Рішення № 11549813, 06.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.10 Справа № 15/117-10.

за позовом Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс”, м. Кролевець, Сумська область

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Глухів, Сумська область

про стягнення 4 134 грн. 34 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ткаченко А.М., довіреність б/н від 13.10.2009р.

Від відповідача: не зявився.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 4 134 грн. 34 коп. заборгованості по договору поставки №275 від 28.01.2009р., а саме: 2 988 грн. 68 коп. основного боргу, 504 грн. 58 коп. пені, 298 грн. 87 коп. штрафу, 85 грн. 48 коп. 3% річних та 256 грн. 73 коп. інфляційних витрат.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог №39-юр від 20.09.2010р., в якій позивач уточнює розмір пені відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України. Тому, позивач просить стягнути з відповідача 3931 грн. 02 коп. заборгованості по договору поставки №275 від 28.01.2009р., а саме: 2 988 грн. 68 коп. основного боргу, 301 грн. 26 коп. пені, 298 грн. 87 коп. штрафу, 85 грн. 48 коп. 3% річних та 256 грн. 73 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог №39-юр від 20.09.2010р. прийнята судом до розгляду.

Крім цього, на виконання ухвали суду від 27.09.2010р. позивач подав для долучення до матеріалів справи довідку №301 від 20.09.2010р., підписану директором та в.о. головного бухгалтера і скріплену печаткою, в якій зазначено, що поставка товару по накладним №РН-25851 від 21.08.2009р. на суму 1825 грн. 93 коп., №РН-34684 від 16.10.2009р. на суму 619 грн. 79 коп., №РН-38033 від 03.12.2009р. на суму 1023 грн. 65 коп. здійснювалася на підставі та відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №275 від 28.01.2009р.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не зявився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 21.08.2010р., ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачем отримано 25.09.2010р., про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу), клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

28.01.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №275, за умовами п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобовязується поставити відповідачу товар у строки на умовах, передбачених даним договором, а відповідач (покупець) зобовязується в термін та на умовах, передбачених договором, приймати товар, оплачувати його вартість, повертати тару.

Згідно п. 2.5 договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем (відповідачем) шляхом перерахування 100% її вартості на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) або шляхом внесення готівки в касу постачальника. Відстрочка оплати за кожну окрему партію товару становить 7 календарних днів з моменту поставки товару, але в будь-якому разі до наступної поставки товару (п. 4.2 договору).

Строк дії договору №275 від 28.01.2009р. визначений у п. 9.3 договору поставки, в якому зазначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009 року. Даний договір може бути одноразово пролонгований на наступний календарний рік за умови, що за 10 днів до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін письмово не повідомить про своє бажання припинити дію даного договору.

Тому, позивач поставив відповідачу продукцію по видатковим накладним №РН-25851 від 21.08.2009р. на суму 1825 грн. 93 коп., №РН-34684 від 16.10.2009р. на суму 619 грн. 79 коп., №РН-38033 від 03.12.2009р. на суму 1023 грн. 65 коп., тобто на загальну суму 3469 грн. 37 коп., за яку відповідач розрахувався частково в сумі 480 грн. 69 коп. і борг відповідача перед позивачем, на день звернення позивача з позовною заявою до суду, склав 2 988 грн. 68 коп.

Позивачем подано довідку №301 від 20.09.2010р., підписану директором та в.о. головного бухгалтера і скріплену печаткою, в якій зазначено, що поставка товару по накладним №РН-25851 від 21.08.2009р. на суму 1825 грн. 93 коп., №РН-34684 від 16.10.2009р. на суму 619 грн. 79 коп., №РН-38033 від 03.12.2009р. на суму 1023 грн. 65 коп. здійснювалася на підставі та відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №275 від 28.01.2009р.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких міститься підпис відповідача. Копії вказаних накладних долучені до матеріалів справи (а.с. 9-11).

Крім цього, сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків від 06.07.2009р., відповідно до якого станом на 30.06.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 6843 грн. 77 коп.

Також між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків від 27.04.2010р., відповідно до якого заборгованість відповідача за період з 01.01.2010р. по 27.04.2010р. перед позивачем становить 2988 грн. 68 коп.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог №39-юр від 20.09.2010р., в якій позивач уточнює розмір пені відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України. Тому, позивач просить стягнути з відповідача 3931 грн. 02 коп. заборгованості по договору поставки №275 від 28.01.2009р., а саме: 2 988 грн. 68 коп. основного боргу, 301 грн. 26 коп. пені, 298 грн. 87 коп. штрафу, 85 грн. 48 коп. 3% річних та 256 грн. 73 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог №39-юр від 20.09.2010р. прийнята судом до розгляду.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 2 988 грн. 68 коп., яка підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 2 988 грн. 68 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Крім цього, згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 301 грн. 26 коп. за період 11.12.2009р. по 08.06.2010р. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобовязання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.1 договору поставки №275 від 28.01.2009р. (за кожен день прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня).

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 301 грн. 26 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім цього, згідно уточнених вимог позивачем заявлена вимога по стягненню з відповідача 298 грн. 87 коп. штрафу по договору поставки №275 від 28.01.2009р.,

Пункт 6.4 договору визначив, що за порушення терміну розрахунків відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від не перерахованої суми.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Штрафними санкціями ст. 230 Господарського кодексу України визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплати у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 298 грн. 87 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України.

Також, згідно уточнення за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору поставки №275 від 28.01.2009р. позивач просить стягнути з відповідача 85 грн. 48 коп. 3% річних та 256 грн. 73 коп. інфляційних витрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 85 грн. 48 коп. 3% річних та 256 грн. 73 коп. інфляційних витрат за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (41400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс” (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, код 30033501) 2 988 грн. 68 коп. основного боргу, 301 грн. 26 коп. пені, 298 грн. 87 коп. штрафу, 85 грн. 48 коп. 3% річних та 256 грн. 73 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резніченко

Повне рішення cкладено 07.10.2010р.

Суддя