Рішення № 11549889, 01.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2010 року                                                                      Справа №07/777

За позовом приватного підприємства “Сорго”

до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”

про встановлення земельного сервітуту

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Мінько С.К. –за довіреностями від 30.09.2009р. і від 30.09.2010р.;

від відповідача: Ткаченко А.І. –за довіреністю від 30.04.2010р.

Заявлено позов про встановлення приватному підприємству “Сорго” постійного платного земельного сервітуту на право проїзду автомобільними транспортними засобами через земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”, і знаходиться за адресою: вул. Енергетична, 11, м. Умань, Черкаська область по наявному шляху загальною площею 0,0928 га. і протяжністю 369,82 м. до нежитлових будівель приватного підприємства “Сорго” за адресою: вул. Енергетична, 7, м. Умань, Черкаська область згідно з розробленою приватним підприємством “Геоплан” схемою земельного сервітуту з урахуванням режиму роботи дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”. Плату за земельний сервітут приватне підприємство “Сорго” просить встановити у розмірі 50 відсотків витрат дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” на сплату земельного податку за земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, та на обслуговування і ремонт наявного на ній шляху.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наявний на орендуємій ним земельній ділянці проїзд з вул. Енергетична, 7 у м. Умані Черкаської області не забезпечує йому можливості реалізувати функції, для яких надавалася в оренду земельна ділянка, зокрема для обслуговування виробничих, адміністративних та складських приміщень, розташованих на цій земельній ділянці, через відсутність доступу до них автомобільного транспорту. При цьому ці потреби позивач не може задовольнити у будь-який інший спосіб, окрім як через земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”.

У засіданнях суду представник позивача підтримав позов з вказаних вище підстав.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на таке:

позивач не є орендарем земельної ділянки по вул. Енергетична, 7 у м. Умані Черкаської області, сусідньої із земельною ділянкою відповідача, оскільки наданий ним на підтвердження своїх прав на цю земельну ділянку договір оренди землі від 03.04.2007р. є недійсним через невідповідність його вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, що проявилося у тому що цей договір зі сторони орендодавця - Уманської міської ради підписав її секретар Кирилюк Людмила Миколаївна, яка не мала повноважень укладати такий договір від імені названої ради, а зі сторони орендаря –Крамар Сергій Іванович як фізична особа, а не як представник приватного підприємства “Cорго” і без зазначення реквізитів останнього. Позивач не зареєстрував свої право оренди земельної ділянки відповідно до закону;

доводи позивача про неможливість задоволення його потреб в проїзді автотранспортом до належних йому на праві власності нежитлових будівель за адресою: вул. Енергетична, 7, м. Умань, Черкаська область не відповідають фактичним обставинам. Позивач має усі можливості для влаштування такого проїзду по своїй території;

заявлений позивачем у позові для встановлення за рішенням суду земельний сервітут не відповідає видам земельних сервітутів, встановлених Земельним кодексом України, та фактичним обставинам щодо наявності на земельній ділянці відповідача шляху для проїзду автотранспорту. Такий шлях на території відповідача відсутній. Позивач хоче встановити земельний сервітут на технологічному майданчику відповідача, який є складовою його виробничого процесу, тому встановлення такого земельного сервітуту призведе до порушення режиму роботи державного підприємства, його виробничої діяльності та до виробничих втрат. Відповідач не надавав згоди на розробку приватним підприємством “Геоплан” схеми земельного сервітуту, не погоджував межі земельної ділянки, щодо якої позивач хоче встановити земельний сервітут, тому така схема є незаконною і не може бути доказом у суді;

пропозиція позивача відповідачу щодо укладення між сторонами договору про встановлення земельного сервітуту не відповідала вимогам законодавства. Позивач не надав на вимогу відповідача необхідних підтверджень своєї дієздатності та доказів на підтвердження необхідності встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача;

виробнича діяльність позивача не має ознак суспільно –необхідної діяльності або такої, що суттєво впливає на соціально-економічний стан суспільства, тому немає суспільної необхідності і у земельному сервітуті, встановлення якого вимагає позивач. Відтак немає підстав для встановлення позивачу такого сервітуту.

