Рішення № 11549886, 04.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року                              м. Черкаси                              Справа №17/1450

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Дівін К.Г. - по довіреності

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1450

за позовом приватного підприємства «ТРІАНА»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс»

простягнення 16570,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ТРІАНА»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс»(далі-відповідач) 16570,89 грн. заборгованості, з яких: 11011,10 грн. основної заборгованості, 1335,09 грн. - 3% річних та 4224,70 грн. інфляційних.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору купівлі-продажу № 12 від 02 грудня 2008 року.

У судовому засіданні 09.09.2010 року представник позивача на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 08.09.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., Чигиринський район, село Мельники, вул. Кам’яна, буд. 50), тоді як ухвала про порушення провадження у справі від 23.07.2010 року надсилалась за зазначеною у позовній заяві адресою: (Черкаська обл., м. Кам’янка, вул. Леніна, буд. 13-Г), тому суд відклав розгляд справи на 20.09.2010 року.

За правильною адресою відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 09.09.2010 року та від 20.09.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.09.2010 року, проте він без поважних причин в судові засідання 20.09.2010 року та 04.10.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

У судових засіданнях 20.09.2010 року та 04.10.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 12 від 02 грудня 2008 року (а.с.07), за умовами якого позивач як Продавець зобов’язався передати у власність відповідачу, як покупцю, а покупець зобов’язується прийняти товар, а саме (пічне паливо у кількості 8758 літрів (пункти 1.1., 3 договору).

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача він свої зобов’язання за договором виконав, передавши відповідачу товар на загальну суму 31353,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № 132 від 03 грудня 2008 року (а.с.8).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони у пункті 4.1. договору встановили, що відповідач повинен провести повний розрахунок за отриманий товар не пізніше 10-ти банківських днів згідно виставленого рахунку за ціною вказаною у пункті 3 договору. Строк оплати обумовлений сторонами у договорі - 16.12.2008 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплатив 12 000 грн., що підтверджується довідкою банку № 288 від 21.06.2010 року, та передав товар на суму 8342,60 грн. (видаткові накладні: № 23/1 від 18.03.2009 року на суму 110,60 грн., № 114 від 23.10.2009 року на суму 2464 грн., № 117 від 27.10.2009 року на суму 1008 грн., № 123 від 02.11.2009 року на суму 2240 грн., № 129 від 10.11.2009 року на суму 1260 грн., № 131 від 16.11.2009 року на суму 1260 грн. (а.с.12-17), всього виконав свої зобов’язання на суму 20342,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу листа № 18 від 22 червня 2010 року (а.с.18) з вимогою сплатити 11011,11 грн. боргу, на який останній не відреагував, і станом на момент подання позову –22.07.2010 року заборгованість відповідача складає 11011,10 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині повністю.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Оскільки відповідач повинен був оплатити поставлений по видатковій накладній № 132 від 03.12.2008 року товар до 16.12.2008 року (пункт 4.1 договору - протягом 10 (десяти) банківських днів), то в разі несплати боргу позивач з наступного дня (17.12.2008 року) має право нараховувати 3 % річних та інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом встановив період нарахування 3% річних та інфляційних –з 17.12.2008 року по 12.06.2010 року на суму заборгованості 28353,70 грн., що є неправомірним.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 1335,09 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –738,35 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 738,35 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

28353,7017.12.2008-18.12.200823%4,66

(28353,70*3%*2дні/365)

28353,7017.12.2008-18.12.200823 %4,66

(28353,70*3%*2дні/365)

26353,7019.12.2008-07.01.2009203 %43,32

(26353,70*3%*20днів/365)

24353,7008.01.2009.-08.01.200913%2.00

(24353,70*3%*1день/365)

22353,7009.01.2009-21.01.2009133%23,88

(22353,70*3%*13днів/365)

20353,7022.01.2009-17.03.2009553%92,01

(20353,70*3%*55днів/365)

20243,1018.03.2009-01.07.20091063%176,36

(20243,10*3%*106днів/365)

19243,1002.07.2009-22.10.20091133%178,72

(19243,10*3%*113днів/365)

16779,1023.10.2009-26.10.200943%5,52

(16779,10*3%*4дні/365)

15771,1027.10.2009.-01.11.200963%7,78

(15771,10*3%*6днів/365)

13531,1002.11.2009-09.11.200983%8,90

(13531,10*3%*8днів/365)

12271,1010.11.2009.15.11.200963%6,05

(12271,10*3%*6днів/365)

11011,1016.11.2009-12.06.20102093%189,15

(11011,10*3%*209днів/365)

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 4224,70 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –2636,39 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 2636,39 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних відмовляє за необґрунтованістю.

Період заборгованостіСума боргу(грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

січень 2009 року22353,70102,9648,26

(22353,70*102,9/100=23001,97-22353,70)

лютий 2009 року20353,70101,5305,30

(20353,70*101,5/100=20659-20535,70)

березень 2009 року20353,70101,4284,95

(20353,70*101,4/100=20638,65-22353,70)

квітень 2009 року20243,10100,9182,19

(20243,10*100,9/100=20425,28-20243,10)

травень 2009 року20243,10100,5101,21

(20243,10*100,5/100=20344,31-22353,70)

червень 2009 року20243,10101,1222,67

(20243,10*101,1/100=20465,77-22353,70)

липень 2009 року19243,1099,9- 13,53

(13531,10*99,9/100=-13517,56 - 13531,10)

серпень 2009 року19243,1099,8- 19,24

(19243,10*99,9/100=19 223,85-19243,10)

вересень 2009 року19243,10100,8153,94

(19243,10*100,8100=19397,04-19243,10)

жовтень 2009 року19243,10100,9173,19

(19243,10*100,9/100=19416,28-19243,10)

листопад 2009 року12271,10101,1134,98

(12271,10*101,1/100=12406,08-12271,10)

грудень 2009 року 11011,10100,999,10

(11011,10*100,9/100=11110,19-11011,10)

січень 2010 року11011,10101,8198,20

(11011,10*101,8/100=11209,30-11011,10)

лютий 2010 року11011,10101,9209,21

(11011,10*101,9/100=11220,31-11011,10)

березень 2010 року11011,10100,999,10

(11011,10*100,9/100=11110,20-11011,10)

квітень 2010 року11011,1099,7- 33,03

(11011,10*99,7/100=10978,07-11011,10)

травень 2010 року11011,1099,4- 66,07

(11011,10*99,4/100=10945,03 -11011,10)

червень 2010 року11011,1099,6- 44,04

(11011,10*99,6/100=10967,05-11011,10)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 14385,84 грн., з яких: 11011,10 грн. основної заборгованості, 738,35 грн. – 3% річних та 2636,39 грн. інфляційних.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 143,86 грн. та 204,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Плюс»(Черкаська обл., Чигиринський район, село Мельники, вул. Кам’яна, буд. 50, р/р 26000301797 в Кам’янському відділені Ощадбанку № 3279, МФО 354596, код ЄДРПОУ 22802258) на користь приватного підприємства «ТРІАНА»(Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Леніна, буд. 5, кв. 27, р/р 260037548 в ОД АППБ «Аваль», МФО 323538, код ЄДРПОУ 33615486) –11011,10 грн. основної заборгованості, 738,35 грн. –3% річних, 2636,39 грн. інфляційних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 143,86 грн. та 204,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 04.10.2010 року.