Ухвала суду № 11569616, 18.06.2010, Апеляційний суд міста Севастополя

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-3499/2010р. Головуючий у першій

інстанції Балюкова К.Г.

Категорія 39 Доповідач у апеляційній

інстанції Водяхіна Л.М.

У Х В А Л А

18 червня 2010р. м. Севастополь

Суддя Апеляційного суду міста Севастополя Водяхіна Л.М., ознайомившись з апеляційною скаргою Севастопольського академічного руського драматичного театру ім. А.В.Луначарського на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 травня 2010 року по цивільній справі за позовом Севастопольського академічного руського драматичного театру ім. А.В.Луначарського до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист престижу та ділової репутації,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2009 року Севастопольський академічний руський драматичний театр ім. А.В.Луначарського (далі - Театр), звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про захист престижу, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в якому просив суд:

1. зобов'язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спростувати відомості, яки містяться в їх заяві на адресу голови Севастопольської міської Ради Саратова В.В. 23.02.2009 року як не відповідні дійсності, шляхом направлення такої інформації на адресу зазначеної посадової особи:

1. 1.1. - про те, що в театрі „сложился тяжелый морально-психологический климат, связанный с деятельностью художественного руководителя и генерального директора ОСОБА_7» 2. 1.2. - «ОСОБА_7, озабоченный, другими видами и перспективами, уже не творческими, своего пребывания в театре и пользуясь неограниченной властью, стал истреблять коллектив театра. С 2001 года из театра были ошельмованы, оговорены, изгнаны, вытеснены десятки и десятки людей. Все они ушли, как воры, профнепригодные, прогульщики» 3. 1.3. «это планомерное истребление людей в театре характеризуется не иначе, как геноцид, связанный с подавлением личности, морали и этики театра, его истории» 4. 1.4. «ПК (профсоюзный комитет) театра давно стал карманным для Магара В.В» 5. 1.5. «ОСОБА_7 с умыслом нарушал законодательство о труде, руководствуясь желанием увольнять неугодных ему работников любым способом, с фальсификацией обстоятельств и причин увольнения» 6. 1.6. «руководитель театра грубо и цинично нарушает трудовое законодательство, права работников театра» 7. 1.7. «ОСОБА_7 для них шеф, папа - тот человек, который дал им работу, прикармливает их и использует в своих целях» 8. 1.8. «страх ползет по коридорам театра, страх потерять доверие «папы», оказаться в числе неугодных и получить циничное указание на дверь. Этот страх развращает людей, делает их глухими. Возвысить голос на «шефа», которому обязаны всем? На орденоносца? На обладателя многих и многих наград, в большинстве приобретенных, а не заслуженных, за совершенно короткий период» 9. 1.1. 1. 1.9. «В театре весьма вялая творческая жизнь, репертуар непритязательный, а то и пошлый, составленный из постановок приглашенных режиссеров и художников со стороны, и конечно же, за большие деньги. Своих же режиссеров и художников нет, та как они изгнаны, а сам ОСОБА_7 вымучивает один спектакль в два года» 2. 1.10. «эстетические ожидания от спектаклей у публики часто не оправдываются. Три четверти труппы влачит жалкое творческое существование. Сам худрук и генеральный директор погряз в судах» 3. 1.11. «Узурпировав еще и административную должность генерального директора, ОСОБА_7 зарекомендовал себя как руководитель беспринципный, неорганизованный, непоследовательный, мстительный и циничный, попирающий все законы» 4. 1.12. «Все эти безобразия происходят на глазах в общем-то равнодушной или ничего не знающей общественности», «те, кто должен был озаботиться покровительствуют ОСОБА_7, или не хотя связываться с ним. Это и администрация города, и Управление Культуры, и СМИ, и прокуратура, и профсоюзы» 2. Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 спростувати відомості, яки містяться у заяві, направленої на адресу Голови Севастопольської міської ради Саратова В.В. 20.07.209 року, як таки, що не відповідають дійсності, шляхом направлення такої інформації на адресу зазначеної посадової особи: 2.1 „этот бесконечный околосудебный лохотрон, в который ОСОБА_7 вовлекает назначенный им же профсоюзный комитет, крутится уже много лет», «сам ОСОБА_7 и управляемый им ПК выглядит, как «наперсточника», 2.2. «происходит попрание достоинства и прав работников», «интриги и поиск врагов народа», дошло «до истребления коллектива» 2.3 «Пребывая в эйфории вседозволенности и безнаказанности, ОСОБА_7 ведет себя в театре, как слон в посудной лавке» 2.4 «что у ОСОБА_7 присутствует «панская гордость и униженное достоинство» 2.5 «пресыщенный и ленивый, жадный до власти, наград, благополучия и денег» и «творчество его, увы, все меньше интересует. А с его цинизмом, ревностью и поистине людоедским отношением к подчиненным, его нельзя допускать к управлению людьми. Вялая творческая жизнь, коррупция в руководстве, коррупция в профсоюзе, систематические прогулы и отлучки из города по личным делам, хамство, кумовство, страх подчиненных, подхалимство, подличание вот моральные вехи его девятилетнего пребывания в театре» 2.6 «оранжевый сатанизм, бушующий в стране давно достиг и нашего театра» 2.7 «новому Хлестакову достаточно будет сказать очередной жертве «Пшел» и указать на дверь. Вот тогда 1-й советский театр им. А.В. Луначарского, учрежденный ОСОБА_8 в 1920 году, окончательно умрет (общественная, творческая идеология театра уже умерла). 2.8 сведения о том, что «ОСОБА_7 подтасовал 100-летие театра» 3. Стягнути з відповідачів, як солідарних боржників, у рівних частках, у відшкодування моральної шкоди 60000 грн., а саме стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 20000 грн., з ОСОБА_10 на користь позивача 20000 грн., з ОСОБА_4 на користь позивача 20000 грн. 4. Стягнути з відповідачів судові витрати у сумі 730 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 травня 2010 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 28 травня 2010 року Севастопольський академічний руський драматичний театр ім. А.В.Луначарського подав апеляційну скаргу. Однак, при подачі апеляційної скарги державне мито було сплачено не в повному обсязі. Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” при поданні апеляційної скарги державне мито повинно складати 50% від ставки, яка належить до сплати при поданні позовної заяви. Згідно з п. «ж» ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” державне мито, із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності та відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повинно складати 5% ціни позову. Як вбачається з позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь суму моральної шкоди у розмірі 60000 грн. При таких обставинах державне мито при поданні апеляційної скарги про оскарження рішення, виходячи з позовних вимог, повинно складати 1500 грн. У звязку з тим, що позивачем при подачі апеляційної скарги державне мито було сплачено лише у розмірі 300 грн. (арк.с.181), не сплачена різниця складає 1200 грн. Таким чином апеляційна скарга Севастопольського академічного руського драматичного театру ім. А.В.Луначарського не відповідає вимогам ст.295 ЦПК України. Згідно з ч. 2 ст.297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.295 ЦПК України, застосовуються положення ст.121 ЦПК України. За таких умов апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків. Керуючись ст.ст.297, 121 ЦПК України, суддя, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу Севастопольського академічного руського драматичного театру ім. А.В.Луначарського на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 травня 2010 року - залишити без руху. Пропонувати Севастопольському академічному руському драматичному театру ім. А.В.Луначарського у термін до 30 липня 2010 року усунути вказані недоліки:

- сплатити на користь держави державне мито у розмірі 1200 грн. (одержувач місцевий бюджет Ленінського району м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598, р/р 31411537700007, код 22090100), та представити оригінал квитанції.

В разі не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.М.Водяхіна