Рішення № 11549887, 04.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року                              м. Черкаси                              Справа №17/1763

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Лукаш О.Ю. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1763

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»

докомерційного підприємства Магазин «Електрон»

простягнення 17254,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з комерційного підприємства Магазин «Електрон»(далі-відповідач) 17254,01 грн. заборгованості, з яких: 9500 грн. основної заборгованості, 434,13 грн. - 3% річних, 3833,85 грн. інфляційних та 3486,12 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по договору купівлі-продажу № 237 від 23 березня 2007 року.

В судовому засіданні 04.10.2010 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив задовольнити.

На адресу відповідача (Черкаська обл., м. Умань, вул. Горького, буд. 32/6) двічі направлялись ухвали суду: від 03.09.2010 року про порушення провадження у справі та від 21.09.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 21.09.2010 року та 04.10.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 237 від 23 березня 2007 року (а.с.9), за умовами якого позивач як Продавець зобов’язався передати у власність, а відповідач як Покупець зобов’язався прийняти й оплатити товар (пилососи та інші ТНП) на умовах даного договору. Продавець продає Покупцю товар за цінами, вказаними у накладних до кожної партії товару; загальна сума платежів за даним договором визначається на підставі сум, вказаних у накладних до кожної партії товару; загальна сума Договору відповідає сумі усіх накладних; форма оплати –безготівковий розрахунок; оплата за товар, поставлений по договору, здійснюється протягом 20–ти (двадцяти) банківських днів з моменту отримання партії товару по накладній (пункти 1., 2.1.-3.2. договору).

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору купівлі-продажу № 237 від 23 березня 2007 року поставив відповідачу товар на загальну суму 90772,87 грн., що підтверджується видатковими накладними: № СП070511-012 від 11.03.2007 року, № СП070611-007 від 11.06.2007 року, № СП070813-003 від 13.08.2007 року, № СП070903-008 від 03.09.2007 року, № СП070917-010 від 17.09.2007 року, № СП071001-003 від 01.10.2007 року, № СП071119-015 від 19.11.2007 року, № СП080225-004 від 25.02.2008 року, № СП080901-002 від 01.09.2008 року, № СП080925-004 від 25.09.2008 року, № СП081111-006 від 11.11.2008 року (а.с.10-20) і виданими на ім’я Стратейчук Г.А. довіреностями, які знаходяться в матеріалах справи.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 3.2. договору встановили, що оплата за поставлений товар по договору, здійснюється протягом 20–ти (двадцяти) банківських днів з моменту отримання партії товару по накладній. У випадку не реалізації товару в десятиденний строк, товар підлягає поверненню продавцю або за згодою сторін строк оплати, зазначений у пункті 3.2, продовжується на наступні 20 банківських днів (пункт 3.6 договору).

Факт часткової відмови від товару, його повернення або продовження терміну оплати судом не встановлено.

Проте як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, розрахувавшись з позивачем в сумі 81272,87 грн. З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензію № 58/04 від 16 червня 2010 року (а.с.21-22) з вимогою сплатити 17254,01 грн. боргу, яких: 9500 грн. основної заборгованості, 434,13 грн. - 3% річних, 3833,85 грн. інфляційних та 3486,12 грн. пені, на яку останній не відреагував, і станом на момент подання позову – 20.08.2010 року основна заборгованість відповідача складає 9500 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 5.2. договору, згідно з яким за прострочку платежу відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Оскільки відповідач повинен був оплатити поставлений товар протягом 20 банківських днів з моменту його отримання (пункт 3.2. договору), то після закінчення цього терміну в разі неоплати товару позивач по кожній накладній окремо має право нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом і враховуючи часткову оплату заборгованості встановив окремо періоди нарахування 3% річних, інфляційних та пені за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Для нарахування 3% річних та інфляційних позивач встановив період: з 01.12.2008 року по 09.06.2010 року на всю суму заборгованості –9500 грн., що є неправомірним, оскільки строк оплати за останньою накладною № СП081111-006 від 11.11.2008 року настав 08.12.2008 року, тому нараховувати 3% річних та інфляційні необхідно з 09.12.2008 року по 09.06.2010 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 434,13 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –427,84 грн.), тому задовольняє позов в частині стягнення 3% річних частково в сумі 427,84 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

