Постанова № 11550116, 05.10.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р.Справа № 22/76-10-3044

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Денов Г.В. (довіреність № 01-14-49 від 26.02.2008 року)

від прокуратури: Токмілова Л.М. (посвідчення № 65 від 12.05.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора м.Южне Одеської області в інтересах держави в особі Южненської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від „28” липня 2010 року

по справі № 22/76-10-3044

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м.Южне

до Южненської міської ради, м.Южне

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

08.07.2010 року Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Южненської міської ради (далі по тексту відповідач) про визнання за позивачем права власності на блок громадсько-службових приміщень загальною площею 156 кв.м., площа забудови 112,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, в районі пляжно-паркової зони.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.2010 року по справі № 22/76-10-3044 (суддя Торчинська Л.О.) позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 задоволені повністю. Визнано право власності на блок громадсько-службових приміщень загальною площею 156 кв.м., площа забудови 112,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, в районі пляжно-паркової зони за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2010 року по справі № 22/76-10-3044 виправлено допущену в рішенні від 27.07.2010 року по справі №22/76-10-3044 описку, пункт 2 вказаного рішення викладено у наступній редакції: „Визнати право власності на блок громадсько-службових приміщень загальною площею 142,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, вул.Приморська,2 „Б”, за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1”.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Прокурор м.Южне Одеської області в інтересах держави в особі Южненської міської ради звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам і виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а також порушив та невірно застосував норми матеріального і процесуального права.

За твердженням скаржника, Южненська МР взагалі не була повідомлена про розгляд цієї справи у суді, копії ухвал та рішення у даній справі від суду поштою не отримувала.

На думку скаржника, позивач не ввів в експлуатацію блок громадсько-службових приміщень до 22.12.2006 року, чим не виконав умову рішення Южненської МР від 22.12.2005 року № 1027-IV. Позив всупереч вимогам законодавства не отримав дозволу на будівництво в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Крім того, скаржник посилається на те, що суд не мав права визнавати право власності без зясування думки Южненської МР, як власника земельної ділянки, на якій самочинно збудовано об'єкт.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та його представник в судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 16.09.2010 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач також відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але в судовому засіданні його представник доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін та скаржника, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2005 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та Южненською міською радою було укладено договір оренди землі, у відповідності до умов якого в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 0,0140 га в тому числі, 0,0140 га забудованих земель під розміщення блоку громадсько-службових приміщень, із земель територіальної громади м. Южного, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м.Южне, в районі пляжно-паркової зони.

У 2005 році сторони вирішили зробити доповнення до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП „ЦДЗК” за № 0400551100007 від 20.01.2005 року. Одним із істотних умов доповнення до договору оренди землі було продовження строку дії договору до 08.02.2010 року.

Позивачем у 2005 році було розпочато будівництво об'єкту блоку громадсько-службових приміщень, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, в районі пляжно-паркової зони. 04.07.2005 року за № 13, отримано технічні умови на водопостачання та водовідведення блоку громадсько-службових приміщень. 07.07.2005 року, отримано технічні умови на електропостачання блоку громадсько-службових приміщень.

25.09.2006 року за № 137 позивачем було отримано висновок експертизи Южненського МВ ГУ МНС України в Одеській області.

31.10.2006 року позивачем отримано висновок № 1112 Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції.

31.05.2007 року Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради надали висновок де узгоджується з наступними техніко-економічними показниками:

Площа ділянки - 2200 м. кв.,

Площа забудови - 112, 5 м. кв.,

Будівельний об'єм - 469, 5 м. кв.,

Площа площадок та доріг - 880 м. кв.,

Площа озеленення - 1320 м. кв.,

Загальна площа приміщень - 156 м. кв.

Будівництво блоку громадсько-службових приміщень, із земель територіальної громади м. Южного, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м.Южне, в районі пляжно-паркової зони закінчилось у липні місяці 2007 року.

Судова колегія не погоджується з позовними вимогами ФОП ОСОБА_3 та висновками місцевого господарського суду про їх задоволення, вважає їх неправомірними, безпідставними та необґрунтованими, які не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Прокурора м. Южне задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 року, виконання будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, забороняється.

Між тим, всупереч зазначених вимог законодавства позивач не отримав дозволу на будівництво в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Згідно із ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. (ч.1-2).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4 ст.376 ЦК України).

Статтею 12 Земельного кодексу України та ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Від імені та в інтересах територіальних громад повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Між тим, Южненська міська рада не давала згоди ні на будування позивачем об'єкту, ні на визнання права власності на такий об'єкт.

Згідно із ст.5 Закону України „Про основи містобудування”, при здійсненні містобудівної діяльності повинно бути забезпечено розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Статтею 29 Закону України „Про планування і забудову територій” встановлено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Позивач і такого дозволу не отримував.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували що спірний об'єкт новостворене майно, збудоване саме за рахунок позивача (квитанції, платіжні доручення, договори підряду, акти виконаних робіт тощо), що також не було перевірено і місцевим господарським судом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність і необґрунтованість заявлених позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт та невірність і помилковість висновків місцевого господарського суду про їх задоволення.

Між тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що місцевим господарським судом не було порушено норм процесуального права в частині повідомлення відповідача про час та місце слухання справи, оскільки в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення саме Южненській МР ухвал та рішення по справі № 22/76-10-3044.

ФОП ОСОБА_3 ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2010 року по справі № 22/76-10-3044 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Прокурора м.Южне задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Прокурора м.Южне Одеської області в інтересах держави в особі Южненської міської ради задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від „28” липня 2010 року по справі № 22/76-10-3044 скасувати.

3.В позові Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 відмовити.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (65481, АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095700008 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460) 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Повний текст постанови

складено „07” жовтня 2010 року.