У засіданнях суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову з вказаних вище підстав і крім цього вказав на невідповідність реєстраційного номеру договору оренди землі від 03.04.2007р., вказаному на наданій позивачем копії цього договору, реєстраційному номеру, вказаному у витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру.

Ухвалою від 23.06.2010р. у справі призначалася інженерно –будівельна експертиза для роз’яснення такого питання: чи є можливим проїзд транспортних засобів до виробничих, адміністративних та складських приміщень приватного підприємства “Сорго”, які знаходяться за адресою: вул. Енергетична, 7, м. Умань, Черкаська область, у інший спосіб ніж по наявному шляху загальною площею 0,0928 га. і протяжністю 369,82 м. через земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”, і знаходиться за адресою: вул. Енергетична, 11, м. Умань, Черкаська область? Якщо є, то який саме?

Експертиза була проведена судовим експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Печиборщем В.З. За результатами експертизи зроблено висновок від 05.08.2010р. №516/563- БТ, який на думку представника відповідача слід відхилити, оскільки він не містить повної відповіді на поставлене господарським судом питання через нез’ясування експертом можливості проїзду транспортних засобів по території приватного підприємства “Сорго”, а також через те, що експертиза проводилася лише на території приватного підприємства “Сорго” і представник дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” не був допущений до проведення експертизи.

З 28.09.2010р. по 01.10.2010р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2004р. фізична особа –підприємець Слюсар Олександр Олексійович, як продавець, і приватне підприємство “Сорго”, як покупець уклали договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, згідно з яким продавець продав покупцю, а останній купив нежитлові будівлі та споруди розташовані по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані Черкаської області загальною площею 2507,6 кв. м., у тому числі: металевий склад з прибудовами “А” площею 1782 кв. м., металевий склад “Б” площею 696 кв. м., цегляну прохідну з прибудовами “В” площею 29,6 кв. м., огорожу №1, ворота №2, замощення ІІІ.

Того ж дня –27.09.2004р. договір купівлі –продажу нежитлових будівель та споруд від 27.09.2004р. був посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Очеретяною В.В. і зареєстрований нею в Державному реєстрі правочинів, про що свідчить витяг із цього реєстру від 27.09.2004р. №145473. І у цей же день Уманським виробничим підрозділом Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності приватного підприємства “Сорго” на придбане ним за договором купівлі –продажу від 27.09.2004р. нерухоме майно і виданий відповідний витяг про цю реєстрацію від 27.09.2004р. №4861718.

3 квітня 2007р. Уманська міська рада, як орендодавець, в особі секретаря цієї ради Кирилюк Л.М. і приватне підприємство “Сорго”, як орендар, в особі директора підприємства Крамара С.І. уклали договір оренди землі і склали акт приймання –передачі земельної ділянки в натурі, згідно з якими орендодавець передав орендарю, а останній прийняв в оренду строком на п’ять років земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:03:002:0032 для обслуговування виробничих, адміністративних та складських приміщень по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані площею 15909 кв. м. за рахунок земель Уманської міської ради.

В розділі “реквізити сторін” договору оренди землі від 03.04.2007р. не зазначено посадове становище Крамара С.І. у приватному підприємстві “Сорго”, а лише вказані паспортні дані цієї фізичної особи, свідоцтво про державну реєстрацію як підприємця, місце проживання і ідентифікаційний номер.

Підпис Крамара С.І. на договорі оренди землі від 03.04.2007р. засвідчена відтиском печатки приватного підприємства “Сорго”.

З огляду на такі обставини укладення договору оренди землі від 03.04.2007р. господарський суд прийшов до висновку, що цей договір містить достатньо ознак того, що його сторонами є Уманська міська рада і приватне підприємство “Сорго”. При цьому господарський суд відхиляє доводи дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” про недійсність договору оренди землі від 03.04.2007р., оскільки цей договір в силу закону не є нікчемним, сторони цього договору не оспорюють його і він (договір) не визнавався судом недійсним.

