Постанова № 11550372, 30.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-668/09 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Приватного підприємства «Мрія 2000»та Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Мрія 2000»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року ПП «Мрія 2000»звернулося до суду з позовом у якому, з урахуванням уточнень, просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року, № 0002602301/1 від 16 січня 2009 року, № 0002592301/0 від 29 жовтня 2008 року та № 0002592301/1 від 16 січня 2009 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року та № 0002602301/1 від 16 січня 2009 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням сторони подали апеляційні скарги на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року.

Позивач просить суд скасувати постанову суду від 18 грудня 2009 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вартість безоплатно наданих товарів не включається до валового доходу.

Відповідач просить суд скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог ПП «Мрія 2000»та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволення позов у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що база оподаткування податком на додану вартість визначається виходячи зі звичайної ціни, що на 20 відсотків вища за договірну.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Також представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги ПП «Мрія 2000»та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення в частині відмови в задоволенні позову, а підстави для його зміни чи скасування в цій частині відсутні.

Позивач направив до суду заяву про розгляд апеляційної скарги без участі представника ПП «Мрія 2000».

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь представника позивача в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ПП «Мрія 2000»та ДПІ у м. Житомирі задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року скасувати в частині та прийняти в цій частині нове рішення виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПП «Мрія 2000»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено невідповідність ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, не відповідає рівню звичайних цін. Підставою для відмови з задоволенні частини позовних вимог стало те, що позивач, на думку суду першої інстанції, зобовязаний був включити до свого валового доходу вартість безоплатного переданого товару своїм контрагентам.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Житомирі було проведено планову виїзну перевірку ПП «Мрія 2000»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2008 року, про що складено акт № 5803/23-1/31052698/0110 від 17 жовтня 2008 року.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002592301/0 від 29 жовтня 2008 року, яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 7048 грн. 00 коп., з них 5758 грн. 00 коп. за основним платежем та 1290 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 96536 грн. 00 коп., з них 64357 грн. 00 коп. за основним платежем та 32179 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень було винесено податкові повідомлення-рішення № 0002602301/1 від 16 січня 2009 року та № 0002592301/1 від 16 січня 2009 року.

Матеріально-правовою підставою для донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість в акті перевірки зазначено порушення п.п. 4.1., 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Порушення, на думку відповідача, вказаних норм призвело невірного визначення звичайної ціни на товар та заниження податку на додану вартість.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП «Мрія 2000» в частині скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Житомирі № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року та № 0002602301/1 від 16 січня 2009 року суд першої інстанції виходив з того, що звичайна ціна на товар не дорівнює його митній вартості, а обовязок доведення того, що договірна ціна на товар не відповідає рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Колегія суддів частково погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПП «Мрія 2000»імпортувало на територію України комплектуючі до компютерів, які в подальшому були передані на підставі договорів купівлі-продажу ДП «Елсі Плюс»та ПП «Брейвер».

При визначенні бази оподаткування доходів, отриманих від реалізації товару ДП «Елсі Плюс»та ПП «Брейвер»позивачем було використано договірну вартість, в той час як, на думку податкового органу, ПП «Мрія 2000»зобовязане було використовувати митну вартість, зазначену у вантажній митній декларації.

У відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п. 4.3 ст. 4 вказаного Закону для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «Мрія 2000», ДП «Елсі Плюс»і ПП «Брейвер»зареєстровані на території України, мають ідентифікаційний код та діють на підставі законодавства України про господарські товариства. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що договори купівлі-продажу, укладені між вказаними підприємствами, не належить до зовнішньоекономічних контрактів з імпорту товарів на митну територію України.

Судом встановлено, що операції договори, які були укладені між ПП «Мрія 2000»та ДП «Елсі Плюс»і ПП «Брейвер»є операціями з поставки товарів, які підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а не п. 4.3 ст. 4 зазначеного Закону як помилково вважає відповідач.

Перевіряючи обґрунтованість доводів ДПІ у м. Житомирі про те, що ціна товару в договорах, які позивач укладав з ДП «Елсі Плюс»і ПП «Брейвер», не відповідає рівню звичайних цін колегія суддів керується наступним.

У відповідності до пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Судом першої інстанції було встановлено, що податковий орган як в ході так і після проведення документальної перевірки із запитом чи зверненням до платника податку щодо обґрунтування визначення рівня звичайних цін не звертався, інших дій, направлених на встановлення звичайних цін, ДПІ у м. Житомирі здійснено не було.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України та пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не надав доказів, які б підтверджували, щоціни на експортну продукцію позивача не відповідають рівню звичайних цін.

З огляду на викладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ПП «Мрія 2000»було безпідставно донараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість.

