Ухвала суду № 11550371, 30.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4039/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Людмила НБМ»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Людмила НБМ»до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції у Київській області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року ПП «Людмила НБМ»звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними та скасувати рішення Рокитнянської МДПІ у Київській області № 0000092200 від 10 липня 2009 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2010 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що відповідачем було проведено перевірку ПП «Людмила НБМ»без додержання вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Також позивач звертає увагу на те, що відповідач згідно постанови КМ України № 502 від 21 травня 2009 року не мав права застосовувати до нього штрафні (фінансові) санкції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Всі особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обовязкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Людмила НБМ»залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Рокитнянської МДПІ Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102200 від 13 жовтня 2009 року позивачу визначено суму штрафних фінансових санкцій в розмірі 371406 грн. 18 коп.

Оскаржуване рішення було прийнято на підставі акту про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Людмила НБМ»з питань дотримання валютного законодавства щодо термінів розрахунків по контракту № 03 від 17 січня 2008 року з ТОВ «Аргумент»та по контракту № 01/102008 від 01 жовтня 2008 року з ЗАТ «ВТО «Юго-Запад»за період з 23 червня 2009 року по 10 вересня 2009 року № 22/220-33208466 від 09 жовтня 2009 року.

Згідно висновку вказаного акту позивачем порушено ст. 4 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті».

Виявлені перевіркою порушення полягають в тому, що позивачем було порушено законодавчо встановлений девяностоденний строк проведення розрахунків за імпортними операціями.

Позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом не заперечує те, що ним порушено норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», проте вважає неправомірним нарахуванням пені за порушення строків у звязку прийняттям постанови КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 21 грудня 2010 року» № 502 від 21 травня 2009 року. Також ПП «Людмила НБМ»вказує на те, що перевірку податковим органом було проведено з порушенням вимог закону, а також безпідставно накладено санкції, передбачені ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Людмила НБМ»суд першої інстанції виходив з того, що перевірку позивача було здійснено у повній відповідності до вимог Закону України «Про державну податкову службу», а пеня за порушення строків розрахунків за імпортними операціями є податковим зобовязанням та застосовується і стягується в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів також погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що оплата поставки товару за експортними операціями, строк виконання яких настав у період з 24 листопада 2008 року по 28 липня 2009 року, станом на 10 вересня 2009 року не надійшла.

Правовою підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків по експортних операціях є положення Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті»в редакції, що діяла на момент складання акту перевірки.

У відповідності до ст. 1, 2 вказаного Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У відповідності до ст. 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Визначення поняття податкового зобовязання, наведене в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається позивач, вказує, що податковим зобовязанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженою наказом ДПА України № 110 від 17 березня 2001 року надано розширене визначення вказаного поняття, згідно якого податкове зобовязання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т. ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України.

Розрахунки в іноземній валюті між позивачем та контрагентами за операціями, по яких відповідачем нарахована пеня, носять характер зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що пеня, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті»відноситься до податкових зобовязань та накладається на порушника з урахуванням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіряючи обґрунтованість доводів апелянта про неправомірність проведення відповідачем позапланової невиїзної перевірки колегія суддів керується наступним.

Згідно Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБ України № 136 від 24 березня 1999 року уповноважені банки контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями.

У відповідності до п. 5.9 вказаної Інструкції банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

На думку колегії суддів контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) за експортними операціями податкові органи здійснюють саме шляхом проведення невиїзної документальної перевірки платника податку на підставі повідомлення банку про виявлені у звітному місяці факти порушень щодо ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів.

Судом встановлено, що перевірку ПП «Людмила НБМ»було проведено у звязку з надходженням інформації Білоцерківської філії ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»про порушення розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Як було вірно зазначено позивачем, перевірка дотримання вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»не є перевіркою, зазначеною, у п. 1 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Разом з тим, колегія суддів вважає, що невірне визначення законодавчих підстав проведення перевірки не є підставою вважати, що виявлені під час її проведення порушення вимог валютного законодавства не відповідають дійсності, а також не є підставою для звільнення платника податку від відповідальності за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання ПП «Людмила НБМ»на постанову КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 21 грудня 2010 року»№ 502 від 21 травня 2009 року.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, обмеження, зазначені у вказаній постанові не поширюється на проведення контрольних заходів у разі надходження звернення про порушення субєктами господарювання вимог законодавства.

Оскільки перевірку позивача було здійснено у звязку з надходженням звернення Білоцерківської філії ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»про порушення розрахунків за експортно-імпортними операціями, колегія суддів вважає, що відповідач мав право на її проведення.

Не ґрунтуються на вимог закону і доводи позивача про те, що податковий орган, виявивши порушення вимог ст. 4 Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті»зобовязаний був винести припис про усунення виявленого порушення, а не накладати штрафні (фінансові) санкції.

У своїй діяльності Рокитнянська МДП Київської області керується Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

З метою виконання покладених на неї функції, податкова інспекція наділена правами, що перелічені у ст. 11 вказаного Закону, серед яких відсутнє право складати припис про усунення виявлених порушень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ПП «Людмила НБМ»не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 16 червня 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Людмила НБМ»залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Людмила НБМ»залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена у строки, передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур