Постанова № 11551293, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3183/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Крамаренко А.С.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року позивач Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»звернулася в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними повідомлень-рішень від 31.07.2009 року № 0000864120/0, від 12.10.2009 року № 0000864120/1, від 23.12.2009 року № 0000864120/2 та від 04.02.2010 року № 0000864120/3, а також рішення від 09.10.2009 року № 11724/101/25-20 про результати розгляду первинної скарги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Окружний адміністративний суд міста Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, дії відповідача не відповідають вимогам статей 3 та 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», висновок про порушення позивачем повноти та своєчасності нарахування та сплати рентних платежів є протиправним та необґрунтованим, а докази на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень здобуті відповідачем всупереч вимог статей 69 та 70 Кодексу адміністративного судочинства України, але колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом 20.07.2009 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України по розрахункам за січень-березень 2009 року, про що був складений акт № 263/41-20/20077720, відповідно до якого встановлено позивачем порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання рентної плати за транзитне транспортування природного газу через митну територію України із затримкою від 31 до 90 календарних днів на суму 315 024 083,85 грн.

На підставі акту № 263/41-20/20077720 відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 31.07.2009 року № 0000864120, яким позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 20 %, що становить 63 004 816,70 грн..

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення - рішення від 31.07.2009 року № 0000864120, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.10.2009 року № 0000864120/1, від 23.12.2009 року № 0000864120/2 та від 04.02.2010 року № 0000864120/3.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обовязковим платежем) слід розуміти обовязковий внесок до бюджету або державного цільового фонду в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом 9 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»рентні платежі віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що рентна плата за нафту і природний газ належить до загальнодержавних податків і зборів та сплачується у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до п.2 ст. З р. ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006 року суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу подають розрахунки з рентної плати до контролюючих органів щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3. ст.5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2002 року зі змінами та доповненнями, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Перевіркою дотримання термінів сплати Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України встановлено порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України за січень березень 2009 року.

Згідно п. 5 та 6 «Порядку обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2005 року № 424, розрахунки суми рентної плати подаються органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника щомісяця до 20 числа місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією. Визначена у податковому розрахунку за відповідний звітний (податковий) період сума податкових зобов'язань з рентної з урахуванням фактично сплачених авансових платежів вноситься платниками до державного бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку.

Доводи позивача, що ним не порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобовязання, визначеного в розрахунках №2141 від 20.02.2009 року, №3576 від 19.03.2009 року, № 6717 від 21.04.2009 року, оскільки зазначенні зобовязання внесенні до бюджету своєчасно, не заслуговують на увагу, так як кінцевий термін сплати узгодженого податкового зобовязання по розрахунку №6717 від 21.04.2009 року 30.04.2009 року, №3576 від 19.03.2009 року 30.03.2009 року, №2141 від 20.02.2009 року 02.03.2009 року.

Згідно облікової картки платника по рентній платі за транзитне транспортування природного газу, сплата податкових зобов'язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України за січень-березень 2009 року у розмірі 315 024 083,85 грн. відбулась з порушенням граничних термінів.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що сума рентної плати, нарахована за звітний період і не внесена в установлений строк, сплачується до державного бюджету з нарахуванням пені та штрафних санкцій у порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

За змістом підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковим органом відповідно до довідкового розрахунку штрафних санкцій на кожну суму погашеної недоїмки нарахована штрафна санкція в розмірі 20 %.

Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 року №290, відповідно до якого податковий орган самостійно здійснює розподіл сплаченої суми (фактично суми частки розстроченого податкового зобов'язання) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) та згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в автоматичному режимі нараховується штрафна санкція в картці особового рахунку "до відома" на суми несвоєчасно погашених сум, та відповідно податковий орган складає акт перевірки про несвоєчасну сплату.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року, зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 % до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 315 024083,85 грн. та відповідно прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.07.2009 року № 0000864120/0 відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції в порушення вказаних норм права не було досліджено всі фактичні обставини справи, встановлення яких є необхідним для винесення обєктивного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як субєктом владних повноважень доведено правомірності прийнятого ним спірних податкових повідомлень рішень, а також рішення від 09.10.2009 року № 11724/101/25-20 про результати розгляду первинної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року та постановлення нового рішення у справі про відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 122, 159, 160, 162, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними повідомлень-рішень від 31.07.2009 року № 0000864120/0, від 12.10.2009 року № 0000864120/1, від 23.12.2009 року № 0000864120/2 та від 04.02.2010 року № 0000864120/3, а також рішення від 09.10.2009 року № 11724/101/25-20 про результати розгляду первинної скарги відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2010 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Данилова М.В.

Бєлова Л.В.