Постанова № 11570206, 13.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2010 р. справа № 2а-10351/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 40 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Мозгової Н. А.

при секретаріВолкової О.Г.

за участю

представника позивача Бондар Л.В.

представника відповідача Церковної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії,17 адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в інтересах відокремленого підрозділу «Шахта Алмазна» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р., -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2010р. позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля» в інтересах Відокремленого підрозділу "Шахта Алмазна", звернувся до суду з позовною заявою до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним акту перевірки за №282/15-1/26319503 від 02.04.2010р., податкових повідомлень рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р., якими позивачу донараховано штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, земельного податку з юридичних осіб у розмірі 917153,12 грн. 21.06.2010р. представником позивача надані уточнення до позовних вимог, в яких позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення рішення №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р., мотивуючи свої вимоги наступним:

Податковим органом самостійно змінено призначення платежу, вказаного в платіжних дорученнях, що не відповідає п.17.1 ст.17, п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та в цілому порушує принципи ст.43 Конституції України. У відповідача відсутні повноваження щодо зміни призначення платежу, яке самостійно визначено платником податку. Таким чином, застосування штрафних санкцій за несвоєчасне погашення податкових зобовязань є безпідставним та не має під собою законодавчої бази, а застосована система нарахування штрафних санкцій в момент погашення податкових зобовязань протирічить вимогам Закону України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині рівноправності бюджетних інтересів.

Також, п.1.7 та п.п.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних планових та позапланових перевірок з питань додержання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. за №327 та п.1.11 ст.1 Закону України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що підставою для нарахування податкових зобов'язань є розрахунок, податкові декларації, а не довідка про заміну задекларованих сум, як це вказано в акті перевірки. Перевірка проведена за період з 27.02.2008р. по 01.03.2010р., але у розрахунку штрафних санкцій зі збору за спеціальне водокористування, зі збору за геологорозвідувальні роботи, плати за користування надрами для видобування корисних копалин вказані і інші періоди - 2006р., 2007р., січень-лютий 2008р. Крім того, до розрахунку штрафних санкцій включені суми, які вже були раніше предметом позовних вимог, розглядались судом та по ним винесені рішення.

Відповідач по справі, Добропільська обєднана державна податкова інспекція, з позовними вимогами не згоден, надав до суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого податкова інспекція вважає, що відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкового розрахунку.

Згідно з п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог п.п.7.7 ст.7 Закону України №2181- ІІІ при наявності податкового боргу він погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Вимоги п.п7.7 ст.7 вказаного Закону містять норми права, які повинні прийматися як безумовна провідна вказівка до дій, що походять від держави і не підлягають обговоренню або оцінці з погляду їх доцільності чи раціональності, та зобовязують від певних дій, обмежуючи таким чином свободу окремого субєкта. З огляду на норму права, закріплену у п.п. 7.7 ст.7 Закону України №2181-ІІІ юридичний обовязок у вигляді необхідності здійснення погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом у порядку календарної черговості його виникнення та у строки, передбачені вказаним Законом, покладено державою на платника податків, та крім цього уповноваженою стороною на платника податків покладено необхідність нести юридичну відповідальність, передбачену п.п. 17.1.7 п.17 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» 11.03.2003р. зареєстровано у якості юридичної особи та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій за номером 32186934, знаходиться на податковому обліку у Добропільській обєднаній державній податковій інспекції.

Відповідач має свої відокремлені підрозділи, одним із яких є Відокремлений підрозділ "Шахта Алмазна", що не є юридичною особою.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обовязки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем по справі є юридична особа - Державне підприємство «Добропіллявугілля».

