Ухвала суду № 11551256, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4179/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЗайцева М.П.

Суддів:Собківа Я.М.

Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреін»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреін»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними, -

В С Т А Н О В И В :

31.08.2009 року позивач ТОВ «Бреін»звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило, з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову від 14.09.2009 року, визнати нечинним податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 16.02.2009 року №0000512301/0, від 17.04.2009 року №0000512301/1, від 19.06.2009 року №0000512301/2, від 28.08.2009 року № 0000512301/3 в частині визнання податкового зобовязання з податку на прибутокв сумі 4908 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1472,40 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що строк позовної давності кредиторської заборгованості перед ПП «Артем»в розмірі 19632 грн. не пройшов з огляду на усну форму договору та ст. 530 ЦК України, де зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником - обов'язку не встановлений або визначний моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ТОВ «Бреін»подало апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати постанову та прийняти нову постанову, якої повністю задоволити позовні вимоги, посилаючись на неповне зясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання зявилися, представник позивача, який підтримав вимоги апеляційної скарги.

У судове засідання зявилися, представник відповідача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом 1-ої інстанції встановлено, що 10.02.2009 року ДПІ у м. Черкаси проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Бреін»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства в період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року та складено Акт перевірки № 230/23-2/33282780, де зазначено порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97, а саме позивачем не відкориговано суму валових витрат в 3-му кварталі 2008 року на суму простроченої кредиторської заборгованості перед ПП «Артем»в розмірі 19632 грн., що призвело до несплати податку на прибуток в сумі 4908 грн.

На підставі Акту перевірки № 230/23-2/33282780, ДПІ у м. Черкаси прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.02.2009 року №0000512301/0, від 17.04.2009 року №0000512301/1, від 19.06.2009 року №0000512301/2, від 28.08.2009 року № 0000512301/3 (а.с.32,33,34,40).

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ої інстанції щодо відмови повністю в задоволенні позовних вимог ТОВ «Бреін», з огляду на наступне.

Як встановлено під час проведення планової документальної перевірки за даними кореспондентських бухгалтерських рахунків КТ 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»з ДТ 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»у 3-му кварталі 2008 року позивачем списано на результати фінансово-господарської діяльності прострочену кредиторську заборгованість перед ПП «Артем» в сумі 23558 грн., відповідно до умов ст.1, ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 (далі Закон України № 334/94), як безповоротну фінансову допомогу.

Проте, включивши до валового доходу суми кредитної заборгованості по якій минув строк позовної давності, позивач в 3-му кварталі 2008 року не відкорегував валові витрати в сумі 19632 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94, валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, що позивачем не здійснено компенсації вартості, отриманих від ПП «Артем»товарів, а тому підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суд 1-ої інстанції, що посилання позивача на не пропущення строку позовної давності з огляду на усну форму договору та ст. 530 ЦК України, є безпідставними.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреін» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року по справі № 2-а-4179/09/2370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: М.П. Зайцев

Судді: Я.М. Собків

В.Г. Усенко

Повний текст виготовлено 01.10.2010 р.