9500 09.12.2008-09.06.2010 548 3 %(9 500*3%*23дн/366)=17,91

(9 500*3%*365дн/36)=285

(9 500*3%*160дн/366)=124,93 Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 3833,85 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –1624,50 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 1624,50 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю. Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

грудень 2008 року9 500102,1199,50

(9 500*102,1/100=9699,50-9 500)

січень 2009 року9 500102,9275,50

(9 500*102,9/100=9775,50-9 500)

лютий 2009 року9 500101,5142,50

(9 500*101,5/100=9642,50-9 500)

березень 2009 року9 500101,4133

(9 500*101,4/100=9633-9 500)

квітень 2009 року9 500100,985,50

(9 500*100,9/100=9585,50-9 500)

травень 2009 року9 500100,547,50

(9 500*100,5/100=9547,50-9 500)

червень 2009 року9 500101,1104,50

(9 500*101,1/100=9604,50-9 500)

липень 2009 року9 50099,9-9,50

(9 500*99,9/100=9490,50-9 500)

серпень 2009 року9 50099,8-19

(9 500*99,8/100=9481-9 500)

вересень 2009 року9 500100,876

(9 500*100,8/100=9576-9 500)

жовтень 2009 року9 500100,985,50

(9 500*100,9/100=9585,50-9 500)

листопад 2009 року9 500101,1104,50

(9 500*101,1/100=9604,50-9 500)

грудень 2009 року9 500100,985,50

(9 500*100,9/100=9585,50-9 500)

січень 2010 року9 500101,8171

(9 500*101,8/100=9671-9 500)

лютий 2010 року9 500101,9180,50

(9 500*101,9/100=9680,50-9 500)

березень 2010 року9 500100,985,50

(9 500*100,9/100=9585,50-9 500)

квітень 2010 року9 50099,7-28,50

(9 500*99,7/100=9471,50- 9 500)

травень 2010 року9 50099,4-57

(9 500*99,4/100=9443-9 500)

червень 2010 року9 50099,6-38

(9 500*99,6/100=9462-9 500) Позивач також просить стягнути з відповідача 3486,12 грн. пені за період з 01.12.2008 року по 09.06.2010 року, що є неправомірним.

Враховуючи пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, пеню необхідно нараховувати з 09.12.2008 року по 09.06.2009 року.

Крім того, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені становить 1 рік (пункт 2 статті 258 Цивільного кодексу України) і закінчився 09.06.2010 року, але оскільки відповідач не наполягає на його застосуванні (пункт 3 статті 267 Цивільного кодексу України), суд розглядає дані позовні вимоги.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 3486,12 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –1141,54 грн.), тому задовольняє позов в частині стягнення пені частково в сумі 1141,54 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9 50009.12.2008-15.02.2009

16.02.2009-09.06.200969

11412 %

12 %0.0656%

0.0657%(9 500*69*0,0656/100)=430,01

(9 500*114*0,0657/100)=711,53 З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 12693,88 грн., з яких: 9500 грн. основної заборгованості, 427,84 грн. - 3% річних, 1624,50 грн. інфляційних, 1141,54 грн. пені.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 126,94 грн. та 173,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з комерційного підприємства Магазин «Електрон»(Черкаська обл., м. Умань, вул. Горького, буд. 32/6, р/р 26008301885222 «Промінвестбанк»м. Умань, МФО 354381, код ЄДРПОУ 14190688) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 38, р/р 26006121684001 в КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30548674) –9 500 грн. основної заборгованості, 427,84 грн. –3% річних, 1624,50 грн. інфляційних, 1141,54 грн. пені. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 126,94 грн. та 173,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 04.10.2010 року.