Того ж дня –03.04.2007р. договір оренди землі від 03.04.2007р. був зареєстрований в Уманському міському відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства “Центр ДЗК при Держкомземі України” із зазначенням на вказаному договорі реєстраційного номеру в Державному реєстрі земель 040777600021.

Разом з тим, згідно з наданим Уманським міським відділом Черкаської регіональної філії державного підприємства “Центр ДЗК при Держкомземі України” витягом з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру від 25.11.2009р. договір оренди землі від 03.04.2007р. на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:03:002:0032 по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані площею 15909 кв. м. фактично був зареєстрований 03.04.2007р. в книзі №4 АА 005219 під номером 040777900021.

Інших договорів оренди земельної ділянки з вказаним кадастровим номером по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані площею 15909 кв. м., крім вказаного вище договору від 03.04.2007р., Уманська міська рада і приватне підприємство “Сорго” не укладали і не реєстрували в Уманському міському відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства “Центр ДЗК при Держкомземі України”.

Отже, зазначення на договорі оренди землі від 03.04.2007р. невірного реєстраційного номеру 040777600021 замість правильного номеру 040777900021 сталося внаслідок описки. Ця описка не впливає на чинність цього договору, тому приватне підприємство “Сорго” є законним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:03:002:0032 по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані площею 15909 кв. м. на умовах оренди.

Із земельною ділянкою, яку орендує приватне підприємство “Сорго”, межує земельна ділянка дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” площею 6,2985 га по вул. Енергетичній, 11, м. Умань, яка перебуває у його постійному користуванні, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ЧР №23-171, виданим 07.07.1998р. Уманською міською радою.

В 2007-2009 роках приватне підприємство “Сорго” користувалося земельною ділянкою дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” для проїзду автотранспорту до своїх виробничих, адміністративних та складських приміщень по вул. Енергетичній, 7, м. Умань, що спростовує доводи відповідача про відсутність на його земельній ділянці шляху для проїзду автотранспорту та про те, що встановлення земельного сервітуту призведе до порушення режиму роботи державного підприємства, його виробничої діяльності та до виробничих втрат. Про наявність такого шляху з твердим покриттям свідчать і надані обома сторонами фотографії земельної ділянки, щодо якої позивач вимагає встановлення земельного сервітуту.

В 2009р. приватне підприємство “Геоплан” на замовлення приватного підприємства “Сорго” розробило для нього схему земельного сервітуту на проїзд по земельній ділянці дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” по вул. Енергетичній, 11 у м. Умані площею 0,0928 га і протяжністю 369,82 м. автотранспортом до виробничих, адміністративних та складських приміщень приватного підприємства “Сорго”, розташованих по вул. Енергетичній, 7 у м. Умані.

Листом від 24.11.2009р. №466 приватне підприємство “Сорго” звернулося до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортними засобами через земельну ділянку дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” по вул. Енергетичній, 11 у м. Умані до виробничих, адміністративних та складських приміщень приватного підприємства “Сорго”, розташованих по вул. Енергетичній, 7 у м. Умані.

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” листом від 14.12.2009р. №885 для розгляду пропозиції про укладення договору про встановлення земельного сервітуту потребувало від приватного підприємства “Сорго” засвідчених копій договору оренди землі від 03.04.2007р., витягу з Державного реєстру земель від 03.04.2007р. про реєстрацію договору оренди землі від 03.04.2007р., акта про передачу та приймання земельної ділянки в натурі від 03.04.2007р., податкового розрахунку земельного податку на 2009р. і податковий розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за листопад 2009р.

З листом від 12.01.2010р. №12 приватне підприємство “Сорго” надіслало дочірньому підприємству державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” засвідчені копії договору оренди землі від 03.04.2007р., акта приймання-передачі земельної ділянки в натурі від 03.04.2007р., витягу з Державного реєстру земель про реєстрацію договору оренди землі від 03.04.2007р.