Платіжними дорученнями № 938 від 31.03.2009 року на суму 5287,28 грн. та на суму 5263,70грн., №592 від 30.07.2009 року на суму 0,24 грн. та на суму 3817,55грн., № 692 від 19.08.2009 року на суму 3280,08 грн., № 26 від 12.10.2009 року на суму 412,04 грн. та на суму 7531,65грн. позивачем сплачено суму поточних податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування по розрахунках зі збору за спеціальне водокористування з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Наступними платіжними дорученнями № 161 від 23.11.2007 року на суму 63959,70 грн., №121 від 21.02.2008 року на суму 62803,30 грн., № 156 від 21.02.2008 року на суму 2544,40 грн., № 167 від 30.05.2008 року на суму 174540,00 грн., № 988 від 28.08.2008 року на суму 122024,50 грн., №989 від 28.08.2008 року на суму 28990,80 грн., № 903 від 26.03.2009 року на суму 54556,48 грн., № 713 від 30.04.2009 року на суму 31659,90 грн., № 943 від 29.09.2009 року на суму 74116,54 грн., №89 від 29.09.2009 року на суму 2423,10 грн. та на суму 96477,24грн., № 133 від 12.11.2009 року на суму 280,56 грн., № 271 від 18.12.2009 року на суму 16016,84 грн., № 39 від 29.01.2010 року на суму 45371,37 грн. та на суму 60150,76грн., № 98 від 19.02.2010 року на суму 56692,65 грн. позивачем сплачено суму поточних податкових зобовязань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин по розрахунках із плати за користування надрами для видобування корисних копалин з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Наступними платіжними дорученнями № 33 від 28.02.2006 року на суму 5283,70 грн. та на суму 50938,00грн., №218 від 15.03.2007 року на суму 481,52 грн., № 220 від 15.03.2007 року на суму 476,78 грн. та на суму 476,72грн., № 284 від 30.03.2007 року на суму 83417,46 грн., №87 від 31.05.2007 року на суму 15454,86 грн. та на суму 145,50грн., №448 від 30.11.2007 року на суму 93772,54 грн., № 484 від 04.12.2007 року на суму 2009,02 грн., № 72 від 18.12.2007 року на суму 275,24 грн., № 1 від 19.12.2007 року на суму 277,10 грн., №1 від 09.01.2008 року на суму 313,02 грн., № 84 від 11.01.2008 року на суму 464,92 грн., № 7 від 01.02.2008 року на суму 779,92 грн., № 84 від 07.02.2008 року на суму 369,00 грн., № 238 від 29.02.2008 року на суму 13820,42 грн., на суму 39400,02грн. та на суму 86,84грн., №498 від 31.03.2008 року на суму 23978,34 грн., № 168 від 30.05.2008 року на суму 65209,04 грн. та на суму 199,50грн., №250 від 30.09.2008 року на суму 2138,00 грн., на суму 81333,28грн. та на суму 75236,00грн., № 249 від 30.09.2008 року на суму 18070,80 грн., № 302 від 06.10.2008 року на суму 83,25 грн., №99 від 10.10.2008 року на суму 270,70 грн., №84 від 20.10.2008 року на суму 360,90 грн., на суму 264,35грн. та на суму 272,36грн., № 653 від 30.01.2009 року на суму 14094,32 грн., № 534 від 11.02.2009 року на суму 4732,08 грн., № 41496 від 19.02.2009 року на суму 14170,26 грн., №705 від 27.02.2009 року на суму 32231,08 грн., № 677 від 02.03.2009 року на суму 10137,98 грн. та на суму 4144,74грн., № 838 від 23.03.2009 року на суму 14203,04 грн., № 939 від 31.03.2009 року на суму 3375,64 грн., № 940 від 31.03.2009 року на суму 12647,30 грн., №336 від 12.06.2009 року на суму 275,86 грн., №407 від 30.06.2009 року на суму 3932,08 грн., № 590 від 30.07.2009 року на суму 18189,10 грн., № 693 від 19.08.2009 року на суму 49056,10 грн. на суму 21843,48грн., № 732 від 26.08.2009 року на суму 3876,80 грн., № 821 від 02.09.2009 року на суму 3873,36 грн., №944 від 29.09.2009 року на суму 31792,22 грн., № 961 від 02.10.2009 року на суму 3829,58 грн. , №25 від 13.10.2009 року на суму 36628,14 грн. та на суму 1449,34грн., № 18 від 21.10.2009 року на суму 30976,00 грн., №102 від 02.11.2009 року на суму 3733,78 грн., № 131 від 12.11.2009 року на суму 10702,86 грн., № 132 від 12.11.2009 року на суму 33,14 грн., №202 від 01.12.2009 року на суму 3821,32 грн., № 272 від 18.12.2009 року на суму 43274,38 грн. , №312 від 29.12.2009 року на суму 3756,18 грн., № 38 від 29.01.2010 року на суму 9815,80 грн. та на суму 13161,89грн., №53 від 01.02.2010 року на суму 3716,79 грн., №97 від 19.02.20010 року на суму 8341,64грн., №136 від 26.02.2010 року на суму 61510,65 грн., №143 від 01.03.2010 року на суму 3749,77грн. позивачем сплачено суму поточних податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету по розрахунках зі збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Наступними платіжними дорученнями № 839 від 30.01.2009 року на суму 9585,64 грн. та на суму 7114,04грн., №406 від 30.06.2009 року на суму 17213,98 грн., № 591 від 30.07.2009 року на суму 6048,70 грн., № 595 від 31.07.2009 року на суму 10798,26 грн., №596 від 31.07.2009 року на суму 3758,94 грн., №733 від 26.08.2009 року на суму 16896,44 грн., № 820 від 02.09.2009 року на суму 16733,14 грн., № 960 від 02.10.2009 року на суму 6505,04 грн. та на суму 10181,46грн., № 103 від 02.11.2009 року на суму 16646,28 грн., №201 від 01.12.2009 року на суму 16608,48 грн., № 313 від 29.12.2009 року на суму 16567,16 грн., №165 від 02.01.2010 року на суму 470,71 грн., № 134 від 01.02.2010 року на суму 16520,71 грн. та на суму 2344,00грн. позивачем сплачено суму поточних податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища по розрахунках зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Позивач, подавши до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища від 23.07.2009р. за №12732, скористався правом, наданим йому п.5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно до якого, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. При цьому, підстави вважати подання уточнюючого розрахунку, яким зменшено суму податкового зобовязання, погашенням податкового зобовязання відсутні.