Разом з тим, задоволенню підлягає лише вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0002602301/1 від 16 січня 2009 року.

Судом встановлено, ПП «Мрія 2000»в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0002602301/1 від 16 січня 2009 року.

За результатами розгляду вказаної скарги ДПІ у м. Житомирі було винесено рішення про її часткове задоволення та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року в частині нарахування податку на додану вартість на суму 5208 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 2604 грн. 00 коп.

У звязку з цим ДПІ у м. Житомирі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002602301/1 від 16 січня 2009 року.

Відповідно до пп. «а»абз. 2 п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21 червня 2001 року після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

Таким чином податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року вважається відкликаним з моменту видачі № 0002602301/1 від 16 січня 2009 року.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України судовому захисту підлягає порушене право.

У звязку з тим, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року вважається відкликаним, воно не створює негативних наслідків для позивача та не порушує його права та інтереси.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов ПП «Мрія 2000»в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року не підлягає задоволенню.

Матеріально-правовою підставою для донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток в акті перевірки зазначено пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порушення, на думку відповідача, вказаної норми закону призвело заниження валового доходу та, як наслідок, податку на прибуток.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції ПП "Мрія 2000" отримувало згідно контрактів № НК 01206/S11 від 27 листопада 2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до гучномовців "Edifier" та Рекламної продукції для гучномовців Edifier; № НК 01206/S8 від 14 листопада 2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до гучномовців "Edifier" та нових моделей гучномовців "Edifier"; № НК 01206/S10 від 16 листопада 2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до корпусів комп'ютерних "ВТС"; № НК 01206/S9 від 14 листопада 2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до корпусів комп'ютерних "ВТС"; № НК 01206/S7 від 23 жовтня 2007 року про передачу на безоплатній основі запасних частин корпусів комп'ютерних "ВТС", нових моделей корпусів комп'ютерних "ВТС" та рекламної продукції "ВТС"; № НК 01206/S14 від 22 січня 2008 року про передачу на безоплатній основі запасних частин до гучномовців "Edifier" та нових моделей гучномовців "Edifier"; № НК 01206/S16 від 04 березня 2008 року про передачу на безоплатній основі блоків живлення до корпусів комп'ютерних "ВТС" для вивчення попиту на дану модель на ринку України.

В подальшому позивачем вказані товари було передано на безоплатній основі ДП «Елсі Плюс»та ТОВ «Елсі А».

На думку податкового органу позивач, здійснюючи безоплатну передачу товару ДП «Елсі Плюс»та ТОВ «Елсі А»зобовязаний був включити вартість таких товарів до свого валового доходу.

Такий висновок ДПІ у м. Житомирі обґрунтовує п. 1.31 ст. 1 та пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п. 1.31 вказаного Закону продаж товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Дослідивши вказані положення закону в сукупності колегія суддів дійшла висновку, що валовий доход включає загальні доходи від операції з безоплатного надання товарів.

Таким чином, отримувачем доходу і особою, яка зобовязана включити до владу валового доходу вартість товару за операцією з безоплатного надання товарів є отримувач такого товару, а не особа, яка його передає.

Застосовуючи наведені норми до договорів про безоплатну передачу товару, укладених позивачем з ДП «Елсі Плюс»та ТОВ «Елсі А»можна зробити наступні висновки:

-ДП «Елсі Плюс»та ТОВ «Елсі А»зобовязані включити до свого валового доходу вартість безоплатно отриманого товару;

-ПП «Мрія 2000»не отримує дохід від безоплатної передачі товару, у звязку з чим не зобовязана збільшувати свої валові доходи на суму, що дорівнює вартості безоплатно переданого ДП «Елсі Плюс»та ТОВ «Елсі А»товару.

Отже, ПП «Мрія 2000»правомірно не включено до валового доходу вартість товару, переданого ДП «Елсі Плюс»та ТОВ «Елсі А»за операціями з безоплатного надання товарів.

У звязку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002592301/1 від 16 січня 2009 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, в задоволенні вимог ПП «Мрія 2000»про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002592301/0 від 29 жовтня 2008 року колегія суддів вважає необхідним відмовити з підстав, аналогічних тим, що стали підставами для відмови в задоволенні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення частини позовних вимог ПП «Мрія 2000». В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ПП «Мрія 2000»та ДПІ у м. Житомирі задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року скасувати в частині та прийняти в цій частині нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мрія 2000»задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Мрія 2000»щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002592301/1 від 16 січня 2009 року скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002592301/1 від 16 січня 2009 року скасувати.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року в частині задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Мрія 2000»про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002602301/0 від 29 жовтня 2008 року скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Постанова складена в повному обсязі 04 жовтня 2010 року.