукачево), всі витрати повинні здійснюватися за рахунок постачальника - нерезидента. При цьому такою встановлено завищення загальної суми валових витрат за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року на загальну суму 135 153, 00 грн. в тому числі по періодах: І квартал - 2006 року - 21 542, 00 грн., ІІ квартал 2006 року - 2 667, 00 грн., ІІІ квартал 2006 року - 38 667, 00 грн., ІV квартал 2006 року - 4 492, 00 грн., І квартал 2007 року - 6 467, 00 грн., ІІ квартал 2007 року - 35 043, 00 грн., ІІІ квартал 2007 року - 23 500, 00 грн., ІV квартал 2007 року - 2 775, 00 грн.

Такий висновок податкового органу зроблено на підставі того, що згідно з вимогами п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Однак, відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, у відповідності до "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" визначено, що торгово-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Для обліку роботи автомобільного транспортного засобу, списання пального та взаємних розрахунків між перевізником та замовником застосовують подорожній лист, використовування якого є обов'язковим при перевезеннях як вантажним, так і легковим автомобілем. А при погодинній формі оплати послуг перевізника додатково до подорожнього листа як додаток має застосовуватися талон замовника типової форми № 1-ТЗ.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно-транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів, а також видів перевезень. Товарно-транспортна накладна подається до подорожнього листа.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всі учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, первинна товарно-транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Матеріалами справи встановлено, що протягом охоплюваного перевіркою періоду позивачем віднесено до складу валових витрат, на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), витрати пов'язані з придбанням транспортних послуг (відображені в бухгалтерському обліку проводками Д-т - 92 та 644, К-т - 631) на загальну суму 109 851, 67 грн. Так, товариством з обмеженою відповідальністю "Перевал" не представлено для перевірки первинні документи: товарно-транспортні накладні, подорожні листи, талони замовника, що безпосередньо підтверджують отримання таких транспортних послуг.

Крім того, у відповідності вимог п. 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Згідно із вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені від якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, зазначеним вище Законом встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Однак, у представлених суду актах виконаних робіт (наданих послуг) пов'язаних з придбанням транспортних послуг, не вказано місце складання, зміст господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, чим порушено п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні".

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Перевал" здійснювало імпорт товарів від фірми MITEX BUSINESS LLS, (1001 Connecticat Avenu NV Suite 1020Washington, DO 20036 USA), на основі укладено Контракту № РМ - 1 - 101102 від 10 листопада 2002 року із змінами № 1 від 11 жовтня 2003 року, № 2 від 01 грудня 2005 року, № 3 від 01 вересня 2006 року та № 4 від 01 травня 2007 року.

Відповідно до даного Контракту та ВМД, постачальник здійснює поставку товару на умовах СІР передбачених Правилами "Інкотермс-90", які узгоджуються сторонами для кожної поставки. Перелік товарів і ціни вказуються в додатках, які є невід'ємною частиною Контракту.

Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термів, продавець має ті ж зобов'язання, що і у випадку умови СРТ, але додатково він повинен забезпечити страхування вантажу для усунення ризиків покупця в зв'язку із загибеллю або пошкодженням товару при перевезенні.

Окрім того, згідно умов контракту поставки, всі витрати здійснюються за рахунок постачальника, тобто MITEX BUSINESS LLS.

Судом встановлено, що позивачем завищено валові витрати на суму витрат, пов'язаних з перевезенням вантажу із Словаччини на митну територію України до місця призначення м. Мукачево, що підтверджується контрактом № РМ - 1- 101102 від 10 листопада 2002 року (із змінами) та вантажно-митними деклараціями, на загальну суму 55 851, 67 грн.

Отже, Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області правомірно зменшено валові витрати позивача за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року на суму 109 851, 67 грн. з них - 54 000, 00 грн., які не підтверджено первинними документами, що підтверджують послуги по наданню транспортних перевезень на території України (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, талони замовника тощо), 55 851, 67 грн. - відсутність підтверджуючих документів та відповідно до умов поставки (СІР - Мукачево).

Крім того, відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Враховуючи, що згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, рішення № 0000042351/0/106-2300/20458698-2173/10/23 від 18 квітня 2008 року є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 18 квітня 2008 року № 0000062351/104-2300/20458638-2171/10/23, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що позивачем реалізовано товар за готівкові кошти на загальну суму 150 000 грн. без придбання торгового патенту, а саме - згідно касової книги 25.04.2006 року реалізовано товару на суму 30 600, 00 грн., згідно касової книги 26.04.2006 року реалізовано товару на суму 400, 00 грн., згідно касової книги 22.12.2006 року реалізовано товару на суму 72 200, 00 грн., згідно касової книги 25.12.2006 року реалізовано товару на суму 10 000, 00 грн., згідно касової книги 22.12.2006 року реалізовано товару на суму 26 800, 00 грн., згідно касової книги 12.01.2007 року реалізовано товару на суму 10000, 00 грн.

Однак, у відповідності до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю, відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Отже, у порушення п. 3.1. та 3.2 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" товариство з обмеженою відповідальністю "Перевал" реалізувало товар без придбання торгового патенту на загальну суму 150 000 грн. в тому числі: у квітні 2006 року -31 000, 00 грн., у грудні 2006 року - 109, 00 грн., у січні 2007 року - 10 000 грн. Доказів зворотного позивачем суду не надано.

Суд констатує, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову відповідач належними та допустимими доказами довів у суді правомірність прийнятих ним рішень .

На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стосовно витрат по справі у вигляді сплати державного мита та витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн., то суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача.

Ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного кодексу України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Доказів понесення відповідачем судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю "Перевал" - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 15 вересня 2010 р.

Суддя Андрійцьо В.Д.