Наступними платіжними дорученнями №408 від 30.06.2009р. на суму 2269,44грн., №409 від 30.06.2009р. на суму 445,89грн., №594 від 31.07.2009 року на суму 4495,18 грн., №21 від 21.10.2009 року на суму 8196,00 грн., на суму 8196,00 грн. та на суму 460,70грн., № 154 від 19.11.2009 року на суму 7735,25 грн. та на суму 4616,60грн., № 276 від 18.12.2009 року на суму 12429,95 грн., №135 від 26.02.2010 року на суму 508,70 грн. позивачем сплачено суму поточних податкових зобовязань з земельного податку з юридичних осіб по розрахунках з земельного податку з юридичних осіб з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Відповідачем здійснена документальна невиїзна перевірка Державного підприємства «Добропіллявугілля» з питання порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, земельного податку з юридичних осіб за період з 27.02.2008р. по 01.03.2010р. за результатами якої складений акт від 02.04.2010 року № 282/15-1/26319503.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Держаної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997р. за №207/472/51/157, ч.3 п.13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. за №115, ст.ст.28,30 Кодексу України "Про надра" від 27.06.1994року за №132/94-ВР, п.10. Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. за №303, ч.1 ст.17 Закону України від 03.07.1992р. за №2535-ХІІ "Про плату за землю", п.3 ч.1 ст.9 Закону України від 25.06.1991р. за №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" зі збору за спеціальне водокористування всього у загальній сумі 25592,54грн., у тому числі із затримкою від 30 до 90 днів - 16612,90грн, із затримкою понад 90 днів - 8979,64грн.; по платі за користування надрами для видобування корисних копалин всього у загальній сумі 892608,14грн., у тому числі із затримкою до 30 днів - 454862,70грн., із затримкою понад 90 днів - 437745,44грн.; зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету всього у загальній сумі 1060142,32грн., у тому числі із затримкою до 30 днів - 19050,00грн, із затримкою понад 90 днів - 1041092,32грн.; зі збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища всього у загальній сумі 220370,98грн., у тому числі із затримкою понад 90 днів - 220370,98грн.; із земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 49353,71грн., у тому числі із затримкою до 30 днів включно - 7792,63грн., із затримкою від 31 до 90 днів включно - 37065,90грн., із затримкою понад 90 днів - 4495,18грн.

На підставі зазначеного акта перевірки прийняті спірні податкові повідомлення - рішення №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р., якими визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 917153,12 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно із зазначеною нормою, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, якщо така затримка складає від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, якщо така затримка складає більш ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень у реквізиті «Призначення платежу» ним вказано перерахування поточних податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, земельного податку з юридичних осіб з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Крім того, ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу. Зменшення податкового боргу шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким платником податків зменшується сума податкового зобовязання, Законом України №2181-ІІІ не передбачено.

Позивач, подавши до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища від 23.07.2009р. за №12732, скористався правом, наданим йому п.5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно до якого, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. При цьому, підстави вважати подання уточнюючого розрахунку, яким зменшено суму податкового зобовязання, погашенням податкового зобовязання відсутні.

Судом встановлено, що позивачем платіжним дорученням №408 від 30.06.2009р. було погашено суму задекларованого податкового зобов'язання в розмірі 2269,44грн. по розрахунку з земельного податку з юридичних осіб від 30.01.2009р. за №1103, граничний строк сплати якого був 01.06.2009р.

Позивачем платіжним дорученням №409 від 30.06.2009р. було погашено суму задекларованого податкового зобов'язання в розмірі 445,89грн. по розрахунку з земельного податку з юридичних осіб від 30.01.2009р. за №1104, граничний строк сплати якого був 01.06.2009р.

Таким чином, суд вважає, що штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по розрахунках з земельного податку з юридичних осіб від 30.01.2009р. за №1104, від 30.01.2009р. за №1103 нараховані відповідачем правомірно, а податкові повідомлення-рішення №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р. прийняті на законних підставах.

Зважаючи на це, висновки акту перевірки зроблені відповідачем без урахування приписів Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та інших наведених вище нормативно-правових актів. У звязку з цим прийняті на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р є незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р відповідачем не доведена.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р. задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001401540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 3322,58 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001411540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 4489,82 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001421540/0 від 14.04.2010р, яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 45486,27 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001431540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 218872,73 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001441540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 3810,00 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001451540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 520546,18 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001511540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 110185,50 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001721540/0 від 15.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 507,73 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001731540/0 від 15.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 7413,18 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001741540/0 від 15.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 2247,59 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32186934) судовий збір у розмірі 2 (дві) грн. 83 коп.

У судовому засіданні 13.09.2010р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови у присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний у відповідності з ч.3 ст.160 КАС України 17.09.2010р.

Суддя Мозговая Н. А.