Листом від 09.02.2010р. №67 дочірнє підприємство державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” повідомило приватне підприємство “Сорго”, що надані ним копії документів мають розбіжності щодо реєстраційного номера договору оренди землі від 03.04.2007р., а додаткова інформація, яка могла б прояснити ці розбіжності не надходила.

Листом від 25.02.2010р. №208 приватне підприємство “Сорго” пояснило наявні розбіжності щодо реєстраційного номеру договору оренди землі від 03.04.2007р.особливістю почерку особи, яка написала цей номер, підтвердило правильність реєстраційного номеру договору, вказаного у витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру і запропонувало дочірньому підприємству державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” укласти договір про встановлення земельного сервітуту на умовах, викладених у проекті такого договору, який був доданий до цього листа.

Листом від 17.03.210р. №141 дочірнє підприємство державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” повернуло приватному підприємству “Сорго” проект договору про встановлення земельного сервітуту без розгляду до надання документів, витребуваних листом від 14.12.2009р. та обґрунтування обставин, які змушують звертатися за встановленням земельного сервітуту.

У зв’язку з недосягненням сторонами домовленості щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту виник даний спір.

За висновком призначеної ухвалою господарського суду від 23.06.2010р. у цій справі інженерно –будівельної експертизи проїзд транспортних засобів до виробничих, адміністративних та складських приміщень приватного підприємства “Сорго”, які знаходяться за адресою: вул. Енергетична, 7, м. Умань, Черкаська область, у інший спосіб ніж по наявному шляху загальною площею 0,0928 га. і протяжністю 369,82 м. через земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”, і знаходиться за адресою: вул. Енергетична, 11, м. Умань, Черкаська область не можливий.

Цей висновок експертизи повністю відповідає на поставлене господарським судом питання, у тому числі і стосовно можливості проїзду транспортних засобів по території приватного підприємства “Сорго”. Про те, що це питання досліджувалося експертом, свідчить досліджувальна частина висновку експертизи.

Господарський суд в ухвалі від 23.06.2010р. вказав на необхідність проведення експертизи не на території земельних ділянок, які перебувають в користуванні приватного підприємства “Сорго” за адресою: вул. Енергетична, 7, м. Умань, Черкаська область і дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” за адресою: вул. Енергетична, 11, м. Умань, Черкаська область, а за місцем знаходження цих земельних ділянок, що, як вбачається з висновку експертизи, і було зроблено експертом.

Участь представників сторін у проведенні судової експертизи чи їх присутність при цьому ні законодавством ні ухвалою господарського суду від 23.06.2010р. не передбачена.

Згідно з ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Таким чином, сервітут –це право обмеженого користування чужим майном.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь –яким способом.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь –якої особи, у тому числі і у користувача земельною ділянкою, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужою земельною ділянкою –земельного сервітуту.

Статтею 404 Цивільного кодексу України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності – від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Спеціальні норми стосовно такого об’єкта сервітуту, як земельна ділянка, передбачені Земельним кодексом України.

Згідно із статтею 98 Земельного кодексу України, зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною земельною ділянкою з метою усунення недоліків своєї ділянки.

Статтею 99 вказаного Кодексу передбачено види права земельного сервітуту, зокрема і право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом. Він повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту .

Відповідно до статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Згідно з статтею 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Зі змісту вказаної вище статті вбачається, що встановлення сервітуту здійснюється у правових формах, як договір, закон, заповіт або рішення суду. Цей перелік є вичерпним.

Таким чином, судове рішення є окремою формою сервітуту. При цьому, підставою для такої форми сервітуту є відсутність домовленості сторін.

Особа, яка вимагає встановлення сервітуту має право звернутися з позовною заявою, якщо не було досягнуто домовленості щодо встановлення сервітуту та його умов.

Позивач в даному випадку має довести у суді, що нормальне господарське використання його земельної ділянки або іншої нерухомості неможливо без обтяження сервітутом чужого нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки, щодо якої позивач вимагає встановлення земельного сервітуту. При цьому законодавство не вимагає від позивача доводити наявності у його виробничій діяльності суспільної необхідності чи її значного впливу на соціально-економічний стан суспільства. Головне щоб ця діяльність була законною.

Сторони не досягли домовленості щодо встановлення земельного сервітуту. Надані позивачем відповідачу з листом від 12.01.2010р. №12 копії документів на підтвердження наявності у нього права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110800000:03:002:0032 по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані площею 15909 кв. м. є достатніми доказами на підтвердження цього права. У пропозиції позивача щодо укладення договору земельного сервітуту є посилання на підстави його встановлення.

Висновок інженерно-технічної експертизи від 05.08.2010р. №516/563- БТ доводить, що нормальне господарське використання нерухомості позивача неможливе без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача.

Відповідач не привів переконливих доводів щодо наявності іншого, менш обтяжливого для нього, способу здійснення земельного сервітуту ніж той, який пропонується позивачем згідно з розробленою приватним підприємством “Геоплан” схемою земельного сервітуту.

Запропонований позивачем до встановлення судом розмір плати за земельний сервітут в однаковій мірі враховує інтереси обох сторін. Водночас сторони не позбавлені права домовитися про інший розмір такої плати.

В п. 2.1 проекту договору про встановлення земельного сервітуту позивач пропонував відповідачу встановити строковий земельний сервітут на строк дії договору оренди земельної ділянки по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані, а у позові вимагає встановлення постійного земельного сервітуту.

В силу ст. 401 Цивільного кодексу України і ст. 98 Земельного кодексу України можливість виникнення у особи права на земельний сервітут пов’язується з наявністю у цієї особи права власності чи права користування на сусідню земельну ділянку.

Право користування земельною ділянкою на умовах оренди має тимчасовий характер. Відтак і земельний сервітут орендарю земельної ділянки має встановлюватися на строк оренди земельної ділянки.

За таких обставин позов підлягає задоволенню шляхом встановлення приватному підприємству “Сорго” платного земельного сервітуту на право проїзду автомобільними транспортними засобами через земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”, і знаходиться за адресою: вул. Енергетична, 11, м. Умань, Черкаська область по наявному на цій земельній ділянці шляху загальною площею 0,0928 га. і протяжністю 369,82 м. до нежитлових будівель приватного підприємства “Сорго”, розташованих на орендуємій ним земельній ділянці по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані площею 15909 кв. м., на строк оренди цієї земельної ділянки згідно з розробленою приватним підприємством “Геоплан” схемою земельного сервітуту та режимом роботи дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”.

Також слід встановити плату за земельний сервітут приватного підприємства “Сорго” у розмірі 50 відсотків витрат дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” на сплату земельного податку за земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, та витрат на обслуговування і ремонт наявного на цій земельній ділянці шляху.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодування судові витрати у складі: 85грн. витрат на сплату державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 1548 грн. витрат на проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити приватному підприємству “Сорго” платний земельний сервітут на право проїзду автомобільними транспортними засобами через земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”, і знаходиться за адресою: вул. Енергетична, 11, м. Умань, Черкаська область по наявному на цій земельній ділянці шляху загальною площею 0,0928 га. і протяжністю 369,82 м. до нежитлових будівель приватного підприємства “Сорго”, розташованих на орендуємій ним земельній ділянці по вулиці Енергетичній, 7 у м. Умані площею 15909 кв. м., на строк оренди цієї земельної ділянки згідно з розробленою приватним підприємством “Геоплан” схемою земельного сервітуту та режимом роботи дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор”.

Встановити плату за земельний сервітут приватного підприємства “Сорго” у розмірі 50 відсотків витрат дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” на сплату земельного податку за земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, та витрат на обслуговування і ремонт наявного на цій земельній ділянці шляху.

Стягнути з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” “Уманський елеватор” (вул. Старицького, 7, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 00952580) на користь приватного підприємства “Сорго” (вул. Руднєва, 112/1, м. Черкаси, 18018, ідентифікаційний код 30284895) 85грн. витрат на сплату державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 1548 грн. витрат на проведення експертизи.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено 04.10.2010р.